Постанова № 25143140, 03.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 р. (11:42) Справа №2а-5258/12/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом

Сімферопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 3866,68грн. заборгованості

Представники сторін:

представник позивача - Олійник М.О., довіреність № 09-2265 від 02.08.11р.;

відповідач - не з'явився.

Сімферопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3866,68грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року не відшкодовує суму допомоги по безробіттю у розмірі 3866,68грн., що стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Відповідач явку представника у судове засідання, що відбулося 03.07.12р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення не надав, клопотання про розгляд справи за його відсутності суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів у відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року (далі Закон №1533) забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону №1533, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

За змістом статей 38, 39 Закону № 1533 центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону N 1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, Сімферопольський міський центр зайнятості є суб'єктом владних повноважень та відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення заподіяної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону №1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року N 803-XII (Далі - Закон N 803) в умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Частиною першою статті 2 Закону N 803 встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу (ч. 4 ст. 2 Закону №803).

Згідно з пунктом 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219 (далі - Порядок № 219), реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання (відповідно до паспортної реєстрації) за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Абзацом 3 пункту 11 Порядку №219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 Закону № 803-XII (тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер. Особа, яка за своїми релігійними переконаннями відмовилася від отримання такої довідки, подає копію паспортної сторінки з відповідною відміткою.

Судом встановлено, що 19.06.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був зареєстрований як такий, що шукає роботу (а.с.6).

26.06.2009р. ОСОБА_1 наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю як застраховані особі з урахуванням страхового стажу (а.с.7)

Наказом від 22.06.2010р. №НТ100622 ОСОБА_1 знятий з обліку у зв'язку із відмовою від послуг державної служби зайнятості, виплата допомоги по безробіттю припинена (а.с.7).

Відповідно до пп. "а", "б" п. 3 ст. 1 Закону N 803 громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; які самостійно забезпечують себе роботою, відносяться до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України N 1533-III. Згідно частини другої п. 2 Порядку N 219, зайнятим громадянам надаються лише консультаційні послуги без виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до п.п. 1 п. 20 Порядку, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадянські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладання цивільно-правового договору.

Позивачем було проведено розслідування страхового випадку для визначення законності перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості як безробітного та отримання допомоги по безробіттю.

За результатами розслідування складений акт №196 від 27.09.2010року, за висновками якого встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.09р. по 30.11.09р. надавав послуги КПТРПІ «Південна столиця» за цивільно-правовим договором (а.с.8).

Цей факт підтверджується цивільно-трудовим договором від 01.11.09р., розрахунково-платіжною відомістю за листопад 2009р., видатковим касовим ордером від 16.12.09р. (а.с.9-11).

Таким чином, ОСОБА_1 з 01.11.09р. відносився до зайнятого населення і, отже, незаконно отримав отримував допомогу по безробіттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з 01.11.09р. по 21.06.2010 року отримав допомогу по безробіттю в сумі 3866,68грн.

На адресу відповідача було спрямовано претензію, щодо повернення в добровільному порядку отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 3866,68грн. та копію наказу №178 від 01.12.10р. (а.с.13-14).

Зазначені претензія та наказ отримані відповідачем 11.12.10р., про що свідчить копія поштового повідомлення про отримання (а.с.15).

Відповідач не надав суду доказів неспроможності позовних вимог, доказів сплати заборгованості в розмірі 3866,68грн.

Позовні вимоги є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 03.07.2012 р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 09.10.2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (95007, АДРЕСА_1) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 7а; р/р 37174130201100 в Головному управлінні Держказначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708706) грошові кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 3866,68грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.