ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.12 Справа № 5015/690/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради за № 1104-вих-382 від 27.04.2012 року;
на рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року;
у справі № 5015/690/12;
за позовом: Приватного підприємства «Едель», м. Львів;
до відповідача: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів;
про визнання права власності на виробничу будівлю під ЛІТ. К-1-2, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Конюшинна, 28, загальною площею 2 670,3 кв.м.
за участю представників:
від позивача: Сільченко В.В. -довіреність б/н від 28.02.2012 року;
від відповідача: Шевченко М.І. -довіреність № 1.7 вих-72 від 07.05.2012 року;
ВСТАНОВИВ:
ПП «Едель»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання права власності на виробничу будівлю під літ. К-1-2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, загальною площею 2670,3 кв.м.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 5015/690/12 (суддя Деркач Ю.Б.) позов ПП «Едель»задоволено. Суд прийняв рішення, яким визнав за ПП «Едель»право власності на виробничу будівлю під літ. К-1-2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, загальною площею 2670,3 кв.м.
Не погоджуючись з даним рішенням Виконавчий комітет Львівської міської ради подав апеляційну скаргу № 1104вих -382 від 27.04.2012 року, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення проігноровано вимоги ст. 376 ГПК України, що призвело до прийняття незаконного рішення. А саме скаржник стверджує, що при винесенні рішення, не було враховано того факту, що позивач не взяв участі в розвитку інфраструктури м. Львова та не сплатив відповідні кошти до місцевого бюджету, в зв'язку з чим, бюджету було заподіяно майнової шкоди.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу вих. № 1/58 від 07.06.2012 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2002 року між ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство 24654» та ПП «Едель»було укладено договір купівлі-продажу. Згідно умов договору ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство 24654»продало, а ПП «Едель» придбало незавершену будівництвом будівлю майстерні відділення поточного ремонту 29% готовності, що знаходиться адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28. Земельна ділянка, на якій була розміщена незавершена будівництвом будівля майстерні відділення поточного ремонту, належала ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство 24654»(продавцю) на праві користування, що підтверджується Актом на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів в 1982 році.
21.01.2002 року ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство 24654»листом № 11 надало згоду на вилучення з його користування земельної ділянки площею 1,0 га на вул. Конюшинній, 28 на користь ПП «Едель».
З метою покращення та оптимізації умов ведення підприємницької діяльності ПП «Едель» була закінчена реконструкція та будівництво виробничої будівлі, загальною площею 2670,3 кв.м.
28.05.2004 року ПП «Едель»звернулось до міського голови м. Львова з листом № 2-4617 від 28.05.2004 року, в якому просило надати дозвіл на розробку технічної документації на земельну ділянку по вул. Конюшинній у Львові для оформлення документів на землекористування.
Одночасно, 28.05.2004 року ПП «Едель»звернулось до головного архітектора м. Львова з листом 2-4615 від 28.05.2004 року, в якому просило видати містобудівне обґрунтування і надати висновок по земельній ділянці, яка знаходиться на вул. Конюшинній, для оформлення документів на землекористування.
Листом № 2-6356/20 від 22.11.2004 року Управління архітектури та містобудування повідомило ПП «Едель»про те, що з питань оформлення землекористування слід звертатись в управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин.
В листі № 2-7081/20 від 21.07.2005 року Управління архітектури та містобудування, повідомило ПП «Едель»про те, що не має заперечень щодо реконструкції власних нежитлових приміщень на вул. Конюшинній, 28 під господарські та службові приміщення з влаштуванням паливної, однак, для підготовки дозволу на виконання вказаних робіт слід розробити ліцензованою проектною організацією проектні пропозиції з генпланом на підоснові м-бу 1:500, одержати висновки санепідемстанції та пожінспекції Залізничного району м. Львова, КП «Інспекція благоустрою та екології м. Львова»по проектних пропозиціях та оформити документи на землекористування.
Листом № 2-10658/22 від 26.09.2005 року Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин повідомило ПП «Едель»про те, що для вирішення питання щодо погодження місця розташування земельної ділянки на вул. Конюшинній, 28, останньому слід подати висновки Управління архітектури та містобудування про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищенаведене позивач звертався до Управління архітектури та містобудування з проханням підготовити висновки містобудівельних обмежень на земельну ділянку по вул. Конюшинній, 28, для обслуговування підприємства. У зв'язку з чим, Управлінням архітектури та містобудування повідомило позивача листом № 2-11071/20 від 30.11.2005 року про те, що для розгляду відповідного питання необхідно подати: погоджений у встановленому порядку генслужбою УАМ план земельної ділянки з нанесеними та завіреними червоними лініями по зазначеній ділянці із вказанням меж ділянки, техніко- економічних показників та завіреною наявністю інженерних мереж, документи власності на споруди.
23.03.2006 року Управлінням архітектури та містобудування було надано ПП «Едель»висновок про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою по вул. Конюшинній, 28.
З листа від 26.03.2008 року № 5-3020/2403 Департаменту містобудування Львівської міської ради вбачається, що позивачем було підготовлено та подано всі необхідні документи для погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Конюшинній, 28 у м.Львові, які департамент містобудування направляв для включення в порядок денний пленарного засідання Львівської міської ради.
Листом 02.04.2008 року № 5-3020/2403 Департамент містобудування Львівської міської ради повідомив, що на звернення позивача від 21.03.2006 року № 2-4031 та від 09.10.2007 року № 5-3020 щодо відведення земельної ділянки на вул. Конюшинній, 28 секретаріатом міської ради листом від 31.03.2008 року № 4-01-194 повернуто проект ухвали «Про погодження ПП «Едель» місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Конюшинній, 28 у м. Львові».
Згідно технічного паспорта виробленого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 02.06.2011р. виробнича будівля по вул. Конюшинній, 28 у м. Львові розташована на першому та другому поверхах та є фактично окремо стоячою виробничою будівлею, ЛІТ. К-1-2.
Згідно технічного звіту обстеження конструктивних елементів та технічного заключення про стан нерухомого майна виробничої будівлі під ЛІТ. К-1-2 проведеного ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», існуюча виробнича будівля відповідає архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухово-пожежній та санітарно-технічній безпеці.
Згідно висновку СзПНПД Залізничного РВ м. Львова ГУ МНСУ в Львівській області від 10.09.2011 року №3/766 виробнича будівля ЛІТ. К-1-2 відповідає протипожежним нормам.
28.02.2012 року ВАТ «Львівське АТП 24654»заявою б/н повторно повідомило Львівську міську раду про те, що не заперечує проти вилучення з його користування земельної ділянки площею 0,5374 га., що знаходиться у м. Львові по вул. Конюшинній на користь ПП «Едель», власника будівель.
Позивач вважає, що оскільки ПП «Едель»було відмовлено у вирішенні питання відведення земельної ділянки по вул. Конюшинній, 28 у м. Львові, то це позбавляє його можливості реалізувати право на узаконення та набуття права власності на реконструйовану та завершену будівництвом будівлю.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:
Згідно із ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до вимог ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до вимог ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, якою здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно п. 15,16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», виходячи зі змісту частини третьої статті 376 ЦК, при доведенні визначених нею умов суд може визнати право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідно до її цільового призначення.
В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року також, зазначено, що вирішуючи справи такої категорії, суд має виходити з того, що надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред'явлення позову до суду, так і після цього.
Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.
Судом встановлено, що згідно технічного звіту обстеження конструктивних елементів та технічного заключення про стан нерухомого майна виробничої будівлі під ЛІТ. К-1-2 проведеного ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», виробнича будівля у м. Львові по вул. Конюшинна, 28 відповідає архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухово-пожежній та санітарно-технічній безпеці.
ВАТ «Львівське АТП 24654» не заперечує проти вилучення з його користування земельної ділянки площею 0,5374 га., що знаходиться у м. Львові по вул. Конюшинній на користь ПП «Едель», власника будівель.
Матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що за період користування позивачем вищевказаною завершеною будівництвом будівлею були порушені права третіх осіб даним будівництвом.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги Приватного підприємства «Едель»про визнання права власності на виробничу будівлю під літ. К-1-2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, загальною площею 2670,3 кв.м підлягають до задоволення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року відповідає нормам чинного законодавства,ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Постанова підписана 16.07.2012 року
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.
Судове рішення № 25146381, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 11.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/690/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: