Постанова № 25146780, 17.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2012 р. справа №5009/1770/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Геза Т.Д.

суддів: Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.

при секретарі: Бабечко А.Д.

за участю представників

сторін:

від скаржника: не з'явився

від кредитора: не з'явився

від боржника: не з'явився

розглянувши апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі

м.Києва Державної податкової служби

на постанову господарського

суду Запорізької області

від 23.05.2012 року (суддя Кричмаржевський В.А.)

по справі №5009/1770/12

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-

виробниче підприємство «Термохауз»м.Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю

«Інтеріор Груп»м.Запоріжжя

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.05.2012 року по справі №5009/1770/12 визнано боржника -Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова компанія «Інтеріор Груп»м.Запоріжжя (далі по тексту скорочена назва -ТОВ «Інтеріор Груп») банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Швеця Дмитра Івановича.

Постанова господарського суду Запорізької області мотивована тим, що доданими до матеріалів даної справи доказами підтверджується наявність безспірних вимог ініціюючого кредитора та наявності ознак, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а також відсутність боржника за місцезнаходженням, що є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби (далі по тексту скорочена назва -ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС) звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2012 року по справі №5009/1770/12.

Скаржник вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вважає, що визнання боржника банкрутом за спрощеною системою унеможливить проведення перевірки достовірності, своєчасності, повноти нарахування та сплати податків боржником.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Представники сторін та заявника апеляційної скарги в судове засідання апеляційної інстанції 11.07.2012р. не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки представників у судове засідання апеляційної інстанції не повідомили.

Враховуючи те, що апеляційна інстанція у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами, та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС за відсутністю представників сторін та заявника апеляційної скарги.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2012 року за заявою ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термохауз»м.Київ (далі по тексту скорочена назва - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Термохауз») порушено провадження у справі №5009/1770/12 про банкрутство ТОВ «Інтеріор Груп»на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Інтеріор Груп»ініціюючий кредитор посилався на відсутність керівних органів боржника за його місцезнаходженням, що підтверджував актом виходу на місцезнаходження боржника від 06.02.12р., складеного директором та юрисконсультом ініціюючого кредитора - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Термохауз».

Ініціюючий кредитор вважає, що відсутність боржника за місцезнаходженням та відсутність можливостей для задоволення вимог ініціюючого кредитора свідчать про фактичну відсутність підприємницької діяльності ТОВ «Інтеріор Груп»та є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що ініціюючим кредитором не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевим господарським судом визнані встановленими.

З матеріалів справи вбачається, що боржник 26.12.2011р. року в м. Київ видав ініціюючому кредитору простий вексель серії АА №2335381, строк оплати -за пред'явленням, з зазначенням -підлягає сплаті в м.Київ, який був опротестований 04.04.2012 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Андреєвою В.М. З протесту вбачається, що векселедержатель платежу не отримав. ТОВ «Інтеріор Груп»за адресою, вказаною у простому векселі, не виявлено, місцезнаходження ТОВ «Інтеріор Груп»невідоме.

04.04.2012 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Андреєвою В.М. вчинено виконавчий напис нотаріуса №340. Виконавчий напис був пред'явлений для примусового виконання до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Постановою від 03.05.2012 року державним виконавцем припинено виконавче провадження на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що до ВДВС надійшла письмова заява ініціюючого кредитора про повернення виконавчого документу стягувану, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Дослідивши зазначені вище документи виконавчого провадження, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що вони не підтверджують неплатоспроможність боржника -ТОВ «Інтеріор Груп» виходячи з наступного.

У зв'язку з тим, що до органів ВДВС надійшла письмова заява стягувача (ініціюючого кредитора) про повернення виконавчого документу, державним виконавцем не було проведено відповідних заходів щодо виявлення рухомого, нерухомого та іншого майна боржника на яке можливо було б звернути стягнення. Суду не надано доказів здійснення ані добровільного ані примусового виконання виконавчого документу.

Факт відсутності боржника за місцезнаходженням ініціюючий кредитор доводить актом виходу на місцезнаходження боржника від 06.02.12р., складеного директор та юрисконсультом ініціюючого кредитора - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Термохауз», який не є належним та достатнім доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

До матеріалів справи не додано належних доказів, які підтверджують, що боржник дійсно відсутній за місцезнаходженням.

Крім того, ініціюючим кредитором до матеріалів справи не додано жодних доказів, які можуть підтвердити наявність ознак відсутності підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних належних доказів, які б підтверджували відсутність підприємницької діяльності боржника або відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням на дату звернення ініціюючого кредитора з заявою про порушення провадження про банкрутство боржника та на дату порушення провадження у справі №5009/1770/12.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" такими, що не ґрунтуються наявними в матеріалах справи доказами, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови на підставі п.2 ч.1 ст.104 ГПК України у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевим господарським судом визнані встановленими.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Запорізької області від 23.05.2012р. у справі №5009/1770/12 підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі №5009/1770/12 про банкрутство ТОВ «Інтеріор Груп»підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.3 ч.1 ст.103, п.2 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2012 року у справі №5009/1770/12 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2012 року у справі №5009/1770/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеріор Груп»м.Запоріжжя скасувати.

Провадження у справі №5009/1770/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеріор Груп» м.Запоріжжя припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису.

Головуючий суддя: Т.Д. Геза

Судді: О.В. Кододова

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 7 прим.

1. державному реєстратору

1. кредитору

1. боржнику

1. скаржнику

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду