Постанова № 25144183, 13.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4520/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м.Лисичанську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта Новодружеська» про стягнення суми пені в розмірі 235 466,74грн,-

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м.Лисичанську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта Новодружеська» про стягнення суми пені в розмірі 235 466,74грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (зі змінами та доповненнями) було передбачено, що роботодавці, як страхувальники, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Згідно з абзацом 6 пункту 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ від 08.07.2010р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за Фондом зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими він був наділений до набрання чинності Законом №2464-VІ. Відокремлений підрозділ «шахта Новодружеська» ВАТ «Лисичанськвугілля» прийняло на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань України у м. Лисичанську зареєстрований за №1208000032 від 18.04.2001 року. 28 травня 2012 була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. В ході цієї перевірки були виявлені факти порушення сплати страхових внесків, у зв'язку з цим згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами» була нарахована пеня у сумі 235 466,74 грн. Добровільно відповідачем пеня у сумі 235 466,74 грн. сплачена не була. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи, «Шахта Новодружеська» є відокремленим підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля». Відповідач є страхувальником, перебуває на обліку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області.

19 січня 2011 року на адресу Фонду відповідачем було подано розрахункову відомість з самостійно визначеною сумою страхових внесків що підлягає сплаті до Фонду в розмірі 2 646 584,20грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 51 443,94грн. Згідно зазначеної відомості вбачається, що за відповідачем на кінець звітного періоду рахується заборгованість строк сплати якої на 01 січня 2011 року не настав в розмірі 360 943,65грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відокремленого підрозділу «шахта Новодружеська» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, за результатами зазначеної перевірки складено акт №65 від 28.05.2012. Проведеною перевіркою встановлено, що за перевіряє мий період виявлені факти порушення строків сплати страхових внесків в результаті чого нарахована пеня в сумі 235466,74грн. Зазначений акт підписано уповноваженими особами сторін без зауважень. (а.с.8-9)

Відповідно до додатку до акту перевірки, а саме, співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по Відокремленому підрозділу «Шахта Новодружеська» ВАТ «Лисичанськвугілля» сума пені складає 235 466,64 грн. Зазначений додаток до акту перевірки, з визначеною сумою пені також підписаний уповноваженими особами сторін без зауважень.(а.с.11).

Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків передбачена ст.52 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Частиною другою цієї статті (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість).

Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) (далі - Інструкція), встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з пунктом 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Відповідно до підпунктів 5.1 та 5.2 п.5 зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем на кінець 2010 року обліковувалася заборгованість зі сплати внесків, стягнення якої відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2011. Таким чином суд вважає, що до наявної заборгованості, яка виникла у 2010 році зберігається також і порядок нарахування пені, передбачений пунктами 5.1, 5.2 Інструкції.

Судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем на суму заборгованості зі сплати внесків, що виникла до 01.01.2011, відповідач жодних заперечень щодо нарахованої суми пені не висловив, підписав акт перевірки та розрахунок нарахування пені без зауважень, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву, не надав суду доказів сплати нарахованої пені в добровільному порядку.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м.Лисичанську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта Новодружеська» про стягнення суми пені в розмірі 235 466,74грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта Новодружеська» (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул..Малиновського,1, код 32359108) пеню в розмірі 235 466,74грн. (двісті тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят шість тисяч 74коп.) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м.Лисичанську (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул..Свердлова,347)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 18 липня 2012 року

СуддяА.М. Каюда