Постанова № 25143415, 26.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5312/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Комунального закладу «Нікопольский центр первинної медико-санітарної допомоги»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з проханням стягнути з Комунального закладу «Нікопольский центр первинної медико-санітарної допомоги»на користь позивача заборгованість в сумі 7092,67 грн.

В обґрунтування позову, зазначено, що відповідач, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість перед позивачем з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за березень 2012 року в сумі 7092,67 грн.

Відповідно до ст.183-2 КАС України, позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття, надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач, у встановлений судом строк, не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, за адресою, вказаною в довідці з ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У березні 2012 року, у Комунального закладу охорони здоров'я «Нікопольська міська лікарня 3»(код ЄДРПОУ 01987126), виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за березень 2012 в сумі 7092,67 грн.

Рішенням Нікопольської міської ради від 20.01.2012 р. № 38-16/VI КЗОЗ «Міська лікарня 3», було припинено шляхом приєднання його до Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», який визначено правонаступником майнових та інших прав і обов'язків припиненого КЗОЗ «Міська лікарня 3». Зважаючи на зазначене, КЗ «НЦПМСЦ»станом на 26.03.2012 р., має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі в сумі 7092,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації із коштів, передбачених для оплати праці, зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах до досягнення працівником загального пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

П.п.6.8 п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", підприємства та організації, зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

П.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік, визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції "Про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України", управлінням Пенсійного фонду України, компенсовано витрати за доставку пенсій, згідно тарифів, встановлених Укрпоштою. Відповідно до Інструкції, зазначена компенсація підлягає відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду.

Згідно пп.7 п.5 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за березень 2012 року становить 7092,67 грн., що підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вказаний період, який направлявся на адресу відповідача.

В силу ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 86 КАС України, передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 70, 71, 86, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Комунального закладу «Нікопольский центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу «Нікопольский центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2012 року, в сумі 7092,67 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили, відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька