Постанова № 25143440, 03.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/6153/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретаріВасиленко К.Е. за участю: представника позивача выдповыдача Ботаніної К.В. Бітенко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогою стягнути з відповідача заборгованість, в розмірі 982,20 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач всупереч вимогам законодавства, не здійснював доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого, утворилася заборгованість в сумі 982,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровськ, як платник страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під № НОМЕР_1.

Згідно Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданого до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, в якому сума страхових внесків, яка підлягає сплаті за 2010 рік, становить 2296,80 грн., заборгованість відповідача, враховуючи часткову сплату в розмірі 1314,60 грн., складає 982,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 19.04.2012 р., складає 982,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких, на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 р., страхувальниками, є фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контакту) або і інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 4 ст.18 Закону визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з ч.6 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків, або звільнення від їх сплати.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, є страхувальниками.

Згідно Закону України від 08.07.2010р. № 2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Закону України від 09 липня 2003 року №1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків, відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, та встановлений тариф - 33,2%, на 2010 рік, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб, становить у липні-вересні 2010р. -294,82 грн., жовтні-листопаді 2010р. - 301,12 грн., грудні 2010р. - 306,10 грн.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького ладу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Тобто, якщо частина фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, є меншою ніж мінімальний страховий внесок, фізична особа-підприємець повинна самостійно обчислити та здійснити доплату до мінімального страхового внеску.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 86 КАС України, передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, ч. 3 ст. 112, 122, 159 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 982,20 грн. на р/р. 25601303013178, код платежу - 50020100 в Дніпропетровському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, код 21928864.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії, постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили, відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька