Постанова № 25142931, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2012 р. 15:17 Справа №2а-3647/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Онікій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймер"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим

про скасування рішення від 20.03.12р. №21-р, визнання незаконними дій та відшкодування шкоди у розмірі 3100,00грн

за участю представників:

позивача - Усманський М.М., ордер №26085809;

Дяченко О.В., ордер №26085809;

відповідача - Файнгольд С.А., довіреність №407 від 19.04.12р.

свідок - ОСОБА_4., паспорт серії НОМЕР_1;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймер» (далі - позивач, ТОВ «Праймер») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим (далі - відповідач) про скасування рішення від 20.03.12р. №21-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3100,00грн., визнання незаконними дій щодо винесення оскаржуваного рішення та відшкодування шкоди у розмірі 3100,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене рішення прийнято із неправильним застосуванням норм діючого законодавства і не повним встановленням фактичних обставин.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.04.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та від 25.04.12р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні на позов від 17.05.12р.

Під час судового засідання у якості свідка було допитано старшу медсестру ТОВ «Праймер» ОСОБА_4

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та свідка, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10.01.12р. посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим, у ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, за адресою: м. Сімферополь, вул.51-ої Армії, 13 було зафіксовано розповсюдження рекламної продукції з інформацією про рекламу імуноблотінга при діагностиці Helicobacter pilori та визначенні алергенів, рекламі діагностики інфекційних захворювань і гельмінтозов, імунохімічних видів досліджень та УЗІ-діагностики різних органів, а також лікування ерозії шийки матки методом аргоноплазменої аблації, яка розповсюджувалась без зазначення у змісті реклами 15% від загальної площі реклами, тексту попередження «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що є порушенням ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу», за результатами чого був складений прокол від 10.01.12р. №5 про порушення законодавства про рекламу (а.с. 45).

На підставі зазначеного протоколу, 19.01.12р. за місцезнаходженням позивача було направлено вимогу про надання інформації від 19.01.12р. №24 про вартість реклами, копії свідоцтва про державну реєстрацію та ліцензії на медичну практику, запропонувалось надати пояснення щодо факту встановлених ознак порушення та інформацію про усунення зазначених порушень (а.с. 43).

Згідно відповіді позивача від 27.01.12р. вих. №2 зазначені друковані матеріали були спеціально виготовлені для розповсюдження на лікарській міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні методи лабораторної діагностики системних та інфекційних захворювань», яка проходила 14-15 лютого 2011 року у Кримському державному медичному університеті ім. Георгіївського, до того, як вступило в законну силу Доповнення до Закону України «Про рекламу», що викладене в ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу». Залишки друкованих матеріалів, що не були розповсюджені до дати дії ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу» були утилізовані 10.11.11р., що підтверджувалось відповідними документоми, згідно яких, вартість виготовлення, у тому числі, флаєрів та листівок загалом складає 620,00грн. (а.с. 48-50).

Проте посадовими особами відповідача було встановлено, що факт утилізації зазначеної продукції позивачем у листопаді 2011 року не підтвердився, оскільки ними був встановлений факт розповсюдження вказаної рекламної продукції у діагностичному приміщенні у січні 2012 року, яка, на думку посадових осіб відповідача, розміщена на доступному для споживача місці та може формувати його думку, діяти на його свідомість. У змісті реклами встановлені заклики, що безпосередньо направлені на споживча (пацієнта): «Видача результатів - від двох годин без доплати за строковість», «Лікування проводить лікар вищої категорії», контактні телефони. Відсутня інформація, що реклама передбачена безпосередньо для проведення медичної конференції.

У зв'язку із чим, 03.02.12р. відповідачем винесено рішення про початок розгляду справи про порушення позивачем законодавства про рекламу (а.с. 46).

Листом від 12.03.12р. вих. №192 позивача було повідомлено про питання про накладення на нього штрафу за порушення ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу» буде розглядатись комісією Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 20.03.12р. (а.с. 44).

У зв'язку із ненадходженням від позивача будь-якої інформації щодо розгляду зазначеного питання, 20.03.12р. відповідачем було прийнято рішення №21-р про накладення на ТОВ «Праймер» штрафу у розмірі 3100,00грн. за порушення ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу» (а.с. 42).

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно ст. 1 Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Статтею 7 Закону встановлено, що основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Згідно з п. 7 ст. 8 Закону у рекламі забороняється розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений Постановою КМУ від 26.05.04р. №693, регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до п. 12 Порядку справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Згідно з п. 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

З п. 17 Порядку вбачається, що провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону (в редакції від 12.01.12р.) реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об'єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що рекламований товар є лікарським засобом; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу; рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів; текст попередження такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», який займає не менше 15 відсотків площі чи обсягу (тривалості) всієї реклами.

Частиною 13 статті 21 Закону встановлено, що положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

З ч. 4 ст. 27 Закону вбачається, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Судом встановлено, що розповсюдження зазначених листівок дійсно мале місце в приміщенні будівлі позивача у січні 2012 року, тобто після проведення лікарської міжнародної науково-практичній конференції «Сучасні методи лабораторної діагностики системних та інфекційних захворювань», яка проходила 14-15 лютого 2011 року у Кримському державному медичному університеті ім. Георгіївського.

У зв'язку із чим суд робить висновок, що розповсюджуючи вказані листівки вже після проведення вищезазначеної медичної конференції, позивач свідомо поширював їх у якості реклами у розумінні норм Закону України «Про рекламу».

Зміст листівок «Увага! Інформація для жінок», «Видача результатів - від двох годин без доплати за строковість», «Лікування проводить лікар вищої категорії» та наявність контактних телефонів, на думку суду, свідчить, що зазначені матеріали призначені для широкого кола споживачів та містить інформацію рекламного характеру.

Під час судового засідання у якості свідка було допитано старшу медсестру ТОВ «Праймер» ОСОБА_4, яка зазначила, що вказані листівки рекламного характеру використовувались лише під час проведення медичної конференції, яка проходила 14-15 лютого 2011 року, після чого, у листопаді 2011 року вони усі були утилізовані.

Суд критично ставиться до показів свідка і не приймає їх у якості доказів по справі, оскільки посадові особи відповідача, після виявлення розповсюдження зазначених листівок в приміщенні ТОВ «Праймер» у січні 2012 року, вказали цей факт у протоколі від 10.01.12р. №5 про порушення законодавства про рекламу та у вимозі про надання інформації від 19.01.12р. №24, які були направлені позивачу.

Проте, позивач, надаючи інформацію листом від 27.01.12р. вих. №2, не спростував факт, викладений посадовою особою відповідача про знаходження зазначених листівок у приміщенні ТОВ «Праймер» у січні 2012 року.

Більш того, обставинами, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, також не було зазначено факту відсутності вказаних листівок у приміщенні ТОВ «Праймер» у січні 2012 року.

Щодо зауважень позивача про порушення розгляду відповідачем місячного строку розгляду справи про порушення ТОВ «Праймер» законодавства про рекламу, оскільки 03.02.12р. відповідачем винесено рішення про початок розгляду справи про порушення позивачем законодавства про рекламу, а рішення №21-р про накладення на ТОВ «Праймер» штрафу у розмірі 3100,00грн. було винесено лише 20.03.12р., суд зазначає, що згідно службової записки від 02.03.12р., подовжений розгляд справи про порушення ТОВ «Праймер» законодавства про рекламу (а.с. 51), у зв'язку з чим, розгляд зазначеної справи був здійснений відповідачем відповідно до вимог норм Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений Постановою КМУ від 26.05.04р. №693.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення від 20.03.12р. №21-р про накладення на ТОВ «Праймер» штрафу у розмірі 3100,00грн. за порушення ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу» винесено відповідачем правомірно і обставини, які б обумовлювали його скасування відсутні.

А отже, оскільки відповідач, при винесенні зазначеного рішення, діяв у межах закону та оскільки відсутні підстави для скасування цього рішення, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування позивачу шкоди у розмірі 3100,00грн.

За таких підстав, суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 05.07.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 10.07.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.