Постанова № 25142431, 02.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2012 р. (15:39) Справа №2а-5764/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Павленко Н.О., за участю представників сторін

від позивача - Казанцева З.Т., довіреність № 25/9/2/10 від 01.03.12;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

Обставини справи. Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 150 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим на підставі акту перевірки від 22.10.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012801700/0 від 02.11.2010р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2010р. у розмірі 100 000 грн. та застосування штрафної ( фінансової) санкції у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, а всього 150 000 грн.

Несплата до бюджету ФОП ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 150 000грн. у добровільному порядку, тягне за собою не надходження коштів до бюджету та призведе до невиконання дохідної частини бюджету, що у свою чергу спричиняє пряму шкоду державі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 05.06.12р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином рекомендованою кореспонденцією ( а.с. 44) , про причини неявки суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку у Джанкойській об'єднаній ДПІ як платник податків, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 8-9,11).

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У період виникнення спірних правовідносин, був чинний Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (Далі Закон № 1251), яким встановлювалися принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 -ІІІ (Далі Закон №2181), що був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення заборгованості, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім окремих випадків. П. 4.1.4. передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Пунктом 3 частиною 1 статті 9 Закону України №2151 встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки.

Суд встановив, що 22 жовтня 2010 року працівниками Нижньогірського відділення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено по відношенню до фізичної особи -ОСОБА_2 планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., складено акт № 909/17-01/НОМЕР_1 від 22.10.2010 р. ( а.с 19-26).

За наслідками планової виїзної документальної перевірки встановлено наступне: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності відповідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 (у редакції Указу від 28.06.1999 р. № 746/99, зі змінами та доповненнями).

З 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (розділ IV), зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", із змінами і доповненнями "спрощена система оподаткування, обліку і звітності встановлюється для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб і об'єму виручки яких від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн."

Згідно абзацу 5 ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва " №727/98 від 03.07.1998р., із змінами і доповненнями, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично одержана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (и) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Перевіркою встановлено, що валові доходи у 2009 році за період роботи на єдиному податку (з 01.01.2009 р. по 30.06.2009р. склали 500050грн., тобто перевищує граничний об'єм виручки від реалізації товарів, робіт послуг (500 тис. грн.) в 2 кварталі 2009 року занижено дохід у розмірі 50,00грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у 1 кварталі 2009 р. отримав валовий дохід 85000грн., до каси фізичної особи - підприємця за березень 2009р. надійшло 85000 грн., що затверджується записом в книги обліку доходів та витрат, та звітом суб'єкта малого підприємництва - платника єдиного податку.

У 2 кварталі 2009 р. (квітень-червень 2009р.) ФОП ОСОБА_2 отримав валовий дохід 399920грн., до каси фізичної особи - підприємця за квітень - травень 2009р. надійшло 389920 грн., що також підтверджується власним записом фізичної особи - підприємця в книзі обліку доходів та витрат, та на розрахунковий рахунок отримав 25130грн. (28.04.2009р.-25080грн., 29.04.2009р.- 50,00грн.), що підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином слідує, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 мав загальний обсяг виручки за 2009 рік у розмірі 500050грн. = (474920грн. (85000грн.+389920грн., надходження готівкових коштів) + 25130грн. (25080грн. + 50,00грн., надходження на розрахунковий рахунок).

Отже, у період з 01.01.2010 року фізична особа -підприємець не мав права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та мав зареєструватися як платник податку на додану вартість.

За період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. об'єм виручки від реалізації товарів склав 500 000,0 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. здійснював реалізацію продукції (товарів) в значенні термінів Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168-ВР/97, із змінами і доповненнями (далі Закон №168-ЗР/97).

На підставі п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 (із змінами та доповненнями що діяли на момент перевірки), згідно наданих до перевірки документів (книга обліку доходів і витрат, виписок банку) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 визначені зобов'язання по податку на додану вартість:

- об'єм оподаткованих операцій за січень 2010р. склав 143 750 грн., відповідно до цього додаткові зобов'язання по ПДВ за січень 2010р. повинні складати 28 750 грн. (143 750 грн. X 20% = 28 750 грн.);

- об'єм оподаткованих операцій за лютий 2010р. склав 106 250 грн., відповідно до цього податкові зобов'язання по ПДВ за лютий 2010р. повинні складати 21 250 грн. (106 250 грн. X ": = 21 250 грн.);

- об'єм оподаткованих операцій за березень 2010р. склав 50 000 грн., відповідно до цього податкові зобов'язання по ПДВ за березень 2010р. повинні складати 10 000 грн. (50 000 грн. X 20% = 10 000 грн.);

- об'єм оподаткованих операцій за квітень 2010р. склав 200 000 грн., відповідно до цього податкові зобов'язання по ПДВ за квітень 2010р. повинні складати 40 000 грн. (200 000 грн. X 20%= 40 000грн.).

До початку перевірки, відповідачем податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010рн. до Джанкойської ОДПІ не надавалися.

Таким чином, в ході перевірки правильності нарахування і своєчасності переліку податку на додану вартість фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. встановлено порушення частини «а» п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.200р. № 2181 -III (зі змінами та доповненнями які діяли на момент проведення перевірки) (далі Закон № 2181), а саме: не подача податкових декларацій з податку на додану вартість за січень - квітень 2010р.

Відповідно до частини «а» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Так, за результатами перевірки були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2010р. у сумі 28 750 грн., за лютий 2010р. у сумі 21 250 грн., за березень 2010р. у сумі 10 000 грн., за квітень 2010р. у сумі 40 000грн., а всього на суму 100000грн.

Відповідно до п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17.1 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джанкойською ОДПІ на підставі вищевказаного акту перевірки від 22.10.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012801700/0 від 02.11.2010р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2010р. у розмірі 100 000 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, а всього 150 000 грн.:

- податок на додану вартість - 100 000грн.;

- штрафні санкції 100 000 грн. X 50% = 50 000 грн.

Податкове повідомлення -рішення № 0012801700/0 від 02.11.2010р. направлено на адресу відповідача поштою 02.11.2010р. та отримано ним 03.11.2010р., про що свідчить підпис відповідача на поштовому повідомленні (а.с.27-28).

Згідно п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, скориставшись правом судового оскарження, звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0012801700/0 від 02.11.2010р. про донарахування ПДВ у розмірі 100 000 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 50 000 грн., а всього на суму 150 000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.01.2012р. по справі № 2а-15549/10/6/0170, позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0012801700/0 від 02.11.2010р. про донарахування ПДВ у розмірі 100 000 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 50 000 грн., а всього на суму 150 000 грн. залишена без розгляду .

Відомості про оскарження зазначеної Ухвали суду або повторного оскарження податкового повідомлення-рішення № 00128017/0 від 02.11.2010р. Джанкойської ОДПІ АРК ДПС суду не надали.

Згідно п.57.2. ст.57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 175 Податкового кодексу України, податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, зазначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума податкового боргу по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 складає 1500 000 грн., у зв'язку з чим 17.11.2011р. на адресу відповідача Джанкойською ОДПІ була спрямована податкова вимога № 1409 на суму заборгованості 1500 000 грн., яка отримана відповідачем 19.11.2011р., що підтверджується його підписом на поштовому повідомленні про вручення ( а.с 29).

Відповідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Несплата до бюджету ФОП ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 150 000 грн. тягне за собою не надходження коштів до бюджету.

Податкові органи згідно Податкового кодексу України є контролюючими органами та органами стягнення відносно податків та зборів (обов'язкових платежів), які поступають до бюджетів і державних цільових фондів.

Згідно п. 11 ч. 1ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в України" №509-ХІІ від 04.12.1990р. (із наступними змінами та доповненнями) та п. п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України, органам державної податкової служби України, у встановленому законом порядку, надано право подавати позови до судів про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сер. ААВ № 587120 від 27.02.2012р. та постанови Кабінету Міністрів України № 981 від 21.09.2011р., Джанкойська ОДПІ - 28.02.2012 р. реорганізована шляхом перетворення у Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно до п.1, п.2 ст. 104 Цивільного Кодексу України, від 16.01.2003р. N 435-ІУ, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків

іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п.1, п.2 ст. 108 Цивільного Кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є правонаступником Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції та має право на звернення з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем жодних обґрунтувань, а також належних доказів про сплату боргу в судовому засіданні не надано.

Таким чином, оскільки станом на день розгляду справи податковий борг не погашено, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи й підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 09.07.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету Нижньогірського району (р/рахунок № 31110029700192 , ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 37956998, код платежу 14010100) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 150 000 ( сто п'ятдесят тисяч ) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.