Рішення № 25146077, 09.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5023/2364/12

вх. № 2364/12

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Шовкопляс О.Ю., довіреність № 38-3746/388 від 05.10.2010 р.;

відповідача - Бутко Л.І., довіреність № 305-5 від 03.01.2012 р.;

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, м. Харків

про стягнення 837319,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, м. Харків, 801179,15 грн. основного боргу, 2403,54 грн. інфляційних витрат, 5597,28 грн. 3% річних, 28139,78 грн. пені та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 7081 від 01.10.2002 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 червня 2012 року.

В судовому засіданні 11 червня 2012 року було оголошено перерву до 22 червня 2012 року.

12 червня 2012 року позивач надав правове обгрунтування позовних вимог.

22 червня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував частково з посиланням на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство відносно ХДАВП (справа № 5023/7840/11) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань.

В судовому засіданні 22 червня 2012 року було оголошено перерву до 09 липня 2012 року.

27 червня 2012 року позивач надав заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що у відповідності з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію розповсюджується на штраф та пеню, а сума боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних підлягають стягненню.

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2012 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував частково з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", м. Харків, (позивач) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 7081.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Пунктом 6.3 договору відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з лютого 2011 року по січень 2012 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, за адресою: м. Харків, вул. Дерев"янко, 19-А, підтверджується актами про включення та відключення опалення, належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з лютого 2011 року по січень 2012 року станом на 25.05.2012 р. утворилась заборгованість в сумі 801179,15 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Посилання відповідача у відзиві на сплату 60 000 грн. - суми основного боргу за січень 2012 р. платіжними дорученнями № 89 від 05.03.12р., № 156 від 26.04.12 р. № 158 від 28.04.12 р. спростовуються поясненнями представника позивача у судовому засіданні 09.07.12 р., який звернув увагу на розрахунок суми боргу, в якому вказана сума проплат врахована позивачем. Заборгованість в сумі 801179,15 грн. підтверджується також і довідкою № 202/296 від 07.06.12 р., виданою житлово - комунальним відділом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати теплової енергії, у відповідача виникла заборгованість у сумі 801179,15 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі - 801179,15 грн. правомірна та обгрунтована, така, що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідач у своєму відзиві заперечує проти нарахування 3% річних, інфляційних та пені, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство відносно Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства (справа № 5023/7840/11) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що абзацом 2 ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов"язаний із суттю, що розкривається в ст. 1 вищевказаного Закону України. Тобто боржник повинен виконувати зобов"язання, що виникли після введення мораторію, але за їх виконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону України, під терміном "грошове зобов"язання" розуміється зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов"язань боржника не зараховуються, зокрема пеня та штраф.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу неоплати відповідачем послуг наданих йому за договором № 7081 від 01.10.2002 р.

Отже, вказаний борг за одержані послуги на підставі договору є грошовим зобов"язанням підприємства перед Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" в розумінні ст. 1 Закону України.

Відповідно до цієї статті грошове зобов"язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов"язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно - правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема, ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме з такою вимогою позивач звернувся до відповідача у даній справі.

У зв"язку з цим грошовими зобов"язаннями відповідача є грошова сума, що визначена з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розумінні ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2403,54 грн. інфляційних витрат та 5597,28 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні (розрахунок перевірений судом та є вірним).

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 28139,78 грн. пені, суд вважає за необхідне зазначити про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2011 р. було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, а також заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 28139,78 грн. пені, як безпідставно нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська,134, р/р № 26001301780096 у Краснобаварському відділенні ПІБ, МФО 351287, код 14308894) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р № 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823, код 31557119) 801179,15 грн. основного боргу, 2403,54 грн. інфляційних витрат, 5597,28 грн. 3% річних та 16183,58 грн. судового збору.

В стягненні 28139,78 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне Рішення складено 12 липня 2012 року.

Суддя Смірнова О.В.