Постанова № 25144235, 04.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 р. № 2а-1438/12/1370

«11» год. «53»хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого -судді Карп'як О.О.

при секретарі Голуб О.Є.,

За участю представників:

від позивача -Наконечна С.І.

від відповідача -Карпин Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Альвеол» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень від 02.09.2011 року № 0005411502 та № 0005421502, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Альвеол»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень від 02.09.2011 року № 0005411502 та № 0005421502.

Ухвалою від 21 березня 2012 року відкрито провадження у справі.

В зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку даних ПП «Альвеол», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1639/15-2300052482 від 25.06.2011 року, та винесено податкові повідомлення -рішення від 02.09.2011 року № 0005411502 та № 0005421502. Позивач не погоджується з висновками перевірки проведеної ДПІ у Залізничному районі м. Львова, вважає дані податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві та з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях на позов. Вважає оскаржуване рішення законним, а обставини, зазначені в акті перевірки доведеними належними доказами.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 липня 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 25.06.2011 року № 1639/15- 2/30052482 (далі -акт перевірки). За результатами перевірки встановлено порушення, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року № 197/18935, а саме арифметичну (методологічну) помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення від 02.09.2011 року № 0005421502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23296 грн., з них за основним платежем 23296 грн., та № 0005411502 від 02.09.2011 року яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 137 689, 00 грн., та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями -рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За результатами апеляційного оскарження та на підставі Рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 21.11.2011 р. №30633/10/25-005/2500 ДПІ у Залізничному районі м. Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.11.2011 р.: №0007421502 у розмірі 137 689 грн., та № 0007411502 у розмірі 23 297 грн.

Листом ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 03.01.2012 р. №23/10/15-212 податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 р. №0007411502 було відкликано та скеровано нове податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 р. №0000011502, яким застосовано до підприємства штрафну санкцію з податку на додану вартість у розмірі 1 грн.

Судом встановлено, що ПП «Альвеол»подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 р. (опис вкладення у цінний лист №1588644) значення р.18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду»становить 23 296 грн., значення р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 160 985 грн.

Як свідчать матеріали справи, ПП «Альвеол» подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, підписану керівником підприємства Кучмендою Р.С. та головним бухгалтером Грінух В.Б., яку податковий орган не визнав як податкову звітність, у зв'язку з порушенням підприємством підпункту 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями), а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 р. не підписана відповідними посадовими особами.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 р. № 2343-ХП з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Позиція стосовно права на оскарження дій податкового органу щодо неприйняття податкової декларації викладена в інформаційному листі ВАС України від 15.06.2012 року1503/12/13-12.

ДПІ Залізничному районі м. Львова рішенням від 20.01.2011 р. №1836/10/28-208 повідомлено ПП «Альвеол», що у зв'язку із призначенням ліквідатором підприємства Гончарова І.В., податкову декларацію повинен підписувати ліквідатор, а не керівник підприємства. Нова звітна податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 р. до ДПІ не подана. Дане рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 20.01.2011 р. №1836/10/28-208 позивач не оскаржував у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП «Альвеол»подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 р. з нульовими показниками, що свідчить про відсутність оподатковуваних операцій, та задекларовано значення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»160 985,0 грн.

ПП «Альвеол»до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2011 р. значення р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»складає 160 985 грн. Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 р. подана з нульовими показниками, що свідчить про відсутність оподатковуваних операцій. Таким чином ПП «Альвеол»у декларації за лютий 2011 р. у рядку 23.4 «Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу»не відображено суму 160 985 грн., зменшену за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Згідно з поданою ПП «Альвеол»до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2011 р. значення р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 160 985 грн. Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року подана з нульовими показниками, що свідчить про відсутність оподатковуваних операцій. В порушення вищезазначених вимог Порядку, ПП «Альвеол» у декларації за березень 2011 року в рядку 21.3 «Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу»не відображено суму 160 985 грн., зменшену за результатами перевірки декларації за лютий 2011 року.

Державною податкової інспекцією у Залізничному районі м. Львова 14.03.2011 року, 18.04.2011 року,, 16.05.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Альвеол»за січень 2011 р., лютий 2011 року та березень 2011 року, за результатами, яких складено акти від 14.03.2011 № 383/15-2/30052482, від 18.04.2011 р. № 930/15-2/30052482 та від 16.05.2011р. №1095/15-2/30052482.

Судом встановлено, що по даних актах камеральної перевірки позивачем не було оскаржено дій податкового органу.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податковим органом за результатами камеральних перевірок податкових декларацій за січень 2011 року, лютий 2011 року та березень 2011 року не приймалося жодних податкових повідомлень -рішень, оскільки на той момент не була передбачена форма рішення про зменшення від'ємного значення за результатами попередніх податкових періодів податку на додану вартість, а лише за подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, до якої увійшли всі показники податкових декларацій починаючи з грудня 2010 року та, яка податковим органом визнана не була, податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення, яким зменшено від'ємне значення.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. N 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за N 702/10982, рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком «+»у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком «-»в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Відповідно до п.4.6.7 п.4.6. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судом встановлено, що позивачем станом на 25.06.2011 р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 р. та не проведено відповідне коригування, чим порушено п.п.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за № 197/18935 та п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п.200.2 та п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог. Позивач не надав доказів та не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для скасування податкових повідомлень -рішень від 02.09.2011 року № 0005411502 та № 0005421502, - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна