Рішення № 25145099, 21.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.12 р. Справа № 5006/13/51/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС", Донецька обл., м. Дружківка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройинвест Донбасс",

м. Донецьк

про: стягнення 354'826грн. 92коп.

за участю представників сторін

від позивача: Червона А.В. (за довіреністю № 67 від 06.05.2011р.);

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні

29.05.2012р. оголошувалась перерва до 21.06.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС", Донецька обл., м. Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройинвест Донбасс", м. Донецьк про стягнення 355'005грн. 26коп., що складається з основного боргу в сумі 319475грн.22коп., пені в розмірі 12941грн.37коп., інфляційних витрат у сумі 1454грн.33коп., процентів річних у сумі 21134грн.34коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі - продажу № 10/10-11 від 10.10.2011р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

29.05.2012р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким визнав заявлену позивачем суму основного боргу в повному обсязі.

Відповідач участь своїх представників у судовому засіданні 21.06.2012р. не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

В судовому засіданні 21.06.2012р. позивач на підставі ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою № б/н від 21.06.2012р. про зменшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 12871грн.45коп., проценти річні в сумі 21025грн.92коп., суми інфляційних нарахувань та основного боргу залишилися незмінними. Суду представлений уточнений розрахунок пені та річних.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог № б/н від 21.06.2012р. та вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника відповідача в судове засідання 21.06.2012р. не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

10.10.2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі - продажу № 10/10-11, згідно із яким продавець зобов'язується поставити та передати в власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору один екскаватор VOLVO EC240BLC Prime (номер шасі 13262) - 1 од. (в подальшому - товар).

Відповідно до п. 1.2 договору вартість товару складає 791583грн.33коп. без ПДВ, ПДВ - 158316грн.67коп., загальна вартість товару з ПДВ складає 949000грн.00коп.

Згідно із п. 2.1 договору покупець оплачує продавцю загальну вартість товару по даному договору в наступному порядку:

- протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору передоплату в розмірі 50% вартості товару, зазначеної в п. 1.3, з дотриманням вимог, викладених в п. 2.2 цього договору;

- остаточний розрахунок повинен бути здійснений протягом шести місяців з моменту поставки товару шляхом оплати рівними частками залишку вартості товару, зазначеної в п. 1.3 даного договору, з урахуванням другого абзацу п. 2.2 даного договору до 20 числа поточного місяця, починаючи з 01.11.2011р.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що всі оплати вартості товару здійснюються в безготівковій формі виключно в національній валюті України - гривні банківським переводом на банківський рахунок продавця, вказаний в п. 10.1 даного договору.

У зв'язку з тим, що імпортна складова товару дорівнює 100%, при збільшенні на момент здійснення платежу курсу долару СШУ , вказаного в п. 1.2 цього договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату в гривнях по курсу продажу долару США, встановленому на МБВР на день оплати.

Відповідно до п. 7.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, взятих сторонами по даному договору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання умов договору за актом приймання-передачі передав відповідачу екскаватор, але відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повної його оплати не виконав, у зв'язу з чим виникла заявлена сума боргу у розмірі 319475грн.22коп.

Відповідач проти заявленої суми основного боргу не заперечив, вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 319475грн.22коп., 25% річних у сумі 21025грн.92коп., пені в сумі 12871грн.45коп. та індексу інфляції у сумі 1454грн.33коп., підставою позову є невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу № 10/10-11 від 10.10.2011р. щодо оплати поставленого екскаватора.

Договір купівлі-продажу № 10/10-11 від 10.10.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем 11.10.2011р. був отриманий від позивача екскаватор VOLVO EC240BLC Prime (номер шасі 13262), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі.

Тобто, продаж товару фактично відбувся, свої зобов'язання поставити товар позивач виконав.

Факт отримання товару не заперечується відповідачем. Господарський суд приймає також до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору купівлі - продажу № 10/10-11 від 10.10.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із п. 2.1 договору покупець оплачує продавцю загальну вартість товару по даному договору в наступному порядку:

- протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору передоплату в розмірі 50% вартості товару, зазначеної в п. 1.3, з дотриманням вимог, викладених в п. 2.2 цього договору;

- остаточний розрахунок повинен бути здійснений протягом шести місяців з моменту поставки товару шляхом оплати рівними частками залишку вартості товару, зазначеної в п. 1.3 даного договору, з урахуванням другого абзацу п. 2.2 даного договору до 20 числа поточного місяця, починаючи з 01.11.2011р.

Таким чином, із умов зазначеного пункту договору вбачається, що відповідач повинен був здійснити попередню оплату екскаватора в розмірі 474'950грн. до 13.10.2011р., перший платіж у розмірі 79158грн.33коп. до 01.11.2011р., а вже з 02.11.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; граничний день оплати другого платежу в сумі 79158грн.33коп. наступив для відповідача 20.11.2011р., а вже з 21.11.2011р. почалося прострочення виконання зобов'язання зі сплати другого платежу; третій платіж у розмірі 79158грн.33коп. повинен був сплачений до 20.12.2011р., з 21.12.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; граничним днем оплати четвертого платежу в сумі 79158грн.33коп. є 20.01.2012р., п'ятого платежу в сумі 79158грн.33коп.- 20.02.2012р., шостого платежу в сумі 79158грн.35коп. - 20.03.2012р., відповідно з 21.01.2012р., 21.02.2012р., 21.03.2012р. почалося прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати зазначених платежів.

Як бачається з наявних в матеріалах доказів, зобов'язання з оплати попередньої оплати виконано відповідачем в повному обсязі, але з простроченням строків платежу.

При цьому, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, оплативши вартість вже отриманого товару лише частково в сумі 155474грн.78коп., в результаті чого з порушенням строків оплати був в повному обсязі оплачений перший платіж з граничним строком оплати до 01.11.2011р. та частково другий платіж з граничним строком оплати до 20.11.2011р. Третій, четвертий, п'ятий платежі не були сплачені, у зв'язку з чим товар залишився не оплаченим на суму 319475грн.22коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів погашення боргу в сумі 319475грн.22коп. відповідач не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Крім того, відповідач наданим через канцелярію відзивом № 131 від 28.05.2012р. підтвердив факт наявності заборгованості в розмірі 319475грн.22коп.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 319475грн.22коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 12871грн.45коп., 25% річних в сумі 21025грн.92коп., інфляційні нарахування (у редакції заяви про зменшення позовних вимог № б/н від 21.06.2012р.).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості поставленого екскаватора підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.4. договору купівлі - продажу № 10/10-11 від 10.10.2011р. у випадку порушення покупцем порядку та строків оплати вартості товару, вказаних в п. 2.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю 25% річних від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів та інфляційні збитки за весь період прострочення платежу (ст. 625 Цивільного кодексу України). Таким чином, сторони в договорі самостійно дійшли згоди щодо розміру річних.

На підставі положень наведеної вище правової норми та п. 4.4. договору, відповідно до наданого розрахунку, беручи до уваги внесені позивачем заявою про зменшення позовних вимог уточнення щодо періодів нарахування, позивачем нараховані 25% річних наступним чином:

- за період затримки внесення попередньої оплати з 14.10.2011р. по 20.11.2011р. на суму боргу 2419грн.00коп.;

- за період затримки здійснення першого платежу з 02.11.2011р. по 20.11.2011р. на суму боргу 79158грн.33коп., після часткової оплати 21.11.2011р. на суму боргу 2679грн.61коп. за період з 22.11.2011р. по 20.12.2011р.;

- за період затримки здійснення другого платежу з 21.11.2011р. по 20.12.2011р. на суму боргу 79158грн.33коп., після часткової оплати 21.12.2011р. на суму боргу 2841грн.88коп. за період з 21.12.2011р. по 28.04.2012р.;

- за період затримки здійснення третього платежу з 21.12.2011р. по 28.04.2012р. на суму боргу 79158грн.33коп.;

- за період затримки здійснення четвертого платежу з 21.01.2012р. по 28.04.2012р. на суму боргу 79158грн.33коп.;

- за період затримки здійснення п'ятого платежу з 21.02.2012р. по 28.04.2012р. на суму боргу 79158грн.33коп.;

- за період затримки здійснення шостого платежу з 21.03.2012р. по 28.04.2012р. на суму боргу 79158грн.35коп.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині стягнення 25% річних встановив, що позивачем вірно визначений момент настання права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання та враховані здійснені відповідачем часткові оплати, заявлена позивачем сума річних в розмірі 21025грн.92коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди. Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 25% річних у сумі 21025грн.92коп. підлягають задоволенню.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення інфляційних втрат, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що наданий позивачем розрахунок є вірним, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленого товару позивач на підставі п. 4.3 договору просить суд також стягнути з відповідача пеню у сумі 12871грн.45коп., яка нарахована аналогічним способом, що і 25% річних, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Нарахування пені здійснюється з врахуванням граничного строку, розміру пені, що передбачено ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, перевіривши розрахунок позивача встановив, що заявлена позивачем сума пені в розмірі 12871грн.45коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, отже вимоги позивача в цій частині вимог теж підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 4.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18.

Враховуючи зменшення позивачем у заяві б/н від 21.06.2012р. позовних вимог в частині стягнення суми річних на суму 108грн. 42коп. та пені на суму 69грн. 92коп. (всього 178грн. 34коп.), сплачений позивачем судовий збір в цій частині вимог у розмірі 3грн. 56коп. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС", Донецька обл., м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройинвест Донбасс", м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в сумі 319475грн.22коп., пені в розмірі 12871грн.45коп., інфляційних витрат у сумі 1454грн.33коп., процентів річних у сумі 21025грн. 92коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройинвест Донбасс", м. (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5, ідентифік. код 35397759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (84201, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса, 108/21, ідентифік. код 24308872) суму основного боргу в розмірі 319475грн.22коп., інфляційних нарахувань у розмірі 1454грн.33коп., 25% річних у розмірі 21025грн.92коп., пеню в сумі 12871грн.45коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 7096грн. 53коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Провернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (84201, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса, 108/21, ідентифік. код 24308872) із Державного бюджету України сплачений платіжним дорученням № 5266 від 28.04.2012р. судовий збір у розмірі 3грн. 56коп. Дане рішення є підставою для повернення судового збору із Державного бюджету України.

У судовому засіданні 21.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 26.06.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.