ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2012 р. Справа № 5023/2923/12
вх. № 2923/12
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Пархоменко О.О., за дорученням; відповідача - Нестерцов Д.І., за дорученням,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Авантаж", м. Харків
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 28.04.2012 року № 51-к у справі № 1/01-25-12. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
07.07.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.
Суд, дослідивши відзив та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.
09.07.2012 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
За результатами розгляду матеріалів справи № 1/12-25-12 адміністративною колегією територіального відділення АМК України в Харківській області 28.04.2012 року було прийнято рішення № 51-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації відділенню АМК України на його вимогу від 19.12.2011 № 02-26/1-4336 у встановлений головою територіального відділення строк; за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на позивача накладено штраф у загальному розмірі 58000,00 грн.
В основу оскаржуваного рішення відділення АМК України були покладені такі обставини.
В зв'язку з розглядом заяви щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та дослідженням ринку управління будинками територіальним відділенням АМК України в Харківській області була направлена позивачу вимога від 19.12.2011 р. вих. № 02-26/1-4336 щодо надання інформації.
Для відповіді на вимогу було встановлено термін до 29.12.2011 року.
Вимогу отримано позивачем 20.12.2011 року, що підтверджується штампом Товариства з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» із зазначенням вхідного номеру № 272.
Листом від 27.12.2011 р. № 599 позивач просив уточнити інформацію, яку необхідно надати на вимогу територіального відділення Антимонопольного комітету, повідомити правові підстави направлення вимоги про надання інформації та подовжити строк для надання відповіді на вимогу.
04.01.2012 р. листом № 02-26/1-26 Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило позивача про часткове задоволення клопотання про подовження строку для надання відповіді на вимогу та подовжило строк для надання відповіді на вимогу до 25.01.2012 р.
Зазначений лист відділення Товариством отримано 05.01.2012 року.
Листом від 18.01.2012 року за № 16 позивач додатково просив голову територіального відділення АМК в Харківській області: надати обґрунтування підстав розгляду територіальним відділенням заяви про наявність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надати відомості, щодо якого порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вимагається інформація від підприємства, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати конкретну інформацію щодо підстав проведення та мети дослідження, діяльність яких підприємств, крім підприємства позивача досліджується територіальним відділенням по цьому питанню, а також просив продовжити термін надання інформації згідно вимоги від 19.12.2011 року на строк надання відповіді на лист.
За результатами розгляду вказаного листа територіальним відділенням АМК України в Харківській області було надіслано на адресу позивача відповідь від 25.01.2012 р. № 02-26/1-453, якою територіальне відділення АМК України в Харківській області надало підприємству витяги з Законів та Положення щодо його повноважень, та вказало, що з інших питань відповідь була надана листом від 04.01.2012 року № 02-26/1-26.
Листом від 30.01.2012 року № 30 позивач інформував територіальне відділення АМК у Харківській області про не отримання відповідей на поставлені питання та повторно просив надати обґрунтування підстав розгляду територіальним відділенням заяви про наявність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також просив надати відомості щодо якого порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вимагається інформація від підприємства.
07.02.2012 р. адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 35-рк у справі № 1/12-25-12 про початок розгляду справи за ознаками правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню на вимогу від 19.12.2012 р. з боку позивача.
Як вбачається з тексту рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.04.2012 року № 51-к, вирішуючи питання про вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет виходив з того, що матеріалами справи доведено, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» по неподанню інформації на вимогу голови територіального відділення від 19.12.2011 року № 02-26/1-4336 у встановлені головою територіального відділення строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що вищезазначені доводи Антимонопольного комітету щодо вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції є необґрунтованими та невірними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України від 26.11.1993 № 3659-ХІІ "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659) встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.03.2001 р. за № 291/5482.
Таким чином, наведені вимоги чинного законодавства дають підстави вважати, що направлення відділенням АМК України запиту відповідній особі щодо подання нею певної інформації буде носити правомірний характер в контексті вимог, що передбачені пунктом 5 частини першої статті 17 Закону № 3659, а також пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", тобто лише тоді, коли це буде прямо передбачено законом.
Пунктом 13.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3) «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» передбачено, що господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.
Як вбачається із вимоги територіального відділення АМК України в Харківській області від 19.12.2011 р. № 02-26/1-4336, підставою для отримання від позивача інформації та документів відповідачем визначено розгляд заяви щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та дослідження ринку управління будинків.
Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку збір інформації органом Антимонопольного комітету України здійснювався не в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чи у зв'язку з проведенням відповідної перевірки.
На існування "інших передбачених законом випадків", які б давали підстави для витребування інформації у позивача, відповідач, згідно з наявними матеріалами справи, не посилався. Відповідних обставин у цьому ж зв'язку не було встановлено і судом.
Суд зазначає, що дослідження ринку управління будівлями, тобто планове дослідження ринку, хоч безумовно і входить до кола повноважень органів Антимонопольного комітету України, але в той же час само по собі не дає відповідачу правових підстав вимагати від позивача обов'язкового надання інформації, оскільки це прямо суперечить вимогам пункту 5 частини першої статті 17 Закону № 3659, а отже не дає і підстав вбачати в діях Позивача, який на думку відділення АМК України не надав в обов'язковому порядку запитувану в нього інформацію, наявність ознак правопорушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як свідчать матеріали справи, спірне рішення позивач отримав 16.05.2012 року, строк для оскарження рішення до господарського суду позивачем не порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Таким чином, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що Антимонопольний комітет неправомірно виніс рішення щодо вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», висновки Антимонопольного комітету є недоведеними, такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються лише на припущеннях та не відповідають обставинам справи, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання рішення недійсним.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 28.04.2012 року № 51-к у справі № 1/01-25-12.
Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473, рахунки 35218001000036, 35228002000036, 371116004000036, 31253272210335, 31250275210335 банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37874947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Авантаж" (61058, м. Харків, вул. Культури, 20-в, код ЄДРПОУ 35699086, р/р 260062000000623 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 380537) - 1073,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11 липня 2012 року.
Суддя Погорелова О.В.
Судове рішення № 25146059, Господарський суд Харківської області було прийнято 09.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/2923/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: