Постанова № 25142649, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2012 р. о 10:25

Справа №2а-6436/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим

до Державного підприємства "Радгосп-завод "Євпаторійський"

про стягнення

Суть спору: Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до державного підприємства "Радгосп-завод "Євпаторійський" (далі - відповідач) про стягнення 570521,43 грн.

Позов мотивовано несплатою відповідачем донарахованих за актом планової перевірки внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, а також визначених рішеннями органу Пенсійного фонду України фінансових санкцій.

Ухвалами суду від 15.06.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі –Закон №1058) страхувальниками визнаються, в тому числі, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону №1058.

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний номер 00412990, є страхувальником і платником страхових внесків в розумінні Закону №1058.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 ст. 20 цього Закону передбачено обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 3 Постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року N 22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р., за N 1014/18309 установлено, що звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за звітні періоди до 1 січня 2011 року подаються у строки та за формами, встановленими Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року N 26-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за N 1136/17152.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону №1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що позивачем була проведена планова перевірка відповідача з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням яких покладений на Пенсійний фонд України у період з 01.03.2010 року по 31.03.2012 року, про що був складений акт №45-Ю від 23.04.2012 року. В ході перевірки встановлено порушення п.2 статті 20, п.п.6 п.2 статті 17, статті 5 Закону №1058, в результаті чого донараховано страховий внесок на суму 80782,79 грн., у тому числі за ставкою 33,2 % в сумі 76023,61 грн., за ставкою 2% в сумі 4759,28 грн.

Згідно із частинами 2 і 3 ст. 106 Закону №1058 (у редакції, станом до 01.01.2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом встановлено, що позивач сформував і направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 23.04.2012 року №Ю-79 на суму 80782,79 грн.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 01.11.2011 року стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідачем у встановленому порядку не надано доказів сплати у повному обсязі сум страхових внесків, донарахованих за актом перевірки; доказів оскарження у встановленому порядку вимоги про сплату боргу, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача на суму 80782,79 грн., за таких обставин адміністративний позов в частині стягнення зазначеної суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підлягає задоволенню.

В решті частини позовних вимог адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За висновками акту перевірки №45-Ю від 23.04.2012 року на підставі частини 9 статті 106 Закону №1058 посадовою особою органу Пенсійного фонду України 25.04.2012 року були прийняті рішення №89, 90, 91 про застосування штрафних санкцій (а.с.6-8).

Пунктом 10 розділу VIII "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (якій набрав чинності з 01.01.2011 року) ч. 9 ст. 106 Закону №1058 визнано такою, що втратила чинність.

Водночас пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011 року, суд враховує норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв’язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

Таким чином, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України №1058, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Слід зазначити, що санкції, аналогічні за розміром і підставами нарахування тим, які визначалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, передбачені статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Водночас, санкції, передбачені статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”застосовуються виключно до платників єдиного внеску і стосуються порушень правил сплати саме цього обов’язкового платежу. Тому ці санкції, хоча і співпадають за змістом із заходами відповідальності до порушників правил сплати страхових внесків з пенсійного страхування, не можуть бути застосовані після 01.01.2011 року. Адже не можна застосувати до порушників правил сплати страхових внесків (які з 01.01.2011 року скасовані) відповідальність за порушення правил сплати іншого платежу, який запроваджений лише з 01.01.2011 року.

Враховуючи викладене, рішення №89, 90, 91 від 25.04.2012 року про накладення штрафних санкцій не відповідають положенням ст. 58 Конституції України, тому позовні вимоги в частині стягнення сум боргу за зазначеними рішеннями не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Радгосп-завод "Євпаторійський" (АР Крим, Сакський район, с. Вересаєво, вул. Молодіжна, 45, ідентифікаційний код 00412990) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (р/р 25603304272737 в КРУ ПАТ "Державний Ощадний банк України" м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 38006150) суму заборгованості у розмірі 76023,61 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Радгосп-завод "Євпаторійський" (АР Крим, Сакський район, с. Вересаєво, вул. Молодіжна, 45, ідентифікаційний код 00412990) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (р/р 25604303272737 в КРУ ПАТ "Державний Ощадний банк України" м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 38006150 ) суму заборгованості у розмірі 4759,28 грн.

4. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.