Рішення № 25146280, 10.07.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2012 р.Справа № 2/26/5022-367/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Торгово виробнича фірма "Тернопіль Хлібсервіс" вул. Волинська, 45, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область, 47721

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, 46001

про cтягнення 19 464 грн. 26 коп. заборгованості та штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: Дворський В.І., паспорт № НОМЕР_1 від 02.04.1996р.

відповідача: Кравчук І.А., довіреність від 22.02.2012р.

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 19 464 грн. 26 коп., з яких: 17 197 грн. 61 коп. -заборгованість, станом на 25.06.2012р. за товар, одержаний відповідачем за період з листопада 2011р. по січень 2012р. по видаткових накладних № РН 0005510 від 09.11.2011р.; № РН 0005518 від 10.11.2011р.; № РН 0005657 від 17.11.2011р.; № РН 0005746 від 22.11.2011р.; № РН 0005764 від 23.11.2011р.; № РН 0005775 від 24.11.2011р.; № РН 0005820 від 25.11.2011р.; № РН 0005866 від 29.11.2011р.; № РН 0000266 від 18.01.2012р.; № РН 0000444 від 27.01.2012р., у виконання умов договорів купівлі-продажу №10 від 03.01.2011р. і від 17.01.2012р.; 109 грн. 21 коп. -втрат від інфляційних процесів; 354 грн. 92 коп. -річних за користування коштами з 17.11.2011р. по 25.06.2012р. та 1 802 грн. 52 коп. -пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 17.11.2011р. по 25.06.2012р.

Відповідач позов визнає в сумі 17 197 грн. 61 коп. В решті частині позов не визнає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) У виконання умов договорів купівлі-продажу №10 від 03.01.2011р. та від 17.01.2012р., відповідач за період з листопада 2011р. по січень 2012р. одержав від позивача товар на суму 22 262 грн., що підтверджено підписаними представниками обох сторін накладними № РН 0005510 від 09.11.2011р.; № РН 0005518 від 10.11.2011р.; № РН 0005657 від 17.11.2011р.; № РН 0005746 від 22.11.2011р.; № РН 0005764 від 23.11.2011р.; № РН 0005775 від 24.11.2011р.; № РН 0005820 від 25.11.2011р.; № РН 0005866 від 29.11.2011р.; № РН 0000266 від 18.01.2012р. та № РН 0000444 від 27.01.2012р.

Пунктами 3.3. договорів №10 від 03.01.2011р. та від 17.01.2012р. сторони передбачили оплату товару на протязі 7-ми днів після отримання товару.

Позивач стверджує, що станом на 25.06.2012р. вартість отриманого відповідачем товару не оплачена на суму 17 197 грн. 61 коп., підтверджуючи даний факт атом звірки взаємних розрахунків за перше півріччя 2012р., проведеним станом на 30.06.2012р., підписаним представниками сторін, підписи яких скріплені їх печатками.

Відповідач не представив доказів оплати вартості одержаного товару. Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 17 197 грн. 61 коп. Що є порушенням ст.ст. 526, 625, 655 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) Штрафні санкції -це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Отже, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює верховенство Закону перед договором, що відповідає ст.ст. 8, 68 Конституції України та ст. 4 Цивільного кодексу України.

П. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, штрафними санкціями за порушення грошових зобов'язань є пеня, яка стягується відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі, який не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, незважаючи на те, що сторони в договорах №10 від 03.01.2011р. та від 17.01.2012р. (п.п. 4.2. договорів) передбачили за затримку платежів пеню у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення до моменту повного розрахунку, суд повинен не приймати дану домовленість, а стягнути штрафні санкції згідно діючого закону.

Стягнути пеню із врахуванням Господарського кодексу України, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за 6 місяців, тобто за період з 17.11.2011р. по 17.05.2012р. в сумі 1 447 грн. 71 коп. (розрахунок пені проведено судом та знаходиться в матеріалах справи).

4) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, за період з 17.11.2011р. по 25.06.2012р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 48 грн. 59 коп. та 354 грн. 92 коп. -3% річних за користування коштами з 17.11.2011р. по 25.06.2012р. (розрахунки втрат від інфляційних процесів та 3% річних проведено позивачем та долучено до матеріалів справи згідно заяви від 10.07.2012р.).

5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по судовому збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль (ідент. код 30836947):

- на користь Приватного підприємства "Торгово-виробнича фірма "Тернопіль Хлібсервіс" вул. Волинська, 45, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область (ідент. код 32577089) суму 17 197 грн. 61 коп. -за матеріальні цінності; 1 447 грн. 71 коп. -пені; 48 грн. 59 коп. -втрат від інфляційних процесів; 354 грн. 92 коп. -річних та 1 609 грн. 50 коп. -в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «11» липня 2012 року через місцевий господарський суд.

Суддя В.О. Колубаєва