Рішення № 25145161, 17.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.12р. Справа № 30/5005/4553/2012

За позовом: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", м. Київ

До відповідача: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Обухів Київської області

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Автопідприємство Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, м. Київ

Про: стягнення 5 701,24 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Охременко А.О., довіреність від 21.10.2012р.

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 701,24 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування №006-28849 від 05.06.2009р., відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1. 17.02.2010 року в м. Києві на перехресті вул. Обсерваторної та Коцюбинського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Volkswagon Phaeton", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Позивачем на підставі договору страхування та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту виплачено власнику застрахованого автомобіля страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків та безумовної франшизи 6 211,24 грн. Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право зворотної вимоги до відповідальної за завдані збитки особи. Згідно постанови Шевченківського районного суду в м. Києві від 08.04.2010р. ОСОБА_1 було визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В процесі дослідження документів по страховому випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, застрахована в приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дніпроінмед", а тому позивач просить стягнути з відповідача виплачене ним страхове відшкодування.

16.07.2012 року від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" надійшла заява, в якій зазначає про неможливість направити в судове засідання представника та про відсутність заперечень щодо розгляду справи та прийняття рішення за відсутності представника позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Відповідач зазначає, що страхувальник не повідомляв страховика про настання страхового випадку, що є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Ні страхувальник, ні позивач, в порушення п.5.2 Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не надав страховику ПрАТ СК "Дніпроінмед" для огляду пошкоджений транспортний засіб, чим створив перешкоди у визначенні обставин, характеру і розміру збитків.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Письмових пояснень на позов треті особи не надали.

16.07.2012р. від Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України надійшов лист (факсом), в якому просить розглядати справу за відсутністю представника.

Розгляд справи був відкладений з 12.06.2012р. на 03.07.2012р., з 03.07.2012р. на 17.07.2012р.

В судовому засіданні 17.07.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

17.02.2010 м. Києві на перехресті вул. Обсерваторної та Коцюбинського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Volkswagon Phaeton", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1, який застраховано в приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Брокбізнес" за договором добровільного страхування наземного транспорту №006-28849 від 05.06.2009р. та його власнику (ОСОБА_3) заподіяно матеріальну шкоду.

Вигодонабувачем за цим договором є відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Цей договір набуває чинності з 00:00 години дати, що йде за датою надходження страхової премії на розрахунковий рахунок страховика, але не раніше дати, зазначеної п.4.2, та діє в частині сплачених платежів (п.4.4 договору).

Пунктом 4.2 договору, зокрема, виділені такі періоди дії договору (з 00-00 до 24-00) з 27 червня 2009р. по 26 грудня 2009р., з 27 грудня 2009р. по 26 червня 2010р., з 27 червня 2010р. по 26 червня 2011р., з 27 червня 2011р. з 26 червня 2012р., з 27 червня 2012р. по 26 червня 2013р.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2010р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно звіту №3071 про оцінку КТЗ від 04.05.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу КІА Cerato, державний номер НОМЕР_1 станом на 04 травня 2010р. складає 6501,60 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є:

- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Наданий позивачем у якості доказу Звіт №3071 про оцінку КТЗ від 04.05.2010р. складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-асистуюча компанія "Довіра". Проведення дослідження доручено ОСОБА_4, який має вищу юридичну освіту (спеціальність інженер-механік) та кваліфікацію оцінювача (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача АК НОМЕР_3 від 13.10.2000р., свідоцтво про підвищення кваліфікації АК-ПК №010 від 26.01.2008р., Свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів №1946 від 16.08.2002р., а.с.82-84).

На підставі страхового акту №14033/1 від 19.05.2010р. страхувальнику (ТОВ ОСОБА_3) виплачено страхове відшкодування в сумі 6 211,24грн. (платіжне доручення №440 від 19.05.2010р.).

14.09.2011р. позивач звернувся до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" з претензією, як до страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність транспортного засобу "Volkswagon Phaeton", державний номерний знак НОМЕР_2, поліс ВВ/5790706 з терміном дії до 11.09.2010р. (винна в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особа -ОСОБА_1).

Дана претензія отримана відповідачем 14.09.2011., однак залишена без відповіді та задоволення.

В подальшому позивач звертався до відповідача із заявою №517-01/01 від 27.05.2011р. та листом №628-06/01 від 13.07.2011р. з пропозицією сплатити в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 6 211,24 грн.

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 22, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач вважає, що у нього, як страховика за договором майнового страхування та особи, що виплатила страхове відшкодування, є право зворотньої вимоги до винної особи в розмірі виплаченого страхування, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

12.09.2009р. Автопідприємство Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України застрахувало цивільно-правову відповідальність у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дніпроінмед", як власник наземних транспортних засобів, про що отримало поліс №ВВ/5790706.

Строк дії названого полісу один рік з 00 год. 00 хв. 12.09.2009р. до 11.09.2010р. включно.

Згідно довідки №44-12 від 06.06.2012 року наданої Автопідприємством Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 працював в АТП ГФД СКМ України на посаді водія з 29.08.2007 року (наказ №147 від 28.08.2007р.) та був звільнений 03.05.2010р. (наказ №69 від 26.04.2010р.), за власним бажанням, згідно с.38 КЗпП України.

Таким чином, на момент вчинення адміністративного правопорушення (дорожньо-транспортна пригода) ОСОБА_1 працював на посаді водія в Автопідприємстві Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дніпроінмед".

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", яка узгоджується з положеннями статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п.22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.9.2 ст. 9 названого Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00грн. на одного потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (водій ОСОБА_1) як власника автомобіля "Volkswagon Phaeton", державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована за договором №ВВ/5790706 від 12.09.2009р. на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з ПрАТ "СК "Дніпроінмед".

До позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування потерпілому, перейшло право вимоги, яке останній мав до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", як особи, відповідальної за завдані збитки в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Умовами договору №ВВ/5790706 від 12.09.2009р. встановлено ліміт відповідальності страховика (ПрАТ "СК "Дніпроінмед") за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 25 500,00грн. Франшиза за вказаним полісом складає 510,00грн.

Згідно п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Позивач виплатив страховику суму у розмірі 6 211,24 грн., при цьому франшиза складає 510 грн. В порядку регресу позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування без урахування франшизи у розмірі 5701,24 грн. (6 211,24 грн. -510,00 грн.).

З огляду на викладене, вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неналежності доказів, які надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, зокрема:

- Звіту №3071 про оцінку КТЗ від 04.05.2010, оскільки не надано жодного доказу того, що ця особа має право складати звіти, протоколи та калькуляції;

- відсутність повідомлення відповідача про проведення автотоварознавчого дослідження та огляд пошкодженого транспортного засобу "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1.

Звіт №3071 про оцінку КТЗ від 04.05.2010р. дослідження по факту заподіяння пошкоджень автомобілю "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-асистуюча компанія "Довіра", проведення дослідження доручено ОСОБА_4, який має вищу юридичну освіту (спеціальність інженер-механік) та кваліфікацію оцінювача (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача АК НОМЕР_3 від 13.10.2000р., свідоцтво про підвищення кваліфікації АК-ПК №010 від 26.01.2008р., Свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів №1946 від 16.08.2002р.). Крім того, у Звіті про оцінку КТЗ, відповідно до вимог п.4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009р. №1335/5/1159, зазначено повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України 23.07.2008р.

Стосовно відсутності доказів повідомлення відповідача про проведення автотоварознавчого дослідження та огляд пошкодженого транспортного засобу "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

22.04.2010р. оцінювачем ОСОБА_4 проводився огляд пошкодженого транспортного засобу "КІА Cerato", державний номерний знак НОМЕР_1, про що складено протокол огляду транспортного засобу. Огляд пошкодженого транспортного засобу проводився в присутності представника Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, водій якого (ОСОБА_1) визнаний винним у скоєнні ДТП. Представником Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України підписаний протокол огляду транспортного засобу без зауважень.

Згідно п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна Україні №1335/5/1159 від 24.07.2009р. (далі - Методика) у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду колісного транспортного засобу (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що присутність представників сторін, зокрема представників винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особи, для проведення технічного огляду не є обов'язковою.

Отже, суд не вбачає порушень вимог закону при визначенні розміру витрат, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 609,50 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, к. 307, ідентифікаційний код 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, ідентифікаційний код 20344871) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 701,24 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Дата підписання рішення, оформленого відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України -17.07.2012року