Постанова № 25142355, 21.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2012 р. Справа №2а-6951/11/0170/3

(18:00) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акведук-Сіті"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Калінчук К.В., дов.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акведук-Сіті" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005722301 від 31.05.2011 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.09.11 р. у справі № 2а-6951/11/0170 призначено комплексну судову економічно-технічну експертизу; провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.06.12 р. провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем порядку проведення документальних перевірок згідно вимог Податкового кодексу України; ознаки нікчемності правочину по господарських операціях з ТОВ "Комплектторг" - відсутні.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову із посиланням на безпідставне сформування податкового кредиту позивачем у сумі по взаємовідносинам з ТОВ "Комплектторг" у лютому 2011 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ст. 128 КАС України, вивчивши обставини справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

ТОВ "Акведук-Сіті" є юридичною особою, ЄДРПОУ 37081876, зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради за адресою: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Артилерійська, буд. 90, про що свідчать наявні в матеріалах справи дані Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", на офіційному сайті якого розміщені дані з ЄДРПОУ згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

27.05.2011 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Акведук-Сіті" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за лютий 2011 року, за результатами якої виявлено порушення п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість усього у лютому 2011 р. у сумі 21206 грн., про що складено акт № 6842/23-4/37081876 від 27.05.11 р.

Зокрема, в п.п.3.2.2 акту перевірки № 6842/23-4/37081876 від 27.05.11 р. вказано, що ТОВ "Акведук-Сіті" завищено податковий кредит за лютий 2011 року у сумі 21206 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Комплектторг", який має стан "0".

У вказаному пункті акту перевірки № 6842/23-4/37081876 від 27.05.11 р. ДПІ в м. Сімферополі зазначає, що ТОВ "Комплектторг" має ознаки нікчемності з огляду на відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності; складена довідка № 472/7/15-2/37081515 від 05.04.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Комплектторг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, які формують податкові зобов'язання та кредит за лютий 2011 р., усі операції з купівлі-продажу мають ознаки нікчемності.

31.05.2011 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 6842/23-4/37081876 від 27.05.2011 р. ТОВ "Акведук-Сіті" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21206 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №0005722301.

П.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто чинним податковим законодавством встановлений обов'язок податкового органу повідомити суб'єкта господарювання про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки:

- або шляхом надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки,

- або шляхом вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Чинним податковим законодавством не передбачений обов'язок податкового органу одночасне використання двох передбачених законом способів повідомлення платника податків про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, а саме: і шляхом надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки, і вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В матеріалах справи наявна розписка директора ТОВ "Акведук-Сіті" Яковенко С.К. про отримання копії наказу та повідомлення останнього про проведення документальної невиїзної перевірки 27.05.12 р., тобто в день проведення перевірки відповідачем.

Посилання позивача на неправомірне проведення перевірки з огляду на відсутність попереднього повідомлення про її проведення спростовуються матеріалами справи.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, під час її виконання, або безпосередньо після неї.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України, згідно з п.198.2 ст. 198 якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підставою для визначення дати виникнення прав платника податку на віднесення сум до податкового кредиту в розумінні абз.1) п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, якою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме згідно абз. "а" вказаного пункту - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, про що зазначено у п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Тобто право на сформування податкового кредиту виникає у разі придбання/постачання/отримання товарів/послуг, використання яких безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю замовника/покупця та сплата яких підтверджена первинними документами останнього.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 7, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 N 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, який діяв на момент оформлення податкових накладних, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), про що зазначено у п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Отже Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це:

- непов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю,

- фіктивність операцій/нездійснення поставок,

- відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ (тобто, у разі відсутності податкової правосуб'єктності контрагента платника податків).

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, а також бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Позивачем на підтвердження реальності вчиненого правочину з ТОВ "Комплектторг" надано:

- договір № 3 від 12.01.2011 р. про купівлю-продаж будівельних матеріалів, товарів та устаткування - кількість, найменування та вартість яких вказуються у відповідних накладних;

- акт приймання-передачі плитки напольної чавунної б/к від 01.02.2011 р. за договором № 3 від 12.01.2011 р.;

- податкову накладну № 1 від 01.02.2011 р. на суму ПДВ 21206,00 грн.

- видаткову накладну № РН-21 від 01.02.2011 р. на суму ПДВ 21206,00 грн.

Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано первинних документів, що відображують реальне здійснення господарської операції, зокрема документів, які відображують рух товару від ТОВ "Комплектторг" до ТОВ "Акведук-Сіті" (в тому числі, товарно-транспортні накладні, подорожні листи), документів, які підтверджують сплату замовленого/отриманого товару ТОВ "Акведук-Сіті" від ТОВ "Комплектторг".

Надана позивачем податкова накладна на товар - плитку напольну чавунну - на суму ПДВ 21206,00 грн. - не є єдиним доказом, який підтверджує реальність вчиненого правочину як первиний документ.

Адже з урахуванням положень ч. 1, 2 ст. 9 Закону України № 996 податкова накладна виписується під час здійснення факту постачання товару, транспортування якого підтверджується товаро-транспортною накладною (дорожнім листом).

Позивачем в матеріали справи доказів транспортування товару по взаємовідносинах з ТОВ "Комплектторг" не надано.

На стор. 4 акту перевірки № 6842/23-4/37081876 від 27.05.11 р. вказано про те, що в ході перевірки не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування.

На стор. 7 акту перевірки № 6842/23-4/37081876 від 27.05.11 р. зазначено, що у ТОВ "Комплектторг" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) ТОВ "Акведук -Сіті" по ланцюгу постачання.

Позивачем в матеріали справи не надано доказів підтвердження постачання товару від контрагента ТОВ "Комплектторг" на адресу позивача з врахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів у ТОВ "Комплекторг".

Більш того, в обґрунтування позовних вимог позивачем доказів сплати та оприбуткування товару, а саме: банківські виписки обслуговуючих банків, платіжні доручення (про сплату замовленого товару в безготівковій формі), або квитанції до прибуткових касових ордерів (про сплату товару готівкою), в яких чітко вказані підстави сплати з зазначенням призначення платежу за перевіряємий період - не надано.

Тобто з комплексним урахуванням вищезазначених обставин, звертаючи при цьому першочергову увагу на причинно-наслідковий зв'язок між усіма фактами, що повинні бути підтверджені первинними документами, в тому числі - податковими накладними, товаро-транспортними документами, документами про сплату товару, вбачається, що позивачем в матеріали справи доказів на підтвердження реального руху активів під час здійснення господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ "Комплектторг", а саме: постачання товару від контрагента ТОВ "Комплектторг" на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту отримання вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження транспортування вказаного товару за перевіряємий період - не надано.

Отже матеріалами справи товарний потік між ТОВ "Акведук-Сіті" та ТОВ "Комплектторг" за відсутністю доказів фактичного руху товарів -не підтверджується.

Таким чином, наявність правових підстав для нарахування позивачем податкового кредиту у перевіряємому періоді з підстав реальності здійснення постачання товару - не підтверджується.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів дотримання порядку складання податкових накладних в частині зазначення обов'язкових реквізитів останньої згідно положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України 21.12.2010 р. № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696.

Зокрема, в п.п.3.2.2 акту перевірки № 6842/23-4/37081876 від 27.05.11 р. вказано, що ТОВ "Комплектторг" має стан "0".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надані на підтвердження позовних вимог докази, якими підтверджуються оформлення податкової накладної згідно вимогам чинного законодавства; відсутні докази того, що постачальник товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту у перевіряємому періоді, був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідної господарської операції.

Отже правові підстави для сформування податкового кредиту позивачем у лютому 2011 року з огляду на відсутність доказів реєстрації ТОВ "Комплектторг" у якості платника ПДВ на час вчинення господарських операцій з ТОВ "Акведук-Сіті"- відсутні.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто придбання певного виду товару повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку.

Позивачем в матеріали справи доказів, які підтверджують отримання відповідного товару від ТОВ "Комплектторг" та безпосередній зв'язок придбаного товару з характером господарської діяльності позивача - не надано.

Докази щодо використання в господарській діяльності придбаних позивачем товарів матеріалами справи не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

По даній справі за заявленим клопотанням позивача було призначено судову економічну експертизу, по якій експертною установою було надано повідомлення про неможливість надання висновку № 181/11 від 21.05.12 р. у зв'язку з ненаданням позивачем необхідних документів для проведення експертного дослідження.

Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи, і як наслідок - постановленню законного і обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Матеріалами справи не підтверджується постачання товару від ТОВ "Комплектторг" на адресу позивача за перевіряємий період; не підтверджується факт отримання вказаного товару за перевіряємий період; не підтверджується факт сплати за вказаний товар за перевіряємий період; не підтверджується транспортування вказаного товару за перевіряємий період; не підтверджується використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період.

Позивачем відповідні докази не надані при проведенні експертизи, про розгляді справи.

Тобто, зважаючи на всі факти і обставини справи, з урахуванням наданих сторонами доказів, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про правомірність сформування податкового кредиту з боку позивача у перевіряємий період на підставі здійснення господарської діяльності у взаємовідносинах з ТОВ "Комплектторг".

Таким чином, правові підстави для нарахування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період - відсутні.

Позивачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Позонві вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 21.06.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 25.06.12 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.