Рішення № 25146100, 16.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2012 р.Справа № 5017/1416/2012За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" ВіДі-Страхування"

до відповідача: Комунального підприємства "Міські дороги"

про стягнення 3 713, 88 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 16.07.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення з Комунального підприємства „Міські дороги" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" ВіДі-Страхування" 3 713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн. 88 коп. як відшкодування шкоди.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, в їх обґрунтування зазначає, що 18.02.2011 р. в м. Одесі по вул. Гайдара відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „Шевроле Авео" д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу „ПМ-533701" д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Зазначену ДТП згідно договору комплексного добровільного страхування на транспорті CLA №1297 від 03.12.2010 р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" ВіДі-Страхування", визнано страховим випадком, про що складено страховий акт №АС-004069 від 10.01.2012 р., згідно якого за платіжним дорученням №4907 від 11.01.2012р. позивач виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 3 713,88 грн. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2011р. у справі №3-3855/11 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення. Позивач звертався до відповідача з заявою про сплату страхового відшкодування, однак, останнім не було вжито заходів до повернення відшкодування Товариству з додатковою відповідальністю „Страхова компанія" ВіДі-Страхування", що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

12.06.2012 р. за вх.№18016/2012; 25.06.2012р. за вх.№19620/2012 та 09.07.2012р. за вх.№21170/2012 до суду надійшли клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника за наявними в ній матеріалами, які судом задоволені.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, відповідно до чого справа підлягає розгляду судом згідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши правову позицію сторони, суд встановив наступне:

Як вбачається із постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2011р. у справі №3-3855/11 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення, передбачене ст.ст. 1224, 124 КУпАП, відповідно до чого з нього стягнуто адміністративний штраф в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -425,00 грн. Так, зазначеною постановою районного суду встановлено, що 18.02.2011р. приблизно об 13год. 30хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки „ПМ-533701" д/н НОМЕР_2 в м. Одесі по вул. Гайдара від вул. Генерала Петрова в напрямку вул. 25 Чапаївської дивізії, не обрав безпечний інтервал до рухомого в попутному напрямку автомобіля марки „Шевроле Авео д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, чим порушив вимоги п.п.13.1, 2.10 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення та вказаним транспортним засобом були заподіяні механічні пошкодження.

Із довідки ВДАІ м. Одеси вбачається, що внаслідок вищезазначеного ДТП транспортний засіб „Шевроле Авео" д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження передньої правої двері, переднього правого крила, переднього бамперу з правого боку.

Звітом про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу від 08.04.2011 р. встановлено вартість майнової шкоди, заподіяної власнику „Шевроле Авео" д/н НОМЕР_1 у розмірі 3 533,88 грн.

Згідно договору добровільного комплексного страхування на транспорті № CLA №1297 від 03.12.2010р. ОСОБА_1 було застраховано транспортний засіб „Шевроле Авео" д/н НОМЕР_1 на страхову суму 54 000,00 грн. строком до 05.12.2011 р.

Страховим актом №АС-004069 від 10.01.2012 р., складеним ТДВ „СК „ВіДі-Страхування", встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 3 713,88 грн.

Заявою 22.12.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до ТДВ „СК „ВіДі-Страхування" про виплату страхового відшкодування, відповідно до рахунку №04-006 від 08.04.2011р., яке було сплачено позивачем за платіжним дорученням №4907 від 11.01.2012р. на суму 3 713,88 грн.

З цих підстав, 05.03.2012 р. позивачем було надіслано відповідачу заяву №15/04/8.05/008-12 від 05.03.2012р. про повернення виплаченого ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 3 713,88 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0319404018244, яка залишилась КП „Міські дороги" без відповіді та розгляду.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши законодавство, яким регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 985 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 3 п.1 ст. 980 Цивільного Кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором (ст. 983 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України „Про страхування" передбачено обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із змісту п.п. 1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 4 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996р. №85/96-ВР предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Із змісту п.1 ст. 16 Закону України „Про страхування" вбачається, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України „Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. №1961).

Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду (п. 35.1. ст.35, п. 37.1. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування майнової шкоди, встановленої згідно звіту про оцінку вартості майнової шкоди від 08.04.2011р., заподіяної автомобілю ОСОБА_1 неправомірними діями ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого, як власника транспортного засобу, яким спричинено аварію, застрахована у КП „Міські дороги". У зв'язку з чим позивач має право на повернення йому відповідачем суми сплаченого страхового відшкодування в сумі 3 713,88 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, задовольняє їх у повному обсязі, у зв'язку з чим стягненню з КП „Міські дороги" підлягає 3 713,88 грн. страхового відшкодування.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовується судовий збір у сумі 1 609,50 грн.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 та у п.п. 3.9.1, 3.9.2 Пленуму ВГС України №18, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження її отримання, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 16.07.2012р., у зв'язку з чим, з врахуванням того, що процесуальні документи надсилались відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 15.05.2012 р., суд, прийняв рішення за результатами розгляду справи по суті без участі відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Міські дороги" (65046, м. Одеса, вул. Троїцька, 45, код 32642110) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „ВіДі-Страхування" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, код 35429675) 3 713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн. 88 коп. страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять ) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.07.2012р.

Суддя Малярчук І.А.