Постанова № 25144290, 27.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 р. № 2а-9261/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Віртуоз»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень та рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство «Віртуоз»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 06.06.2011р. №0001652320/13302, від 06.06.2011р. №0001672320/13304 та рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011р. №0001692320/13297, від 06.06.2011р. №0001682320/13300.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що жодних порушень не вчиняв, правомірно не відніс до валового доходу заставну вартість ТМЦ та грошову винагороду, передбачені договором товарної позики №01-33Р від 02.02.2009р.; вказує на те, що донарахування за наслідками реалізації продукції тваринництва власного виробництва пов'язаним особам за цінами нижче фактичної собівартості не передбачено жодною нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; застосування відповідачем методу визначення «звичайної ціни»на реалізоване борошно шляхом порівняння з цінами реалізації товару на ТОВ «Агропромлогістик»є зробленим не у відповідності до законодавства, оскільки не було проведено аналізу аналогічного товару на ринку України; падіж трупів свиней та поросят підтверджено актами за підписом ветеринарного лікаря, а тому не має підстав ставити під сумнів падіж і припускати реалізацію поросят невстановленим особам. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправними рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін позивач стверджує, що визначення звичайних цін можливе лише у разі застосування непрямих методів визначення бази оподаткування, підстави яких є вичерпними. За непрямими методами визначаються суми податкового зобов'язання виключно у разі відсутності належних документів обліку (первинних документів). Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються. Позивач надав усі документи на запит податкового органу. На думку позивача, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню справедливих ринкових цін покладається на податковий орган, чого останній не довів. Товари, які продавалися, були збитковими і відчужувалися з метою недопущення ще більших збитків. До того ж, ціна на свиноматки не була меншою, ніж на 20% від середньозважених закупівельних цін на м'ясо свиней у живій вазі, що склалась у Хмельницькій області у 2010 році.

Відповідач подав до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує наступним. Згідно з наданими до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку відповідачем не встановлено відображення надання чи повернення товарної позики, відображення заборгованості за грошовою винагородою, не встановлено включення до складу валового доходу нарахованих відсотків за договором, не надано жодних документів, які б свідчили про вимогу повернення товарного кредиту. Також позивачем не надано при перевірці відповідних актів, складених згідно з «Методичними рекомендаціями щодо застосовування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах», затверджених наказом Міністерства аграрної політики від 21.02.2008р. №73. З огляду на це, на думку відповідача, належними доказами не підтверджується факт падежу свинопоголів'я у визначених позивачем кількостях внаслідок пожежі на свинофермі. Крім того, відповідачем встановлено списання протермінованої заборгованості та невідображення цієї події в податковому обліку та невключення її до декларації з податку на прибуток підприємства. А це, в свою чергу є порушенням вимог п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідач зазначає, що при перевірці встановлено розбіжність між задекларованими фактичними доходами та доходами згідно з даними обліку, відображених в рядку 01.6 Декларацій «інші доходи», що є порушенням вимог п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Щодо валових витрат зазначає, що позивачем завищені валові витрати без підтверджуючих документів та витрат, які не відносяться в податковому обліку на валові витрати, а саме включення до рядка 04.1 декларації «витрат на придбання товарів (робіт, послуг)»суми попередньої оплати по рах. 371 «розрахунки за виданими авансами» на АТЗТ «Вікторія»в сумі 119 000 грн. Проте, АТЗТ «Вікторія»не є фермерським господарством, не є платником податку на загальних підставах, а тому позивач неправомірно відніс вказану суму на валові витрати. Також вказує, на те, що витрати понесені у зв'язку з орендою приміщення за адресою м.Городок, вул. Львівська , 557, не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки відсутні первинні документи щодо використання вказаного приміщення. Щодо придбання комплектуючих матеріалів відповідач зазначає, що такі є витратами підприємства на придбання основних засобів, що поступово мають відноситись на зменшення скоригованого прибутку у межах норм амортизаційних відрахувань. Проте, позивач відобразив вартість придбаних основних засобів у складі витрат на придбання основних засобів та в подальшому не вилучив зі складу валових витрат з проведенням відповідних коригувань. Відповідач також вважає, що позивачем занижено амортизаційні відрахування, оскільки згідно з наданими до перевірки документами не встановлено нарахування та відображення амортизації по тваринах (свині). Крім цього, не надано належного обліку тварин, що унеможливлює нарахування амортизаційних відрахувань на поголів'я тварин як основних засобів. При обрахунку амортизаційних відрахувань не враховано суми нарахованої амортизації на зерносушильну установку, так як така установка станом на 31.12.2009р. та 31.12.2010р. рахується на рах. 1521 «придбання основних засобів».

Щодо правомірності рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін зазначив, що позивач продавав поросят та свиноматок пов'язаним особам -підприємцеві ОСОБА_7 (керівник ПП "Віртуоз"), ОСОБА_8 (син керівника), ОСОБА_9 (дружина керівника) за цінами, нижче собівартості, внаслідок чого занижено валовий дохід на суму 166849 грн. Крім цього, ПП «Віртуоз»придбало млин та здійснювало діяльність з помолу зерна на борошно та корми для власного виробництва. Частину борошна було реалізовано пов'язаним особам за цінами, нижчими за ціну реалізації ідентичного товару іншим покупцям, внаслідок чого відповідачем занижено валовий дохід всього в сумі 15470 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивачем при здійсненні господарської діяльності не порушено вимог законодавства щодо нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, формування валових витрат та нарахування амортизаційних відрахувань. При перевірці надавались всі необхідні документи, проте, такі не брались до уваги перевіряючими. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги обґрунтованими, дії відповідача незаконними та просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву та поясненнях у справі. Додатково пояснив, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки вони винесені з урахуванням вказаних в акті перевірки норм законів. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

ПП "Віртуоз" зареєстроване 12.12.1996 у Виконавчому комітеті Львівської міської ради, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 12.12.1996 № 11834. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 23957887 .Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79032 Львівська область, м. Львів, вул. Пасічна 96, кв. 28, фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: :79032 Львівська область, м. Львів вул. Пасічна 96 кв. 28. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 20.12.1996 за №3797, станом на 10.05.2011 року, перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від08.03.2009 №100206826, виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова, індивідуальний податковий номер -239578813066, зареєстрований платником ПДВ з29.06.1997 року.

На підставі направлень від 21 квітня 2011 року №306 виданого ДПІ у Личаківському районі м.Львова та на підставі абзацу 4 п.44.7 ст. 44, п.78.1.5 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП „Віртуоз" код ЄДРПОУ 23957887 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року. Направлення та копія наказу ДПІ у Личаківському районі м. Львова вручені 21.04.2011 вручені під розписку керівнику ПП «Віртуоз»ОСОБА_7

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

- п.1.20 п.1.32 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3, пп.7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4 ст. 7, пп.8.3.2 п.8.3, пп. 8.3.1 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, пп. 11.2.1 1, пп.11.2.3 п.11.2, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 178 415 грн., в тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 21 542 грн., за І квартал 2009 року в сумі 61 184 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 4994 грн., за II квартал 2010 року в сумі 3 085 грн., за III квартал 2010 року в сумі 24 711 грн., за IV квартал 2010року в сумі 62 900 грн., та завищення всього в сумі 41 451 грн., в тому числі за II квартал 2009 року в сумі 19 722 грн., за III квартал 2009 року в сумі 21 629 грн., за І квартал 2010 року в сумі 100 грн., а також в тому числі заниження податку на прибуток внаслідок реалізації товарів за цінами нижчими за звичайні (нижче собівартості, та нижче ціни реалізації даного товару іншим покупцям) встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 45 579 грн. в тому числі за III квартал 2009 року в сумі 3 867 грн., за II квартал 2010 року в сумі 19277 грн., за III квартал 2010 року в сумі 4213 грн., за IV квартал 2010 року в сумі 18 222 грн. внаслідок порушень, описаних в 3.1.1 -3.1.3. акту перевірки;

- п.1.7, п.1.8 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 пп.7.4.2, пп. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 5809 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в сумі 5809 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( р. 26 декларації) за грудень 2010 року в сумі 43 595 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.22.2 декларації) за грудень 2010 року в сумі 15227 грн., а також в тому числі заниження податку на додану вартість внаслідок реалізації товарів за цінами нижчими за звичайні (нижче собівартості, та нижче ціни реалізації даного товару іншим покупцям) всього у сумі 3094 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в сумі 3094 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( р 26 декларації) за грудень 2010 року в сумі 19 785 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.22.2 декларації) за грудень 2010 року в сумі 14 577 грн.

За результатами перевірки складено акт від 10.05.2011р. №296/23-2/23957887, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2011р. №0001652320/13302, від 06.06.2011р. №0001672320/13304 та рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011р. № 0001692320/13297, від 06.06.2011р. №0001682320/13300.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями -рішеннями та рішеннями про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, позивач звернувся до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Щодо порушення позивачем вимог пп.4.1.1 п.4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями) занижено значення рядка 01.1 декларації з податку на прибуток підприємств "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" всього в сумі 108 240,3 грн., (454 903,3 -346 663) в тому числі за ІІ квартал 2009 року в сумі 108 240,3 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до представлених до перевірки первинних документів (накладних на реалізацію, договорів, банківських виписок) та даних бухгалтерського та податкового обліку, головної книги по рахунках 361 "Розрахунки звітчизняними покупцями", 70 "Дохід від реалізації товарів" та 79 "Фінансові результати" за ІІ кв. 2009 року встановлено заниження рядка 01.1 декларації з податку на прибуток всього в сумі 108 240,3 грн., а саме:

В бухгалтерському обліку позивач доходи «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 36 Кт 70 - 545 883, 9 грн. (з ПДВ); Дт 70 Кт 79 - 454 903,3 грн.

Відповідно до поданої до ДПІ у Личаківському районі податкової декларації з податку на прибуток за І кв. 2009р. та за І півріччя 2009р., сума доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за ІІ кв. 2009 року становить відповідно 346 663 грн. (346 663 грн. -0 грн.)

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р., із змінами та доповненнями, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р. (із змінами та доповненнями), валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно із пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р., (із змінами та доповненнями), датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

ПП "Віртуоз" до перевірки та матеріалів справи представлено договір товарної позики № 01-33 Р від 02.02.2009 року, укладений з АТЗТ "Вікторія", відповідно до п.п.1.1. якого Позикодавець (ПП "Віртуоз") передає у власність Позичальника (АТЗТ "Вікторія") агрохімічні засоби в такій кількості та асортименті.

Заставна ціна та вартість партії цих агрохімічних засобів зазначається у відповідних товарних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж кількість та асортимент товару, а також сплатити Позикодавцю грошову винагороду за весь термін користування позикою у строк та розмірах, що регулюються умовами цього договору. Згідно з п.п. 2.1. розмір позики за цим договором у грошовому еквіваленті становить: 129 888 грн. 91 коп., про що зазначено товарній накладній. Відповідно до п.2.3 договору розмір грошової винагороди Позикодавця за цим договором складає 46 760 грн.,0 коп.

Згідно з п.п. 2.4 договору повернення позики за цим договором здійснюється до 01 жовтня 2009 року, у натуральній формі шляхом оформлення відповідних товарних накладних. Згідно з п.п. 2.5 договору сплата винагороди за цим договором здійснюється до 01 жовтня 2009 року, у грошові формі шляхом перерахування зазначених коштів на р/р позикодавця.

Проте, згідно з наданими суду первинних документів (накладних на реалізацію), регістрів бухгалтерського обліку, актів звірки взаєморозрахунків по рах.361 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 631 "Розрахунки з вітчизняним постачальниками" ПП "Віртуоз" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року не встановлено відображення надання чи повернення товарної позики, відображення заборгованості по грошовій винагороді передбаченій вищезазначеним договором, чи сплата даної грошової винагороди. Крім цього, не встановлено включення до складу валового доходу ПП "Віртуоз" нарахованих відсотків за договором.

В бухгалтерському обліку вказану операцію проведено, як реалізацію товару по 361 рахунку та надано акт звірки з АТЗТ „Вікторія", відповідно до якого вказана сума проведена по розрахунках. Жодних документів, які б свідчили про вимогу повернення товарного кредиту не представлено.

Надані суду товарні накладні на реалізацію на АТЗТ "Вікторія" агрохімічних засобів, перелічених відповідно до договору товарної позики від 02.02.2009 року, на загальну суму 129 888 грн. 91 коп., не містять жодного посилання, що ця продукція передається на умовах товарної позики.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що ним правомірно не включено вказаних сум до валового доходу через необхідність керуватись п.14.3 ст.14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вказане твердження не береться судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.14.3 ст.14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі продажу товарів, безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, виробникам такої сільськогосподарської продукції на умовах товарного кредиту, валові доходи кредитора збільшуються у податковому періоді, на який відповідно до умов такого кредитного договору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником.

Таким чином, при наявності кредиторської заборгованості за товарним кредитом, у позивача виникає обов'язок включення вказаної суми до валового доходу суму в декларації за ІІІ-ій кв. 2009р. Це підтверджується також тим, що згідно з умовами договору передбачено, що строк надання позики закінчується 30.09.2009р., що, в свою чергу, вказує на необхідність у відповідності з п.14.3 Закону включити цю суму до валового доходу в ІІІ-му кв. 2009р., чого позивачем зроблено не було. Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що пунктом 14.3 статті 14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено «прив'язку»не до події фактичного повернення позики, а до події «строк здійснення розрахунків з позичальником» згідно з договором.

З огляду на це, позовні вимоги в частині твердження про відсутність порушення щодо заниження валового доходу за ІІ-ий квартал 2009 р. на суму 108240,3 грн. є необґрунтованими та безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене ПП "Віртуоз" в порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1. ст. 4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями) занижено значення рядка 01.1 декларації з податку на прибуток підприємств "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" всього в сумі 108 240,3 грн., (454 903,3 -346 663) в тому числі за ІІ квартал 2009 року в сумі 108 240,3 грн., (в податковому повідомленні - рішенні сума донарахувань на підставі вказаного порушення становить 27060,07 грн. -основного платежу і 6765,02 грн. -штрафних (фінансових) санкцій), а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо порушення позивачем п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено значення рядка 01.1 декларації з податку на прибуток -доходи від продажу товарів (робіт, послуг) всього в сумі 107 688 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом на свинофермі, яка знаходиться за адресою: с.Зеленці, Старокостянтинівського району Хмельницької області та використовується позивачем для вирощування свинопоголів'я, внаслідок попадання блискавки 08.08.2010р. сталась пожежа, що підтверджується відповідним актом від 08.08.2010р. Згідно з приписом інспектора відділу ветеринарної міліції з ПОВЗ УМВС України в Хмельницькій області №155 від 09.08.2010р. встановлено факт загибелі 29 тварин. В подальшому, внаслідок отриманих травм, опіків, стресу та з інших, пов'язаних з фактом пожежі причин, загинуло в загальному підсумку 234 тварини.

На розгляд суду надано оборотно-сальдову відомість по 16 рахунку «біологічні активи», відповідно до якої станом на 01.08.2010 року до пожежі на виробництві рахувалось 365 голів, а саме: поросята 0-2 місяці -217 голів, хряки -8 голів, свиноматки -140 голів.

Із наведених даних перевіряючими встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку з даними припису №155 від 09 серпня 2010 року Державної ветеринарної міліції.

Позивачем списано на витрати по бухгалтерському обліку списання ремсвинок, свиноматки та поросят на загальну суму 107 688,08 гривень, в результаті падежу тварин (по хворобі та пожежі).

На підтвердження цієї обставини ПП „Віртуоз" надано наступні акти списання падежу тварин:

Акт №1 від 30.06.09, відповідно до якого списано: свиноматка (330 кг) 2 одиниці на суму 7511,33 грн., Ремсвинка (39 кг.) 4 одиниці на суму 889,21 грн.;

Акт №2 від 23.07.09, відповідно до якого списано: ремсвинка (40 кг.) 2 одиниці на суму 912,01 грн.;

Акт №3 від 30.07.09, відповідно до якого списано: свиноматка (50 кг) 1 одиниці на суму 771,55 грн.;

Акт №3 від 09.08.10, відповідно до якого списано: поросята 0-2 місяці 15 шт. (766,30 кг) на суму 7557,46 грн.; свиноматки (330 кг) 1 одиниці на суму 7510,96 грн., хряки 2 шт. (356,73 кг) на суму 10034,60 грн., поросята 0-2 місяці 110 шт. (695,0 кг) на суму 25293,24 грн., поросята 0-2 місяці 8 шт. (50,55 кг) на суму 1839,67 грн., свиноматки (280 кг) 2 одиниці на суму 12818,60 грн., свиноматки (684 кг) 5 одиниці на суму 8106,29 грн.;

Акт №3 від 30.09.10, відповідно до якого списано: поросята 0-2 місяців в кількості 84 шт. на суму 24443,16 грн.;

Всього списано 234 голів, а саме: 11 свиноматок, 4 Ремсвинки, 217 поросят, та 2 хряки.

На підтвердження обставини щодо загибелі тварин позивач надав наступні акти:

від 09.08.10 на проведений клінічний огляд трупів 110 голів поросят, різні за віком та породами, загальна жива вага приблизно 650-695 кг. (загибель під час пожежі);

від 10.08.2010 на клінічний огляд та патрозтин 26 трупів поросят, різні за віком та породами, загальна жива вага приблизно 350-420 кг. (які захворіли з такими клінічними ознаками: стрес, опіки, відсутність гнізда після пожару будинку). Проведений патрозтин;

від 11.08.10 на проведений клінічний огляд трупів 16 трупів поросят, різні за віком до 4-х місяців, загальна жива вага приблизно 250-320 кг. (які захворіли з такими клінічними ознаками: стрес, опіки, рани по причині пожару будинку). Проведений патрозтин;

від 13.08.10 на проведений клінічний огляд трупів 12 трупів поросят, різні за віком до 4-х місяців, загальна жива вага приблизно 100-150 кг. (які захворіли з такими клінічними ознаками: стрес, відсутність належних умов для утримання тварин, опіки, пригнічення). Проведений патрозтин;

від 19.08.10 на проведений клінічний огляд трупів 5 трупів поросят, різні за віком до 4-х місяців, загальна жива вага приблизно 120-130 кг. (які захворіли з такими клінічними ознаками: пригнічення, періодичний відказ від корму). Проведений патрозтин;

від 27.08.10 на проведений клінічний огляд трупів 4 трупів поросят, різні за віком до 2-4-х місяців, загальна жива вага приблизно 43-45 кг. (загинули від гнійних ран отриманих опіків при пожарі). Проведений патрозтин;

від 02.09.10 на проведений клінічний огляд трупів 4 трупів поросят, різні за віком до 2-4-х місяців, загальна жива вага приблизно 30 кг. (загинули від гнійних ран отриманих опіків при пожарі). Проведений патрозтин;

від 03.09.10 на проведений клінічний огляд трупів 2 трупів поросят, різні за віком до 2-4-х місяців, загальна жива вага приблизно 35-40 кг. (дані тварини загинули від ущільнення грижі). Проведений патрозтин;

від 08.09.10 на проведений клінічний огляд трупів 2 трупів поросят, різні за віком до 2-4-х місяців, загальна жива вага приблизно 20-25 кг. (хворіли протягом кількох тижнів, проводилось лікування). Проведений патрозтин;

від 17.09.10 на проведений клінічний огляд трупів 4 трупів поросят, різні за віком до 2-4-х місяців, загальна жива вага приблизно 30-32 кг. (хворіли протягом кількох тижнів, проводилось лікування). Проведений патрозтин;

від 30.09.10 на проведений клінічний огляд трупів 4 трупів поросят, різні за віком до 2-4-х місяців, загальна жива вага приблизно 40 кг. (дані тварини загинули від ущільнення грижі). Проведений патрозтин.

На підтвердження обставини щодо утилізації тварин позивачем надано акти утилізації трупів тварин, а саме: від 13.08.2010р., 27.08.2010р., 09.08.2010р., 10.08.2010р., 11.08.2010р., 02.09.2010р. 03.09.2010р., 08.09.2010р., 17.09.2010р., 19.09.2010р., 30.09.2011р. на худобомогильнику, що знаходиться в с.Зеленці Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Проте, відповідач вказує на невідповідність даних припису Державної ветеринарної міліції по кількості тварин даним бухгалтерського обліку, оскільки факт списання поросят, свиноматок проведено без належних доказів підтвердження утилізації та патрозтину. При цьому посилається на вимоги наказу Міністерства аграрної політики України від 21 лютого 2008 року №73, яким затверджено «Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів». Як випливає із вимог наказу належним доказом падежу тварин та їх утилізації повинні бути: Акти приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада) (форма N ДБАСГ-2); Акти на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (форма N ДБАСГ-4) вибракування продуктивної та робочої худоби; Акти на оприбуткування приплоду тварин (форма N ПБАСГ-3); Акти на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, прирізка та падіж) (форма N ПБАСГ-6), Облікові листи забою та падежу худоби (форма N ПБАСГ-8); Нагромаджувальні акти на оприбуткування приплоду тварин, які використовуються для зоотехнічного обліку, відображення одержаного приплоду в Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (форма N ПБАСГ-12); Облікові листи забою та падежу худоби (форма N ПБАСГ-8); Облікові листи забою та падежу худоби (форма N ПБАСГ-8); Акти на переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологічних активів (форма N ПБАСГ-9); Відомості зважування тварин (форма N ПБАСГ-10), Розрахунки визначення приросту (форма N ПБАСГ-11); Книги обліку руху тварин і птиці на фермі (форма N ПБАСГ-12). Підсумкові дані Книги обліку руху тварин і птиці на фермі (форма N ПБАСГ-12) є підставою для складання Звіту про рух тварин і птиці на фермі (форма N ПБАСГ-13).

Проте, як встановлено судом, цей наказ в Міністерстві юстиції України не зареєстровано та носить рекомендаційний характер.

З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин щодо загибелі тварин, клінічного огляду, патрозтину трупів тварин та їх подальшої утилізації, судом постановлено ухвалу про судове доручення від 28.02.2012 року, якою доручено Хмельницькому окружному адміністративному суду провести процесуальні дії щодо відібрання показів у свідка завідуючої Пеньковецької дільничої лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_4, що знаходиться в с. Пеньки, Старокостянтинівського району, Хмельницької області. Також судом направлялись запити до Пеньковецької дільничної лікарні ветеринарної медицини, Старокостянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Старокостянтинівської районної державної адміністрації, Губчинської сільської ради.

За результатами допиту свідка ОСОБА_4 підтверджено факт падежу тварин, засвідчений у поданих позивачем документів до матеріалів справи. Свідок, зокрема, вказав, що різниця, яка виникла за рахунок співставлення наданих актів про клінічний огляд трупів та припису державної ветеринарної інспекції №155 від 09.08.2010р. виникла за рахунок присутності інспектора ветеринарної служби лише зранку 09.08.2010р. і відповідно його відсутності при розбиранні наслідків пожежі (завалів) та виявлення трупів тварин. Крім того, свідок підтвердив факт падежу тварин в обсязі зазначених в актах клінічного огляду та патрозтину трупів тварин, а також факт особистої участі в проведенні клінічного огляду та патрозтині трупів тварин.

На вказані запити суду від Старокостянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини отримано відповідь №44 від 18.06.2012р., з якої вбачається наступне.

Відповідно до затвердженого наказом Державного Комітету ветеринарної медицини України від 28.10.2008 року № 238 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2008 року за № 1119/15810 «Положення про державні лікарні ветеринарної медицини»структурними підрозділами районної державної лікарні ветеринарної медицини є дільничні лікарні.

Лікарня відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи здійснює ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб на відповідній території; аналізує причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин; веде облік хворих і загиблих тварин; надає відповідні висновки для органів страхування щодо причин захворювань, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин.

Стаття 7 Закону України «Про ветеринарну медицину»від 16.11.2006 року № 361-У визначає, що до повноважень державних органів ветеринарної медицини належать:

- видача ветеринарних документів та перевірка їх достовірності;

- організація проведення перед забійного огляду тварин та ветеринарно - санітарної експертизи продуктів тваринного походження;

- здійснення державного ветеринарно - санітарного нагляду за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження;

- здійснення інших функцій необхідних для виконання покладених на них завдань відповідно до законодавства.

Таким чином, завідуюча Пеньковецькою дільничною лікарнею ветеринарної медицини ОСОБА_4 на підставі вказаних нормативно- правових актів, що регламентують повноваження дільничної лікарні не тільки мала право проводити клінічний огляд і розтин трупів тварин, а й зобов'язана проводити зазначену роботу.

Факт загибелі тварини підтверджується актом розтину трупа, який зберігається в районній державній лікарні ветеринарної медицини та на дільничній лікарні.

На території Губчанської сільської ради розміщені два худобомогильника. Один знаходиться неподалік с. Зеленці, інший с.Губча, худобомогильник біля с.Губча не використовується для захоронення трупів тварин. У с. Зеленці худобомогильник функціонує з 1970 року, де по теперішній час проводиться захоронення трупів тварин. Функціонував він і протягом серпня -вересня 2010 року.

Усі худобомогильники в районі знаходяться в підпорядкуванні виконкомів сільських рад і користуються ним усі жителі навколишніх сіл даної сільської ради, фермерські господарства, приватні підприємства, с/г підприємства, які вирощують тварин.

Худобомогильник у с.Зеленці займає площу 0,5 га, під'їзна дорога до нього ґрунтова, при в'їзді знаходиться попереджувальний знак і шлагбаум. На території худобомогильника викопана яма для захоронення трупів тварин глибиною до 3-х метрів.

Трупи тварин, які загинули не від інфекційних захворювань захоронюються в наявній ямі, при цьому шар землі біля ями, на якій лежав труп, скидають у яму разом із трупом. Тварини, які загинули від гострих інфекційних захворювань спалюються на худобомогильнику, рештки закопуються, проводиться локальна дезінфекція.

На худобомогильнику відсутні працівники, які обслуговують територію так як по штатному розпису сільської ради вони не передбачені.

Захоронення трупів тварин проводиться безкоштовно.

По населених пунктах Губчанської сільської ради ветеринарне обслуговування здійснює Пеньковецька дільнична лікарня ветеринарної медицини. Про випадки захворювання або загибелі тварин, що належать фізичним чи юридичним особам сповіщаються працівники державної служби ветеринарної медицини. Проведення розтинів трупів тварин проводиться лише за присутності спеціаліста держветмедицини, який обслуговує відповідну територію.

Захоронення трупів свиней ПП «Віртуоз»здійснювали працівники свиноферми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на худобомогильнику у с Зеленці, Частина свиней загинула раптово внаслідок пожежі, а частина протягом певного періоду часу, хоча їм надавалася лікувальна допомога, яка бажаних результатів не дала.

Крім того, надано копії документів щодо посадових обовязків, актів обстеження господарства, актів патрозтину, приймальні квитанції Шепетівського ветсанзаводу, ветеринарно - санітарних карток на худобомогильники, санітарних паспортів худобомогильників, викопіровок з планів земель Губчанської сільської ради, журналу реєстрації викликів по Пеньковецькій ДЛВМ.

Старокостянтинівська районна державна адміністрація у відповіді від 15.06.2012р. №45/1120-14/2012 та Губчинська сільська рада у відповіді від 21.06.2012р. №87/1 дали аналогічні відповіді.

З огляду на встановлені обставини та зібрані докази, суд дійшов висновку, що позивачем не занижено значення рядка 01.1 декларації з податку на прибуток -доходи від продажу товарів (робіт, послуг) всього в сумі 107 688 грн.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями в цій частині не підтвердились, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо порушення позивачем п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено значення рядка 01.6 декларації "інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5" всього в сумі 30 216 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 30 216 грн., в податковому повідомленні -рішенні сума донарахувань на підставі вказаного порушення становить 7554,00 грн. -основного платежу і 1888,5 грн. -штрафних (фінансових) санкцій), суд зазначає наступне.

Згідно з наданими позивачем документів до перевірки - оборотно-сальдовими відомостями, головними книгами, аналізів по рахунках 631"Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", відповідачем встановлено списання протермінованої кредиторської заборгованості (рах. 631) в доходи, а саме в IV кварталі 2010 року на загальну суму 30 216,4 грн., а саме по:

· СПД ФО ОСОБА_10 в сумі 8 157,52 грн.;

· СПД ФО ОСОБА_11 в сумі 14 076,60 грн.;

· ТОВ Дім Дідика в сумі 7982,28 грн.

Сума доходу від списання даної кредиторської заборгованості не відображено ПП "Віртуоз" в податковому обліку підприємства та не включено до декларації з податку на прибуток підприємств за IV кв. 2010 року та за 2010 рік в цілому.

Під час проведення перевірки керівнику ПП "Віртуоз" вручено лист від 22.04.2011 року №9398/10/23-2 з метою надання розшифровки показників валових доходів відображених в деклараціях з податку на прибуток за період, що підлягає перевірці, помісячно в розрізі бухгалтерських проведень. Згідно з наданою розшифровкою показників рядка 01.6 декларації " доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за 2010 рік не встановлено відображення списання протермінованої кредиторської заборгованості. Суму вказаної протермінованої кредиторської заборгованості відображено в розшифровках доходів 2010 року, ігноруючи той факт, що дана заборгованість в бухгалтерському обліку підприємства була списана в доходи в IV кв. 2009 р.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається не поверненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст.7 ст.10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податків не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Підпунктом 11.3.1. пункту 11.3 статті 11 Закону України № 283/97-ВР, визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, безнадійна заборгованість - заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, а також заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації є ознаками безнадійної заборгованості.

Таким чином, із урахуванням викладеного вище, позивач не спростував факту порушення п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено значення рядка 01.6 декларації "інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5" всього в сумі 30 216 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 30 216 грн., (в податковому повідомленні рішенні сума донарахувань на підставі вказаного порушення становить 7554,00 грн. -основного платежу і 1888,5 грн. -штрафних (фінансових) санкцій)), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо порушення позивачем вимог пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1. ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено значення рядка 01.6 Декларацій „інші доходи" всього в сумі 249 900 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено (стор.19- 20), що ПП "Віртуоз" в інші доходи включено реалізацію іноземної валюти, операційну курсову різницю, інші доходи операційної діяльності (проценти банку на залишок коштів, % від розміщення коштів на депозитному рахунку). Перевіркою встановлено розбіжність між задекларованими фактичними доходами та доходами згідно даних обліку, які відображаються в рядку 01.6 Декларацій „інші доходи".

На спростування вказаного позивачем надано розрахунок, здійснений бухгалтерією. Порівняння наданих позивачем та відповідачем таблиць, вказує на різні показники. Проте, долучена позивачем таблиця містить відмінні показники від даних декларації (рядок 01.6).

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р. із змінами та доповненнями (далі Закон), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону, валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно із пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Проте, оскільки позивачем наведений розрахунок не переносився в декларацію по податку на прибуток, а дані наведені відповідачем в акті перевірки не враховують курсової різниці з врахуванням позики нерезидента, виходячи із положень ст.71 КАС України, яка покладає тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності саме на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд, з огляду на це, не вбачає підстав для визнання правомірними висновків щодо заниження доходів у зв'язку із розрахунком курсової різниці.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині порушення ПП "Віртуоз" вимог пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1. ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено значення рядка 01.6 Декларацій „інші доходи" всього в сумі 249 900 грн. підлягають задоволенню.

Щодо порушення позивачем вимог п.5.1., пп. 5.2.1 п.5.2, пп. .5.3.9. п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено значення рядка 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства - витрати на придбання товарів (робіт, послуг) всього на суму 205 178 грн. (в тому числі за IV квартал 2008 в сумі 99 167 грн., за IV квартал 2010р. року в сумі 106011грн., та занижено валові витрати всього в сумі 89278 грн., в тому числі за І кв. 2010 року на суму 54090 грн., за ІІ кв. 2009р. на суму 16546 грн., та за ІІІ кв. 2010р. на суму 18649 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з поданими ПП «Віртуоз»податкових декларацій з податку на прибуток за ІІІ квартали 2008р. та за 2008 рік сума задекларованих витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2008 р. становить 399 167 грн.

ПП «Віртуоз»включено до рядка 04.1 декларації "Витрат на придбання товарів (робіт, послуг)" суму попередньої оплати по рах. 371 "Розрахунки за виданими авансами" на АТЗТ „Вікторія" в сумі 119 000 грн., (з ПДВ ), 99 167,0 грн. (без ПДВ)

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України № 283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком.

Проте, АТЗТ «Вікторія»є фермерським господарством та знаходиться на спеціальному режимі оподаткування, не є платником податку на загальних підставах, а тому відповідну суму ПП «Віртуоз»неправомірно віднесено на валові витрати.

Однак, АТЗТ „Вікторія" є фермерським господарством та знаходиться на спеціальному режимі оподаткування, не є платником податку на загальних підставах, відповідно дану суму ПП „Віртуоз" неправомірно віднесено на валові витрати.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині 24791,75 грн. -основного платежу, та 6198,0 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням - рішенням.

Перевіркою також встановлено невідповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку, та невідповідність даних бухгалтерського обліку даним податкового обліку.

Згідно з даними бухгалтерського обліку валові витрати позивача за 2010 рік становлять всього 130 478,32 грн., які відображені в бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Відповідно до даних задекларованих в деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2010 року (від 11.05.2010 року №28036), за І півріччя 2010 року (від 09.08.2010 року №55331), за ІІІ квартали 2010 року (від 09.11.2010 року №79892) та за 2010 рік (від 09.02.2011 року №102541) витрати, що відображаються у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" платником задекларовано в сумі 147211 грн., таким чином завищено валові витрати на суму (147211-130 478) - 16 733 грн.

Враховуючи вищенаведене в результаті невідповідності даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку, та невідповідність даних бухгалтерського обліку даним податкового обліку ПП "Віртуоз" занижено валові витрати всього в сумі 89 278 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 54 090 грн., за ІІ квартал 2009 року на суму 16 546 грн., та за ІІІ квартал 2010 року на суму 18 642 грн., та завищено валові витрати всього на суму 106 011 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року на суму 106 011 грн.

Для визначення валових витрат використано первинні документи та дані бухгалтерського обліку Дт 20 «Сировина та матеріали», Дт 28 рах. «Товари», Дт 92 рах. «Адміністративні витрати», Кт 631 рах. «Розрахунки з постачальниками».

Виходячи з ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд не вбачає підстав для визнання правомірними висновків, оскільки відповідачем не підтверджено документально висновки акту первинними документами.

Виходячи з вимог Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підстав даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст.3 Закону України 16.07.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення

В порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині протиправним податкового повідомлення -рішення щодо завищення значення рядка 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств -витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за IV кв. 2010 року в сумі 106 011 грн., та заниження валові витрати всього в сумі 89 278 грн., в тому числі за І кв. 2010 р. на суму 54 090 грн., за ІІ кв. 2009 р. на суму 16 546 грн., та за ІІІ кв.2010 р. на суму 18 642 грн.).

Щодо порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено завищення валових витрат в сумі 5958 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до договору приміщень від 15.05.2009р. без номера укладений із ЗАТ «Агро» Орендар (ПП "Віртуоз") приймає в строкове платне користування приміщення нежитлового призначення, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Городок, вул. Львівська,557а, з метою розміщення складу.

Згідно з наданими документами, не встановлено здійснення ПП "Віртуоз" фінансово-господарської діяльності в м. Городок та на території Львівської області. До перевірки не надано первинних документів щодо використання даного складу, а також документів складського обліку, руху товарів на даному складі

Тому, ДПІ у Личаківському районі робиться висновок, що витрати понесені з орендою приміщення не пов'язані з господарською діяльністю.

Витрати згідно представлених актів виконаних робіт по отриманих орендних послугах, а саме:

· За травень 2009 акт від 31.05.09 №А-030 -649,92 грн. в т.ч. ПДВ 108,32 грн.,

· За червень 2009 акт від 31.07.09 №А-030 -1300,00 грн. в т.ч. ПДВ 216,67 грн.,

· За липень 2009 акт від 31.07.09 №А-028 -1300,00 грн. в т.ч. ПДВ 216,67 грн.,

· За серпень 2009 акт від 31.08.09 №ОУ14 -1300,00 грн. в т.ч. ПДВ 216,67 грн.,

· За вересень 2009 акт від 30.09.09 №ОУ19 -1300,00 грн. в т.ч. ПДВ 216,67 грн.,

· За жовтень 2009 акт від 30.10.09 №ОУ26 -1300,00 грн. в т.ч. ПДВ 216,67 грн.

відображено у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств 2009 рік всього в сумі 5958 грн., в т.ч. у ІІ кварталі 2009 року -1625 грн., ІІІ кварталі 2009 року -3250 грн., ІV кварталі 2009 -1083 грн.

Згідно з поясненнями ПП «Віртуоз»брало в оренду для здійснення господарської діяльності, проте під час оренди вказаного приміщення було виявлено численні недоліки у технічному стані приміщення, у зв'язку з чим виникла необхідність значних капіталовкладень в ремонтні роботи по облаштуванню приміщення. Крім того, використання приміщення позивачем підтверджується актами здачі -прийняття робіт (надання послуг), рахунками - фактурами

Згідно п.п.5.2.1п.5.2ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці...

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, не належать до складу валових витрат будь -які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вказані норми Закону, законодавець надав можливість платникам податку відносити на валові витрати не лише з використанням у господарській діяльності, а й з підготовкою ведення виробництва, відтак вказані витрати є такими, що пов'язані з господарською діяльністю.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги в частині порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення валових витрат в сумі 5958 грн. підлягають задоволенню, а податкове повідомлення -рішення в цій частині визнання є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення позивачем вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1 п. 8.1. п.п. і. 8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого безпідставно завищено значення рядка 04.1 декларації з податку на прибуток витрати на придбання товарів (робіт, послуг) всього на суму 49 690 грн. в т.ч. І квартал 2009 року - 10545 грн., II квартал 2009 року в сумі 284 грн., ІІІ квартал 2009 року в сумі 1583 грн., IV квартал року на суму 1066 грн., І квартал 2010 в сумі 1546 грн., II квартал 2010 року в сумі 25605 грн., III кв. 2010 року в сумі 9061 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено (стор.25 - 26), що ПП "Віртуоз" придбано матеріали для укомплектації основних засобів.

В свою чергу, витрати по придбанню даних матеріалів, ПП «Віртуоз» віднесено на валові витрати по першій події та відображено в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11".

Відповідні матеріали в тому ж періоді були передані та введені в експлуатацію, як основні засоби на загальну суму 49 690,27 грн.

Проте, перевіркою встановлено, вказані витрати є витратами на придбання основних засобів, з відображенням в бухгалтерському обліку ПП „Віртуоз" на загальну суму 49 690 грн. в т.ч. 1 кв. 2009 -10545 грн., 2 кв. 2009 року в сумі 284 грн., 3 кв. 2009 року в сумі 1583 грн., в 4 кв. 2009 року на суму 1066 грн., 1 кв. 2010 -1546 грн., 2 кв. 2010 року в сумі 25605 грн., 3 кв. 2010 року в сумі 9061 грн.

Позивачем здійснювалась модернізація, ремонт та доукомплектування млина, ремонт ферми, доукомплектування дробилки, доукомплектування ноутбука, комбайна та ін. В тому числі за I квартал 2009 року в сумі 10 545 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 284 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 1583 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 1 066 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1546 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 25 605 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 9 061 грн.

В порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку. Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями), до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В той же час, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями) визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.2.цього Закону.

Суд зазначає, що підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) встановлено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Крім того, у відповідності до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Також, п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) передбачено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що придбання комплектуючих матеріалів позивачем на суму 49 690 грн. без ПДВ є витратами підприємства на придбання основних засобів, що поступово мають відноситись на зменшення скоригованого прибутку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Проте, вартість придбаних основних засобів в розмірі 49 690 грн., позивачем відображено у складі витрат на придбання товарів (робіт,послуг) та в подальшому не вилучено зі складу валових витрат з проведеними відповідними коригуваннями.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивачем порушені вимоги п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1 п. 8.1. п.п. і. 8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого безпідставно завищено значення рядка 04.1 декларації з податку на прибуток витрати на придбання товарів (робіт, послуг) всього на суму 49 690 грн. в т.ч. І квартал 2009 року - 10545 грн., II квартал 2009 року в сумі 284 грн., ІІІ квартал 2009 року в сумі 1583 грн., IV квартал року на суму 1066 грн., І квартал 2010 в сумі 1546 грн., II квартал 2010 року в сумі 25605 грн., III кв. 2010 року в сумі 9061 грн., а тому позовні вимоги в цій частині (в податковому повідомленні - рішенні: 49690,0 х 25% = 12422,5 грн. -основного платежу, та 6198,0 грн. -штрафних (фінансових) санкцій) задоволенню не підлягають.

Щодо порушення позивачем вимог п.5.1., пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11, пп. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати всього на суму 28886 грн., в тому числі за IV квартал 2010р. в сумі 28886 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено (стор.29 - 32), що позивач згідно з наданими до перевірки документів, а саме оборотно-сальдових відомостей, головних книжок, аналізів по рахунках 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", встановлено списання протермінованої кредиторської заборгованості (рах. 631) в доходи, а саме в IV кварталі 2010 року на загальну суму 30 216,4 грн., а саме по:

· СПД ФО ОСОБА_10 в сумі 8 157,52 грн. (без ПДВ);

· СПД ФО ОСОБА_11 в сумі 14 076,60 грн. (без ПДВ );

· ТОВ Дім Дідика в сумі 7982,28 грн. в т.ч. ПДВ (сума ПДВ 1 330,38 грн)

Підприємством невідкориговано валові витрати не понесені позивачем (придбання сировини та товарів).

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України №283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідачем не заперечено факту першої події, що слугує підставою для включення сум до валових витрат. Відповідно позивачем у відповідності з ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума 28886 грн. включалась до валових витрат правомірно.

Якщо у відповідності з п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, судом зроблено висновок про включення даної суми до валового доходу, то висновки про завищення витрат вважається подвійним оподаткуванням тої операції, а відтак суд вважає що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги в частині порушення вимог п.5.1., пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11, пп. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати всього на суму 28886 грн., в тому числі за IV квартал 2010р. в сумі 28886 грн. підлягають задоволенню, а податкове повідомлення -рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення позивачем вимог п.1.6 ст.1 п. 4.1 ст. 4, пп.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ всього в сумі 21 537,5 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному ( податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р №168/97-ВР (із змінами та доповненнями - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Порушення п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, заниження значення рядка 01.1 декларації з податку на прибуток -доходи від продажу товарів (робіт, послуг) всього в сумі 107 688 грн. не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи і позовні вимоги в цій частині судом вирішено задовольнити.

Враховуючи те, що порушення позивачем п.1.6 ст.1 п. 4.1 ст. 4, пп.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ всього в сумі 21 537,5 грн. є таким, що випливає із заниження валового доходу, відповідно донарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним.

Відповідно до встановлених порушень, що описані в п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки ПП «Віртуоз»неправомірно включено до складу валових витрат, суми витрат по оренді приміщень у ЗАТ „Агро" за адресою Львівська область, м.Городок, вул. Львівська,557а, як витрати що не пов'язані з безпосереднім веденням господарської діяльності

Згідно п.п.5.2.1п.5.2ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці...

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, не належать до складу валових витрат будь -які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вказані норми Закону, законодавець надав можливість платникам податку відносити на валові витрати не лише з використанням у господарській діяльності а й з підготовкою ведення виробництва, відтак вказані витрати є такими що пов'язані з господарсько діяльністю.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги в частині порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення валових витрат в сумі 5958 грн. підлягають задоволенню, податкове повідомлення в цій частині -визнання протиправним та скасуванню.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, у разі «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту». Проте, оскільки судом встановлено правомірність віднесення сум до валових витрат, підстави для донарахування сум податку на додану вартість на підставі пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд звертає увагу, що згідно з даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, встановлено розбіжність, а саме: за грудень 2008 року ПП «Віртуоз»включено до податкового кредиту суму ПДВ згідно з податковою накладною від 30 від 11.12.2008 №СЛВФ 111208/4, отриманої від ТзОВ «Сіті Ком», код ЄДРПОУ 33104461 на загальну суму 2899,00 грн., в т.ч. ПДВ 483,17 гривень та зареєстровано в книзі придбання за №2 за грудень 2008 року.

Згідно з базою даних ДПА України стан платника ТОВ „Сіті Ком" - порушення провадження у справі про банкрутство. За грудень 2008 року Підприємством не задекларовано податкове зобов'язання по податку на додану вартість з ПП „Віртуоз".

Декларація з податку на прибуток ТзОВ «Сіті Ком»за 2008 рік подана з показниками про відсутність діяльності.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) (далі Закон), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону, бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів ( робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів ( робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт,послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної.

Згідно із п.п. 7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону: датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання

ТзОВ «Сіті Ком» не задекларувало податкове зобов'язання з ПДВ за грудень 2008 в сумі 483 грн. та не сплатило його до бюджету.

Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, беручи до уваги те, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, позивач цілком правомірно включив суми податку на додану вартість по отриманим послугам в розмірі 483,00 грн.

Щодо повноти визначення амортизаційних відрахувань, суд зазначає наступне.

Відповідачем в акті перевірки встановлено заниження амортизаційних відрахувань всього у сумі 24 277 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 3736 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 2031 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 6434 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 6093 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 5983 грн. та завищення всього у сумі 57 694 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 26 746,8 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі -17676,1 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі -13271,1 грн.

З метою надання розшифровків показників сум амортизаційних відрахувань, відображених в деклараціях з податку на прибуток за період, що підлягає перевірці, помісячно в розрізі бухгалтерських проведень, позивачу скеровано запит від 22.04.2011р. №9398/10/23-2. Згідно з додатково наданою позивачем розшифровки амортизаційних врахувань по тваринах (свині), проте, відповідно до документів бухгалтерського обліку, пред'явлених до перевірки, не встановлено нарахування та відображення амортизації по тваринах (свині).

Згідно з п. 11 П(С)БО ЗО та п. 5.9 Методрекомендацій № 1315 амортизація нараховується тільки -- довгострокові біоактиви, справедливу вартість яких визначити неможливо. Лише за умови оцінки таких активів за первісною вартістю згідно з П(С)БО 7 випливає, що: об'єктом амортизації є вартість об'єкта основних засобів (дорослих тварин); нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання експлуатації) об'єкта, який установлюється підприємством самостійно при зарахуванні такого об'єкта баланс; нарахування амортизації здійснюється щомісячно за одним з наведених у П(С)БО 7 методів; метод амортизації об'єкта обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного ."особу отримання економічних вигод від його використання; на дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активів, керуючись П(С)БО 28.

Якщо біологічні активи, пов'язані із сіль господарською діяльністю, оцінено за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, на операції з якими, П(С) БО 7 не поширюється, то підстав для їх амортизації немає.

Представником позивача суду не представлено належних доказів ведення обліку тварин, що унеможливлює нарахування амортизаційних відрахувань на поголів'я тварин, як основних засобів.

Судом також встановлено, що при обрахунку суми амортизаційних відрахувань, не враховано суми нарахованої амортизації на зерносушильну установку, оскільки така установка станом на 31.12.2009 року та 31.12.2010 року, згідно з даними бухгалтерського обліку рахується на рах. 1521 «Придбання основних засобів».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем порушені вимоги пп.8.3.2 п.8.3, пп. 8.3.1 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України № 283/97- ЗР, які полягають у заниженні позивачем амортизаційних відрахувань всього у сумі 24 277 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 3736 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 2031 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 6434 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 6093 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 5983 грн. та завищення всього у сумі 57 694 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 26 746,8 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі -17676,1 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі -13271,1 грн.

Щодо рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011р. № 0001692320/13297, від 06.06.2011р. №0001682320/13300, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року придбавав продукти тваринництва (поросята, свиноматки), займався їх відгодівлею та здійснював їх реалізацію. За період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року продаж продукції здійснювався виключно суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 згідно з наступними накладними: від 14.05.2010 №1 на суму 33 960,00 грн. (в т.ч. ПДВ).; від 17.05.2010 №2 на суму 37 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ); від 17.05.2010 №3 на суму 13 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ);від 29.06.2010 №4 на суму 18 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ); від 31.07.2010 №5 на суму 24 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ); від 31.12.2010 №7 на суму 45 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Перевіркою встановлено заниження об'єкта оподаткування валовим доходом продукції тваринництва, а саме продаж товару нижче собівартості: накладна від 14.05.2010 №1 на СПД ФО ОСОБА_7 146 поросят на суму 28 300,0 грн. без ПДВ. Собівартість даних поросят згідно даних обліку 42 656,46 грн. Занижено валовий дохід на суму 14 356,46 грн.; накладна від 17.05.2010 №2 на СПД ФО ОСОБА_8 137 поросят на суму 28507,03 грн. без ПДВ. Собівартість даних поросят згідно даних обліку 39 831,17 грн. Занижено валовий дохід на суму 11 324,14 грн.; накладна від 17.05.2010 №3 на СПД ФО ОСОБА_9 57 поросят на суму 11 166,67 грн. без ПДВ. Собівартість даних поросят згідно даних обліку 17 504,16 грн. Занижено валовий дохід на суму 6337,49 грн.; накладна від 29.06.2010 №4 на СПД ФО ОСОБА_7 16 свиноматок на суму 15000,00 грн. без ПДВ. Собівартість даних свиноматок згідно даних обліку 60090,67 грн. Занижено валовий дохід на суму 45 090,67 грн.; накладна від 31.07.2010 №5 на СПД ФО ОСОБА_7 160 поросят на суму 20 000,00 грн. без ПДВ. Собівартість даних поросят згідно даних обліку 36 852,54 грн. Занижено валовий дохід на суму 16 852,54 грн.; накладна від 31.12.2010 №7 на СПД ФО ОСОБА_7 27 свиноматок на суму 37500,05 грн. без ПДВ. Собівартість даних свиноматок (Дт 902 Кт 163) згідно даних обліку 110 386,72 грн. Занижено валовий дохід на суму 72886,72 грн.

Згідно з наданими документами позивач за період травень - грудень 2010 року, реалізовано на користь СПД ФО ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_9 та СПД ФО ОСОБА_8, - 500 поросят, та 43 свиноматки за цінами нижче фактичної собівартості (дані обліку підприємства), в результаті чого, на думку відповідача, занижено валовий дохід всього в сумі 166 849 грн., в т.ч. II квартал 2010 року - 77109 грн., III квартал 2010 - 16 853 грн., IV квартал 2010 року - 72887 грн.

Судом також встановлено, що позивачем придбано млин, введено його в експлуатацію та здійснювалась діяльність з помолу зерна на борошно та на корми для власного виробництва. За період з січня - по квітень 2009 року позивачем вироблено: борошно пшеничне вищий сорт в кількості 15311 кг. та борошно пшеничне перший сорт в кількості 9526 кг.

Вказана продукція реалізовувалась:

- ТзОВ "АгроПромЛогістик" згідно з дистриб'юторським договором № 12 від 01.04.2009р., накладної № 33 від 04.04.2009 на загальну суму 20343,42 грн. з ПДВ, в т.ч. борошно пшеничне вищого ґатунку 70,2 ц. за ціною 167 грн. за 1 ц. та борошна пшеничне першого сорту 31,05 ц. за ціною 155 грн. за 1 ц.;

- СПД ФО ОСОБА_7 згідно з накладною № 46 від 01.07.09 на загальну суму 885,7 грн. з ПДВ (в т.ч. борошно пшеничне вищого ґатунку 0,9 ц. за ціною 58 грн. за 1 ц. та борошно пшеничне першого сорту 13,19 ц. за ціною 52 грн. за 1 ц.) та №50 від 07.07.09 на загальну суму 9108,16 грн. з ПДВ (в т.ч. борошно пшеничне вищого ґатунку 82,01 ц. за ціною 58,54 грн. за 1 ц. та борошна пшеничне першого сорту 51,02 ц. за ціною 54,67 грн. за 1 ц.).

Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що позивач здійснив реалізацію готової продукції на пов'язаних осіб за цінами, що є нижчими за ціни реалізації ідентичного товару іншим покупцям. Відповідно, занижено об'єкт оподаткування від реалізації продукції пов'язаним особам на загальну суму 15 470 грн.

Згідно п. 1.18. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно п.п. 1.20.1. п. 1.20. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно п. п. 1.20.2. п. 1.20. ст. 1 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Згідно п. п. 1.20.8. п. 1.20. ст. 1 цього ж Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим же Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно п. п. 1.20.10. п. 1.20 ст. 1 цього ж Закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно ст. 190 ГК України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Згідно ст. 2 Закону України "Про ціни і ціноутворення", цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Згідно ст. 7 цього ж Закону, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно п. 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Право податкового органу на донарахування податкових зобов'язань платника податку внаслідок визначення звичайних цін, встановлено законодавством, однак, на думку суду, процедура визначення звичайних цін повинна відповідати вимогам цього ж законодавства.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Представник позивача рівень цін, які застосовували при продажу товарів обґрунтовує некондиційністю зерна, а також кон'юнктурою ринку.

Суд погоджується з доводами позивача про некондиційність борошна, беручи до уваги аналіз зерна, що утворене під час виконання пуско-наладочних випробувань борошномельного млина АВМ-7, а також те, що ціна реалізації борошна для ТзОВ "АгроПромЛогістик" становила 1,67 грн. (вищий ґатунок) і 1,55 грн. (перший сорт) за 1 кг, а для підприємця ОСОБА_7 -0,58 грн. і 0,52 грн. відповідно. Суд також враховує і те, що за інформацією Головного управління статистики у Львівській області середня роздрібна ціна на борошно (вищого та першого ґатунку) становила у квітні 2009 р. -3,47 грн. за кг.; у липні 2009 р. -3,49 грн. за кг. (а.с. 127). Таким чином, ціна продажу товару як пов'язаній особі (ОСОБА_7), так і не пов'язаній (АгроПромЛогістик) була значно нижчою середньозважених ринкових цін. Крім того, податковий орган не взяв до уваги, що поставки відбувалися у різний час з проміжком більше як три місяці, а отже умови поставки не були співмірними. Зазначені обставини були доведені відповідачем документально і необґрунтовано не взяті до уваги податковим органом.

Щодо визначення податкового зобов'язання з операцій продажу свиноматок судом встановлено, що як звичайну ціну було взято собівартість. Проте, такий метод визначення звичайної ціни не відповідає приписам п.п. 1.20.1. п. 1.20. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки згідно з нормами вказаного Закону справедлива ринкова ціна не визначається собівартістю товару. До того ж, позивач не надав доказів щодо реально існуючої ціни на таку ж продукцію, а отже не довів обґрунтованості розрахунку.

Також за результатом дослідження судом акта перевірки випливає, що в порушення вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податковим органом не доведено, що ціна реалізованого товару не відповідає рівню звичайних цін на такий товар. В самому Акті перевірки ДПІ не визначено звичайну ціну та не розкрито механізму її визначення. Позивач не проаналізував та не надав оцінки наявності або відсутності об'єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

Із врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011р. №0001692320/13297, від 06.06.2011р. №0001682320/13300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд, встановивши обставини якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, оцінивши в сукупності докази, якими вони підтверджуються, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 06.06.2011р. №0001652320/13302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині 14001 грн. 52 коп. (за основним платежем -11 201 грн. 25 коп., штрафні (фінансові) санкції -2800 грн. 27 коп.); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.06.2011р. №0001672320/13304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3393 грн. 75 коп.; визнати протиправним та скасувати рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011р. № 0001692320/13300, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 56 975 грн. 00 коп.; визнати протиправним та скасувати рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011р. № 0001692320/13297, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем за платежем податок на додану вартість в розмірі 3867 грн. 50 коп.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 06.06.2011р. №0001652320/13302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині 14001 грн. 52 коп. (за основним платежем - 11 201 грн. 25 коп., штрафні (фінансові) санкції -2800 грн. 27 коп.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 06.06.2011р. №0001672320/13304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3393 грн. 75 коп.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 06.06.2011р. № 0001692320/13300, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 56 975 грн. 00 коп.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 06.06.2011р. № 0001692320/13297, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем за платежем податок на додану вартість в розмірі 3867 грн. 50 коп.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Присудити на користь приватного підприємства «Віртуоз»(код за ЄДРПОУ 23957887) судовий збір у розмірі 1 (одна ) грн. 43 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 червня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.