Рішення № 25145949, 11.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2012 р. Справа № 5017/783/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача: Бец Ю.О., довір. №291/исх-гс від 29.04.12.

від 1. відповідача: ОСОБА_2., довір. від 03.01.12.

від 2 . відповідача: не з'явився

від прокуратури: Вайнбранд В.Л., посвідчення №129

Розглянув справу: за позовом заступника прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів: 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2.Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження"

про звільнення та повернення земельної ділянки

14.03.12. до господарського суду Одеської області звернувся заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки загальною площею 1,02га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання за призначенням стан шляхом знесення усіх існуючих будівель і споруд автостоянки „Відродження" за рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 і повернути зазначену земельну ділянку за належністю державі в особі Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 15.03.2012р. порушено провадження у справі №5017/783/2012 за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про звільнення та повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 11.05.2012р. до участі у справі в якості іншого відповідача, залучено Господарське товариство з обмеженою відповідальністю „Відродження".

19.06.2012р. від прокуратури до суду надіслано уточнення до позову, згідно якого заступник прокурора просить зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 1,02 га, розташовану за адресою АДРЕСА_3 та повернути її за належністю державі в особі Одеської міської ради.

А 03.07.12. заступник прокурора Суворовського району м.Одеси надав до суду уточнення до позову, згідно якого просить суд зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 привести земельну ділянку загальною площею 1,02 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих диспетчерського пункту та добудови спостережного посту №2 і зобов'язати ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку Одеській міській раді (а.с.74, т.2).

З врахуванням ст. 22 ГПК України, суд приймає до розгляду уточнення до позову прокуратури і розглядає справу в межах уточнення до позову, поданого до суду 03.07.12.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов в повному обсязі, з підстав викладених в позові та уточненнях, які надійшли до суду 03.07.2012р. і заперечував проти клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі. Пояснив, що відповідач різними способами затягує процес. При цьому, рішенням суду у справі №26-15/498-06-13126, яке набрало законної сили встановлено, що відповідачем було здійснено самочинно на спірній земельній ділянці реконструкцію диспетчерського пункту та добудову спостережного пункту №2. Крім того, зазначив, що вимог до другого відповідача -Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження" у прокурора немає, про що свідчить і уточнення до позову.

Представник позивача підтримав прокурора в повному обсязі. Також пояснив, що у позивача вимог до другого відповідача немає.

Представник першого відповідача проти позову заперечував, пояснив, що відповідач на спірній земельній ділянці споруди та будинки не будував, Господарському товариству з обмеженою відповідальністю „Відродження" було надано дозвіл на будівництво автостоянки „Відродження" на спірній земельній ділянці. Також в будівництві автостоянки "Відродження" приймали участь фізичні особи. Підтримав клопотання про припинення провадження у справі, надіслане до суду 31.05.12., оскільки вважає, що згідно акту участі автовласників у створенні майна автостоянки „Відродження" від 15.05.12, що знаходиться на спірній земельній ділянці приймали участь фізичні особи. При знесенні майна порушуються інтереси фізичних осіб -власників майна, тому що ОСОБА_1 не являється власником майна.

Представник другого відповідача Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження" у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі, оскільки останнім не надано належних доказів, які б підтверджували будівництво диспетчерського пункту та добудову спостережного поста №2 фізичними особами, а акт від 15.05.12., наданий позивачем, не являється належним доказом, який би підтверджував будівництво зазначених об'єктів фізичними особами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника першого відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Суворовського району Одеської області обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на приписи, зокрема, статей 116, 124, 125, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 387 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,34 Закону України „Про оренду землі" а також рішенням №347-ХХІІІ „Про межу міста Одеси", постановою Верховної Ради України „Про зміну меж міста Одеси Одеської області" №3064-111 від 07.02.02., рішеннями господарського суду Одеської області, а саме: від 08.12.10. у справ №26-15/498-06-13126; від 15.07.11. у справі №14/17-1960-2011.; від 17.01.12. у справі №25-28/223-09-6347, і не поверненням земельної ділянки власнику після закінчення дії договору оренди, оскільки договір оренди закінчив свою дію.

Перший відповідач заперечує проти позову, заперечення виклав у відзиві (а.с.90-91, т.1), посилаючись на те, що Одеська міська рада не є належним позивачем відносно спірної земельної ділянки; відсутністю доказів, які б підтверджували самовільне зайняття спірної земельної ділянки відповідачем; рішенням у справі №15/498-06-13126 та відсутністю майна на спірній ділянці, яке б належало відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, зокрема: висновок №66 від 20.05.96р Державного управління екологічної безпеки в Одеській області (а.с.93, т.1), дозвіл Управління державної пожежної охорони за №6/1/492 від 05.05.96., відповідь голови виконавчого комітету Суворівської районної ради народних депутатів за №10-854/1 від 07.08.95., відповідь Управління капітального будівництва за №962/08 від 04.09.95., а також висновок №41/11 від 01.02.96. про відведення земельної ділянки (а.с.95-101, т.1), Господарському товариству з обмеженою відповідальністю „Відродження" було дозволено тимчасово розміщення відкритої автостоянки та дозволено експлуатувати діючу тимчасову автостоянку на 400 машин на МКР ІІІ-4-2 с.Котовського, вздовж вулиці Дніпропетровська дорога, між вулицями Ак. Заболотного і Висоцького.

Рішенням п'ятнадцятої сесії двадцять другого скликання Крижанівської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 04.04.96р. також було дозволено експлуатувати діючу тимчасову відкриту автостоянку на 400 машин Господарському товариству з обмеженою відповідальністю „Відродження" вздовж вулиці Дніпропетровська дорога, між вул. Ак. Заболотного і Висоцького, затверджено договір оренди земельної ділянки під тимчасову автостоянку площею 1000м.кв. між сільською радою і Господарським товариством з обмеженою відповідальністю „Відродження" (а.с.92, т.1).

Отже, як вбачається із матеріалів справи Господарське товариство з обмеженою відповідальністю „Відродження" на спірній земельній ділянці розмістило та експлуатувало автостоянку "Відродження".

Разом з тим, ні прокурор, ні позивач не заявляє вимог до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження", що підтверджується уточненням до позову, наданого до суду 03.07.12. поясненнями прокурора і представника позивача у засіданні суду.

Згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право зветатися до суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Сторонами у судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст.1 ГПК України.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ст.21 ГПК України).

Оскільки у прокурора та позивача немає вимог до відповідача Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження", то суд відмовляє в позові щодо останнього.

Проте, суд задовольняє позов в частині вимог до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 враховуючи наступне.

31.01.00 р. між Крижанівською сільською радою (орендодавцем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди спірної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського району нотаріального округу Одеської області Калінюком О.Б., зареєстрований в реєстрі за № 50, зареєстрований у Комінтернівському відділі земельних ресурсів в книзі реєстрації за № 9 від 04.02.00 р., п.1.1. якого передбачено, що орендодавець - Крижанівська сільська рада на підставі рішення № 126 -ХХІІІ скликання від 30.12.99 р., передає, а орендар -ФОП ОСОБА_1. набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Крижанівської сільради, Комінтернівського району, Одеської області. В оренду передається земельна ділянка площею 1,02 га, згідно з планом землекористування, що додається (а.с.22-26, т.1).

Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання, для розміщення автомобільної стоянки. Договір укладається на термін 5 років, починаючи з дня його реєстрації. По закінчені терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до цього закінчення(п.п. 2.1., 2.2. договору).

В разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (п.2.6. договору).

Виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради прийнято рішення № 354 від 21.12.2006 р., яким автостоянці легкових автомобілів „Відродження" надано юридичну адресу АДРЕСА_3

Рішеннями Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 614-ІУ від 20.01.05 р., № 890-ІУ від 09.02.06 р., № 211-У від 19.03.07 р. було продовжено строк договору оренди земельної ділянки в кінцевий строк до 19.03.09 р.

Пунктом 2 рішення Крижанівської сільської ради № 446-V від 21.01.08. відмовлено відповідачу - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у продовженні договору оренди земельної ділянки, загальною площею 1,02 га, під автостоянкою „Відродження", що розташована на території Крижанівської сільради Комінтернівського району Одеської області, АДРЕСА_3 терміном на п'ять років (а.с.39, т.1).

Крижанівська сільська рада повідомила відповідачу листом за №СР-15-129 від 10.03.09. (а.с.83, т.1) про те, що спірна земельна ділянка згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ станом на 01.01.09. до земель Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області не відноситься, в зв'язку з чим надати дозвіл на продовження договору оренди земельної ділянки під автостоянкою не вправі (а.с.83, т.).

Оскільки договір оренди спірної земельної ділянки відповідачу не було продовжено, то останньому були надіслані від різних державних органів відповідні вимоги про звільнення земельної ділянки, зокрема: припис від 28.08.09 р. № 01-05-5/3229 вих та лист від 06.11.09 р. № 25-060 Суворовської районної адміністрації Одеської області, лист Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 09.12.09 р. № 1001/13.

Слід зазначити, що всі зазначені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.11. у справі №25-28/233-09-6347, що набрало законної сили.

Згідно ст.1 Закону України „Про оренду землі", оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для проведення підприємницької діяльності та інших видів діяльності.

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст.31 Закону України „Про оренду землі").

У разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст.34 Закону України „Про оренду").

Матеріали справи свідчать, зокрема: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.06.11. Головного управління Держкомзему у Одеській області (а.с.47-48, т.1) ; рішення господарського суду від 16.11.11. у справі №25-28/223-09-6347, яким відмовлено першому відповідачу -фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у визнанні за ним право користування спірною земельною ділянкою; договір про надання послуг від 01.02.12. (а.с.69, т.2), що перший відповідач продовжує займати спірну земельну ділянку і не повернув її ні Крижанівській сільській раді, ні Одеській міській раді.

А відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших справ.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 Земельного кодексу України).

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, враховуючи вимоги зазначених вище нормативних актів, перший відповідач продовжує займати спірну земельну ділянку самовільно, тому що ні при зверненні з позовом до суду, ні станом на час розгляду справи перший відповідач не надав ні договору оренди спірної земельної ділянки після закінчення дії договору від 31.01.2000р., ні рішення органів місцевого самоврядування, які розпоряджаються спірною земельною ділянкою, а також доказів, які б підтверджували повернення спірної земельної ділянки після закінчення дії договору оренди Крижанівській сільській раді чи Одеській міській раді і такі докази відсутні в матералах справи.

Частиною першою, третьою статті 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Крім того, слід зазначити, що рішенням Одеської обласної ради від 07.08.2001 року № 3547-ХХШ „ Про межі міста Одеси", яким затверджені межі м. Одеси з включенням у межі міста 2340 га земель області у т. ч. 887 га земель Комінтернівського району Одеської області; постановою Верховної Ради України від 07 лютого 2002р. №3064-111 "Про зміну меж міста Одеси Одеської області", якою у межі міста Одеси були включені, а саме, 361,0 гектара земель Крижанівської сільради Комінтернівського району затверджені межі міста загальною площею 16242,0 гектара, актами про встановлення в натурі межі міста Одеси від 30.12.03., відповіддю Крижанівської сільської ради, рішеннями господарського суду Одеської області від 08.12.10. у справ №26-15/498-06-13126; від 15.07.11. у справі №14/17-1960-2011.; від 17.01.12. у справі №25-28/223-09-6347 встановлено, що спірною земельною ділянкою вправі розпоряджатись позивач -Одеська міська рада.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах Одеської міської ради про повернення останній спірної земельної ділянки ОСОБА_1

Також суд приходить до висновку про задоволення позову і в частині зобов'язання першого відповідача -ОСОБА_1 привести спірну земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих диспетчерського пункту та добудови спостережного посту №2 враховуючи наступне.

Згідно приписів ч.2 ст.212 ЗК України, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Рішеннями господарського суду Одеської області у справі №14/17-1960-2011 та №26-15/498-06-13126, які залишено в силі постановами Вищого господарського суду України встановлено, що перший відповідач -фізична особа -підприємець ОСОБА_1 самовільно побудував на спірній земельній ділянці диспетчерський пункт та добудову спостережного посту №2.

А як суд зазначав вище, згідно ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших справ.

Відповідю Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації за №841 від 20.04.12. і Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості за №4540-04/412 від 03.05.12. підтверджується, що за першим відповідачем об'єкти нерухомості не зареєстровані (а.с.77,79, т.1). А згідно рішення реєстратора від 23.06.11. скасовано реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: автостоянка легкових автомобілів „Відродження", що належать ОСОБА_1 і знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.78, т.1).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перший відповідач не спростував позов щодо підстав та предмету, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку і на споруди, що розмішені на ній не надав.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Не приймає суд доводи представника першого відповідача - рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.06 р. у справі № 15/498-06-13126 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії, тому що зазначене рішення суду було скасовано постановою Вищого господарського суду України, а справу направлено на новий розгляд. При новому розгляді рішенням суду було відмовлено позивачу в задоволенні заявленого позову, про що свідчить постанова Вищого господарського суду України у справі №26-15/498-06-13126 (а.с.77-79, т.2).

Також доводи представника першого відповідача спростовуються рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.11 р. у справі № 14/17-1960-2011 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Крижанівської сільради, КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на автомобільну стоянку легкових автомобілів „Відродження", розташовану за адресою АДРЕСА_3 яким було відмовлено позивачу в задоволенні заявленого позову (а.с.12-13, т.1).

Не приймає суд доводи представника першого відповідача щодо неправильного визначення прокурором позивача - Одеську міську раду, оскільки його доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема: рішенням Одеської обласної ради від 07.08.2001 року № 3547-ХХШ „ Про межі міста Одеси", яким затверджені межі м. Одеси з включенням у межі міста 2340 га земель області у т. ч. 887 га земель Комінтернівського району Одеської області; постановою Верховної Ради України від 07 лютого 2002р. №3064-111 "Про зміну меж міста Одеси Одеської області", якою у межі міста Одеси були включені, а саме, 361,0 гектара земель Крижанівської сільради Комінтернівського району затверджені межі міста загальною площею 16242,0 гектара, актами про встановлення в натурі межі міста Одеси від 30.12.03., відповіддю Крижанівської сільської ради, рішеннями господарського суду Одеської області від 08.12.10. у справ №26-15/498-06-13126; від 15.07.11. у справі №14/17-1960-2011.; від 17.01.12. у справі №25-28/223-09-6347, про що суд зазначав вище.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди не дійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ст.152 ЗК України).

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочинну недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна право відношення; 7) припинення право відношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині вимог до першого відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 щодо повернення спірної земельної ділянки площею 1,02 га., розташованої за адресою АДРЕСА_3 позивачу -Одеській міській раді та приведення спірної земельної ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно збудованих диспетчерського пункту і добудови спостережного посту №2, оскільки вимоги в цій частині підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на першого відповідача сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (65014, АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) повернути земельну ділянку загальною площею 1,02га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Одеській міській раді (65004, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691).

3.Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (65014, АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) привести земельну ділянку загальною площею 1,02га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих диспетчерського пункту та добудови спостережного посту №2.

4.Відмовити в позові щодо Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження".

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65014, АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) через Державну податкову інспекцію в Приморському районі -1073,00грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної карги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 16 липня 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1. Прокуратурі Суворовського району м. Одеси ( 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89 );

2. Одеській міській раді ( 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1 );

3. ФОП ОСОБА_1. ( 65014, АДРЕСА_2 );

4. ТОВ „Відродження" ( Одеська обл., Комінтернівський р-н, пос. Мирний ).