Постанова № 25142907, 03.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 р. (14:20) Справа №2а-5340/12/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення 20113,04 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 20113,04 грн., з яких 3676,98грн. - недоїмка по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 441,16грн. - фінансові санкції, що нараховані на підставі п.2. ч.11 ст. 25 Закону №2464; 215,35грн. - пеня, що нарахована на підставі ч.10 ст. 25 Закону №2464; 15779,55грн. - фінансові санкції, що нараховані на підставі п.п. 3 та 4 ч.9 ст. 106 Закону №1058.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій по внесках за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій повідомив суду, що заборгованість не сплачена. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у якості платника страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим.

Згідно ст. 1 Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 17 Закону №1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п. 4. ст. 17 Закону №1058, п.5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі - Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Статтею 20 Закону № 1058 та Інструкцією передбачено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі.

У відповідності до вимог частини 6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 базовим звітним періодом для фізичних осіб - підприємців є квартал. Строк сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний період наступає 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

На підставі п.3 та п.4 ч.9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції за рішеннями №2186 від 14.12.2011р. на суму 748,55грн. та №2187 від 14.12.2011р. на суму 15031,00грн., всього на суму 15779,55грн.

Вищенаведені рішення про застосування фінансових санкцій були отримані відповідачем 17.04.12р., але заборгованість до даного моменту не сплачена.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11р., слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином.

Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Органи пенсійного фонду з 01.01.11р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11р. суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи вищевикладене, законність рішень позивача, які стали підставою для стягнення суми в розмірі 15779,55грн., не доведена, навпаки, суд прийшов до висновку про неправомірність застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 15779,55грн., а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно застосованих фінансових санкцій на суму 15779,55грн. не можуть бути задоволені адміністративним судом.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за період з липня 2011 року по травень 2012р. відповідач самостійно визначив розмір належного до сплати єдиного внеску за вказаний період - 5829,78грн. (а.с. 8-30).

Судом з'ясовано, що відповідачем нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак сплата внеску своєчасно не проводилася, сума боргу за період з липня 2011 року по травень 2012р. складає 3676,98грн. (5829,78грн.-177,20грн.-1975,60грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 7 статті 13 Закону №2464, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до п.4 частини 11 ст. 25 Закону №2464, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі п.4 частини 11 ст. 25 Закону №2464 рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим №376 від 30.03.12р. до відповідача застосовані фінансові санкції - штраф в сумі 170грн. (а.с.31).

Вказане рішення отримано відповідачем 30.03.12р., про що свідчить відмітка про отримання на самому рішенні (а.с.31), але матеріалами справи підтверджено часткову сплату цього рішення, тільки в розмірі 47,68грн.

Частиною 11 статті 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 10 ст. 25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.2 частини 11 ст. 25 Закону №2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На підставі п.2 частини 11 ст. 25 Закону №2464 рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АРК №525 від 14.11.11р. до відповідача застосовані фінансові санкції - штраф в сумі 63,08грн. та пеня в сумі 27,76грн. та №353 від 20.10.11р. до відповідача застосовані фінансові санкції - штраф в сумі 236,34грн. та пеня в сумі 207,01грн. (а.с.32-35).

Вказані рішення отримані відповідачем відповідно 19.12.11р. та 31.10.11р. (а.с.32, зворотній бік а.с.34).

Відповідно до ч.1,ч.3 ст. 25 Закону №2464, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Вищенаведені рішення Управління Пенсійного фонду в м. Ялта АР Крим у встановленому законом порядку не оскаржені, фінансові санкції до теперішнього часу у повному обсязі не сплачені.

Судом з'ясовано, що на час розгляду справи за відповідачем значиться заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 4333,49грн., з яких 3676,98грн. - недоїмка по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 441,16грн. - фінансові санкції, що нараховані на підставі п.2, п.4 ч.11 ст. 25 Закону №2464; 215,35грн. - пеня, що нарахована на підставі ч.10 ст. 25 Закону №2464, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в розмірі 4333,49грн., її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тільки в розмірі 4333,49грн.

Постанова складена та підписана 03.07.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; рахунки невідомі) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (м. Ялта, вул. Садова, 4 ; р/р 2560670449012 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України»; МФО 324805; ЄДРПОУ 22300300) заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 4333,49грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.