Постанова № 25143634, 10.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6542/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 41 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучка В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - Мазалова Є.Л. (довіреність від 30.12.2011 року № 9-587), відповідача - Соболєвої Ю.С. (довіреність від 12.03.2012 року № 3), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Моспінська» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецьку про визнання недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0006131700, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - ДП «ДВЕК», позивач) в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Моспінська» (далі - ВП «Шахта «Моспінська») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецьку (далі - ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька, відповідач) про визнання недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року №0006131700.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25% від суми боргу є незаконним, оскільки з урахуванням п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України фінансові санкції по результатам діяльності у другому-четвертому календарних кварталах 2011 року до платників податку на прибуток не застосовуються. Таким чином, позивач просить у судовому порядку визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року №0006131700.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами акту перевірки від 23.04.2012 року № 215/22-0/33340978 ґрунтується на підставі вимог податкового законодавства. Щодо застосування п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України при нарахуванні фінансових санкцій, то відповідач зазначає, що дана норма стосується саме податку на прибуток, а не податку на доходи фізичних осіб. У зв'язку з зазначеним, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 572000 запис про державну реєстрацію Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Єдиного державного реєстру внесена 02.09.2004 року за № 1 266 102 0000 000843; ідентифікаційний код юридичної особи - 33161769, місцезнаходження - 83001, м. Донецьк, пр. Артема, буд. 63.

З матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька за результатами перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта «Моспінська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», про що складений акт від 23.04.2012 року № 215/22-0/33340978, прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0006121700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з платежу «Податок на доходи найманих працівників» у розмірі 2947,84 грн.

З пояснень представника відповідача вбачається. що в ході проведення перевірки ВП «Шахта «Моспінська» встановлено, що по зазначеному підрозділу рахувалась кредиторська заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2010 року у розмірі 427 648,92 грн. (у тому числі: за жовтень 2009 року в сумі 22495,81 грн., за листопад 2009 року в сумі 210974,81 грн., поточна за грудень 2009 року в сумі 194178,30 грн.) та станом на 31.12.2012 року у розмірі 467 724,85 грн. (у тому числі: за жовтень 2009 року в сумі 4485,90 грн., за листопад 2009 року в сумі 229395,39 грн., поточна за грудень 2011 року в сумі 233843,56 грн.). Таким чином, перевіркою встановлені порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинний на момент виникнення спірних відносин) та пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині неперерахування та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Порушення, що встановлені у акті перевірки позивачем не спростовуються. Разом з цим, позивач вважає неправомірним застосування до ВП «Шахта «Моспінська» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 % від суми податку, що підлягає сплаті в бюджет, посилаючись при цьому на позицію Державної податкової служби України, що викладена у листі від 05.04.2012 року № 9993/7/15-1417 щодо застосування фінансових санкцій.

Із зазначеного листа слідує, що з урахуванням п. 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України до платників податку на прибуток не застосовуються фінансові санкції у двох випадках: у разі самостійного виявлення платником податку помилки та внесення змін до податкової звітності (ст. 50 Кодексу) та коли платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток з порушенням граничних термінів подання податкової звітності (ст. 120 Кодексу) за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. За ненадання або несвоєчасне надання податкової звітності або невиконання вимог стосовно змін у податкову звітність до платників податку на прибуток штраф застосовується починаючи за результатами діяльності першого кварталу 2012 року.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що за порушення, які встановлені за результатами акту перевірки від 23.04.2012 року № 215/22-0/33340978, штрафні (фінансові) санкції не повинні були застосовуватися.

З огляду на таке, суд зазначає наступне.

6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України від 7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (надалі - Закон 3609-VI), яким доповнено підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 11.

Так, зазначеним пунктом 11 прямо встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), що встановлює штраф у розмірі не більше 1 грн. за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Отже зі змісту наведеної норми вбачається, що нею врегульовано розмір санкцій, що підлягає застосуванню за порушення, виявлені після набрання чинності Податковим кодексом України, а також період у який застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі..

З матеріалів справи судом встановлено, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у ВП «Шахта «Моспінська» виник, починаючи з 01.01.2011 року, а саме: станом на 01.01.2011 року податковий борг становить в сумі 33237,37 грн., на 15.02.2011 року в сумі 224,58 грн., на 01.03.2011 року в сумі 2913,05 грн., на 21.03.2011 року в сумі 40,98 грн. та 170,67 грн., на 24.03.2011 року в сумі 12408,01 грн., на 27.05.2011 року в сумі 262,46 грн., на 24 06.2011 року в сумі 253,29 грн., на 11.07.2011 року в сумі 776,96 грн., на 13.07.2011 року в сумі 20,17 грн., на 14.09.2011 року в сумі 906,90 грн., на 15.09.2011 року в сумі 1022,91 грн., на 29.09.2011 року в сумі 252,41 грн., на 05.10.2011 року в сумі 3730,90 грн., на 14.10.2011 року в сумі 297,60 грн., на 20.10.2011 року в сумі 252,41 грн., на 18.11.2011 року в сумі 252,79 грн., на 29.11.2011 року в сумі 807,39 грн., на 20.12.2011 року в сумі 3244,81 грн., на 21.12.2011 року в сумі 226,09 грн.

Рішення про застосування до ВП «Шахта «Моспінська» відповідачем прийняте 8 травня 20102 року. Отже на вказаний час діяли норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.2 податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідальність за порушення правил нарахування та сплати податків у джерела виплати встановлена п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Так, зазначеною нормою визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по акту перевірки від 23.04.2012 року № 215/22-0/33340978 вбачається, що ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька за встановлене порушення застосовано до ВП «Шахта «Моспінська» штрафні (фінансові) санкції у такому розмірі:

- за період з 01.01.2011 року по 24.06.2011 року у розмірі 1,00 грн. відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

- за період з 11.07.2011 року по 21.12.2011 року у розмірі 25% від суми неперерахованого податку на фізичних осіб у строки встановлені пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що склала у загальному розмірі 2 946,84 грн. відповідно до п. 127.1 ст. 127 цього Кодексу.

Таким чином, ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0006131700 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 947,84 грн. (1,00 грн. + 2 946,84 грн.).

Щодо застосування п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» для прийняття податковим органом рішення для застосування штрафних (фінансових) санкцій, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Отже, за наведеною нормою вбачається, що звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у II - IV календарних кварталах 2011 року такі категорії осіб: платники податку на прибуток підприємств; платники податків, що перейшли на загальну систему оподаткування.

При вирішенні питання щодо кола порушень податкового законодавства, на які поширюється передбачене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільнення від фінансової відповідальності, суд виходить з такого.

Установлене Перехідними положеннями Податкового кодексу України звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток (першої категорії осіб, зазначених у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України) пов'язане з перебуванням таких осіб у статусі платника цього податку.

Правові наслідки перебування особи у статусі платника податку на прибуток пов'язані саме з відносинами, що виникають у процесі справляння цього податку. Відповідно фінансові санкції, від яких звільняються платники податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, можуть стосуватися лише податкових правопорушень, вчинених особами як платниками податку на прибуток, тобто порушення правил справляння виключно цього податку.

Водночас відповідальність за порушення інших норм податкового законодавства, які не пов'язані із справлянням податку на прибуток, застосовуються до платників податків на загальних підставах.

Зазначене узгоджується із законодавчою метою впровадження звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталах 2011 року. Відповідне звільнення покликане забезпечити умови для адаптації платників податку на прибуток до нових правил його справляння, що значно відрізняються від тих, які діяли до набрання чинності 1 квітня 2011 року розділом III Податкового кодексу України.

Виходячи з такого, у розглядувальному питанні щодо правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, що передбачені п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» та п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, вбачається обґрунтоване та здійснене на правових підставах застосування ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька штрафу відносно ВП «Шахта «Моспінська».

Наведене також узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладене у листі від 04.05.2012 року № 1197/12/13-12.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів, що спростовували б доводи відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Моспінська» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецьку про визнання недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0006131700 - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 10 липня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 16 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.