Рішення № 25145512, 12.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12р. Справа № 3/5005/5367/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 2 178,75 грн. вартості майнової шкоди

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

відповідача - Шляєв І.В., представник за дов.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 2 178,75 грн. шкоди, завданої нестачею вантажу при залізничному перевезенні.

У судове засідання представник Позивача не з'явився, факсом направив суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з відсутністю можливості представника Позивача з'явитися у дане судове засідання, однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу. Клопотання Позивача про відкладення розгляду справи залишив на розгляд суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням того, що Позивачем до матеріалів справи надано оригінали документів на підтвердження позовних вимог, клопотання Позивача відхилено судом, справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничних накладних № 53550141, 49217540, 53758991 від вантажовідправника - ТОВ "Шахта Садова" на адресу Позивача 09, 14 лютого та 21 березня 2012 року у 3-х вагонах № 65488710, 65396418, 65942963 надійшов антрацит АМ. Під час видачі вантажу з перевіркою, встановлена вагова недостача продукції загальною кількістю 6 650 кг. З урахуванням норми недостачі - 2%, відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 2 178,75 грн. Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами.

У комерційному акті № АА 042066/27 від 09.02.12р., складеному до акту загальної форми № 1018 від 09.02.2012р. станції Нікополь, зафіксовано, що вантаж марковано жовтою фарбою, також зафіксовано наявність поглиблень над 4,5,6 люками з одного боку вагону вздовж борту розміром 350*120*20 см, над 7-ми люками розміром 150*280*40 см, маркування вантажу над зазначеними люками пошкоджене. Вагон бездверний, люки зачинені, течії вантажу немає. Нестача вантажу 1500 кг.

У комерційному акті № АА 042068/29 від 14.02.12, складеному до акту загальної форми № 4375 від 13.02.2012р. станції Нікополь, зафіксовано, що вантаж марковано жовтою фарбою, також зафіксовано наявність поглиблень над 1 люком розміром 120*120*30 см, маркування вантажу над зазначеним люком пошкоджене. Вагон бездверний, люки зачинені, течії вантажу немає. Нестача вантажу 1500 кг.

У комерційному акті № АА 042094/53 від 21.03.12, складеному до акту загальної форми № 4976 від 20.03.2012р. станції Запоріжжя Ліве, зафіксовано, що вантаж марковано жовтою фарбою, також зафіксовано наявність поглиблень над 1,2,3,4,5 люками розміром 620*280*30 см, маркування вантажу над зазначеними люками пошкоджене. Вагон бездверний, люки зачинені, течії вантажу немає. Нестача вантажу 3 650 кг.

Рахунки за поставлену продукцію № 02.04/01 від 04.02.12р., № 03.17/01 від 17.03.12р.,№ 02.10/01 від 10.02.12р. сплачені Позивачем у повному обсязі.

На підставі наведеного, Позивач вважає, що недостача виникла з вини перевізника - ДП "Придніпровська залізниця", який не забезпечив схоронність вантажу при перевезені антрациту у вищезазначених вагонах.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, ст. 110 Статуту Залізниць України (далі Статут) за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі одержувачеві, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

У ст. 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до ст.110 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини (п. 3.1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.08р. №04-5/225).

У випадку навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із "шапкою".

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (п.7 названих Правил).

Відправник, відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із "шапкою", а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування.

Якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу (п. 3.21 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.08р. №04-5/225).

Відповідно до п. 113 Статуту за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 03.14.08р. у справі № 17/300.

Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу,… з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу… у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу. Позиція Відповідача спростовується матеріалами справи, зокрема: залізничними накладними і наведеними комерційними актами.

З урахуванням наведеного, суд не приймає позицію Відповідача та вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код ЄДРПОУ 001 865 20) 2 178,75 грн. - за недостачу вантажу, 1 609,50 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане_____