Постанова № 25142309, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2012 р. (11год.04хв.) Справа №2а-11009/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александров О.Ю., за участю секретаря Сидельової М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99"

про стягнення

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 108 695,43 грн., а саме: з податку на додану вартість у сумі 97 132,01 грн.; з податку на доходи фізичних осіб у сумі 276,74 грн.; з штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 224,29 грн. та з пені у сумі 10 062,39, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі сплачується самостійно визначене податкове зобов'язання та не своєчасне подання податкової звітності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні, що відбулося 13.10.2011 року, позивачем було надано заяву, в якій він клопотав суму адміністративного позову зменшити до розміру заборгованості на день слухання справи до 83 521,51 грн. у зв'язку з добровільною сплатою ПДВ в розмірі - 25 173,92 грн.

Суд усною ухвалою в судовому засіданні прийняв до розгляду зміну до позовних вимог.

Також від позивача надійшло клопотання від 21.11.2011 року в якому повідомив, що станом на 16.11.11р. відповідачем частина заборгованості у сумі 52 411,99 грн. по ПДВ, однак залишилася несплачена заборгованість у сумі 56 283,44 грн. Таким чином, позивач відмовився від стягнення частини заборгованості з відповідача у сумі 52 411,99 грн. та просив стягнути заборгованість у сумі 56 283,44 грн.

Судом у судовому засіданні, що відбулося 22.11.11р. прийнято клопотання до розгляду та залучено до матеріалів справи.

Ухвалами суду від 22.11.11р. та від 13.12.11р. про витребування доказів по справі суд витребував у Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим документи необхідні для з'ясування всіх обставин справи.

З наданих позивачем документів вбачається, що станом на 06.01.2012р. заборгованість відповідачем частково сплачена, та складає 51260,04 грн., з яких заборгованість з ПДВ складає 42608,37 грн., з яких 39866,62 грн. - основного боргу та 2741,75 грн. пеня, та 8651,67 грн. заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, з яких 7320,64 пеня, 276,74 грн. - основний платіж, а 1054,29 грн. - штрафні санкції.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи сповіщений належним чином, раніш надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, відповідно до заявлених ними клопотань, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Жилстрой-99" 21.05.1999 року зареєстровано Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 444462 та взяте на облік платником податку в ДПІ в м. Керчі АР Крим від 28.05.99р. № 191.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. N 1251-XII (далі Закон N 1251-XII) (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 13 Закону України N 1251-XII в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних податків і зборів належать, у тому числі, податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб (ч. 1 ст. 14 Закону України N 1251-XII).

За таких підстав, на дані правовідносини розповсюджуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. а також Податкового кодексу України щодо зобов'язань, що виникли після 01.01.2011р.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, яка діяла на момент подання податкової декларації та виникнення заборгованості відповідача) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що позивачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. по 31.12.09р., за результатами якої складено акт перевірки № 562/23-1/30411176 від 21.04.2010 року.

Перевіркою виявлені порушення: п.п. 5.3.9, п.5.3, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, п.5.9 ст. 5, п.5.6 ст. 5, п.п. 5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 19 051 грн.; п.п. 4.2.1, п.п. 4.2.9 ст.4, п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1, п.8.1 ст.8, п.п.19.2а), п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" частині не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 514,44 грн.; п.п.8.1.2, п.8.1, ст.8, п.п. 19.2а), п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у частині порушення граничних термінів сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету перевіряємому періоді, нарахована пеня у розмірі 8 647,20 грн.; п.п.19.2б), п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" , ст.9 Закону України " Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів" в частині представлення даних за формою 1-ДФ на виплату громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності не у повному обсязі.; п.п. 8.1.2, п.8.1 ст.8, п.п. 19.2а), п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за перевіряємий період допущено порушення граничних термінів сплати ПДФО до бюджету, тобто утворення податкового боргу у сумі 73 347,09 грн.

На підставі акту перевірки № 562/23-1/30411176 від 21.04.2010 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000301701/0 від 29.04.2010 року на суму 1 543,32 грн., а саме: за основним платежем у сумі 514,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 028,88 грн.

Також листом від 29.04.2010 року відповідача повідомлено про нарахування пені у сумі 8 647,20 грн. яка зазначена в акті перевірки.

Відповідно до розрахунку від 13.09.10 р. №1265 відповідач самостійно сплатив 237,70 грн. Таким чином заборгованість визначена в податковому повідомленні - рішенні зменшилась та склала 1 305,62 грн.

Також підприємство самостійно сплатило заборгованість пені у сумі 1 326,56 грн., таким чином залишок несплаченої пені склав 7 320,64грн.

Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання граничних термінів сплати податку з доходів фізичних осіб згідно повідомлення - рішення від 29.04.10р. №0000301701/0, за результатами якої складений акт перевірки №1265-17-1-05-30411176 від 13.09.10р.

У ході перевірки встановлено, що відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 - ІІІ донараховані суми ПДФО підлягають сплаті до бюджету за терміном сплати 11.05.10р., фактично суми сплачені: 18.05.10р. в розмірі 233,61 грн., у зв'язку з чим допущена затримка сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДФО на 7 календарних дня, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДФО; 08.09.10р. в розмірі 4,09 грн., у зв'язку з чим допущено затримку сплати податкового зобов'язання на 120 календарних дня.

На підставі акту №1265-17-1-05-30411176 від 13.09.10р. податкові органи прийняли податкові повідомлення - рішення № 0000631701/0 від 21.09.10р. на суму 23,36 грн. (отримано відповідачем 21.09.10р.) та № 0000621701/0 від 21.09.10р. на суму 2,05 грн. (отримано відповідачем 21.09.10р.)

15.10.10 позивачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності надання податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки № 1447/15-2/30411176 від 15.10.10р.

За результатами перевірки встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за серпень по терміну 20.09.10р., фактично подано 29.09.10р. №9004015821, що порушує п. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002711502/0 від 15.10.10р. за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 170,00грн. та отримано відповідачем 15.10.10р.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем подано відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 20.07.10р. за червень 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 31 366,00 грн.;

- від 20.08.10р. за липень 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 4 637,00 грн.;

- від 29.09.10р. за серпень 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 182,00 грн.;

- від 18.10.10р. за вересень 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 29 040,00 грн.;

- від 17.11.10р. за жовтень 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 983,00 грн.;

- від 20.12.10р. за листопад 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 138,00 грн.;

- від 18.01.11р. за грудень 2010 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 433,00 грн.;

- від 16.03.11р. за лютий 2011 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 8 671 ,00 грн.;

- від 19.04.11р. за березень 2011 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 037,00 грн.;

- від 18.07.11р. за червень 2011 року в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 600,00 грн.;

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що ним податкові зобов'язання з податку на додану вартість були сплачені своєчасно та у повному обсязі.

На підтвердження цього позивачем було представлено:

- платіжне доручення № 419 від 09.07.2010 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за червень 2010 року" з відміткою Відділення № 2 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 09.07.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 468 від 29.07.2010 року на суму 21366,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за червень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 30.07.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 513 від 13.08.2010 року на суму 5000,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за липень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 13.08.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 502 від 17.09.2010 року на суму 5 182,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за серпень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 17.09.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 715 від 29.10.2010 року на суму 19 040,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за вересень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 29.10.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 30 від 09.02.2011 року на суму 5000,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за вересень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 09.02.2011 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 32 від 10.02.2011 року на суму 5000,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за вересень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 10.02.2011 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 757 від 29.11.2010 року на суму 5 983,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за жовтень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 30.11.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 809 від 27.12.2010 року на суму 1 138,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за листопад 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 27.12.2010 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 25 від 28.01.2011 року на суму 1 433,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за червень 2010 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 28.01.2011 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 172 від 30.03.2011 року на суму 8 671,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за лютий 2011 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 30.03.2011 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 219 від 29.04.2011 року на суму 20 037,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за березень 2011 року" з відміткою Відділення № 1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 29.04.2011 року про проведення операції;

- платіжне доручення № 359 від 29.07.2011 року на суму 5 600,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за червень 2011 року" з відміткою Відділення №1 Керченське міське відділення Кримської філії АБ "Експрес - Банк" від 29.07.2011 року про проведення операції;

Судом встановлено, всупереч призначенню платежу, вказаному у платіжних дорученнях № 757 від 29.11.2010 року та № 809 від 27.12.2010 року позивачем, сплачені за ними кошти, були перераховані в порядку календарної черговості в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача.

Суд вважає такі дії позивача неправомірними, враховуючи наступне.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах в період дії Закону України № 2181, тобто, до 01.01.2011р.

Позивач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у відповідача позивач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Таким чином, враховуючи призначення платежу, визначеного у платіжних дорученнях № 809 від 27.12.2010 року та № 757 від 29.11.2010 року, суд дійшов висновку, що узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 5 983,00 грн. та за листопад 2010 року у розмірі 1 138,00 грн. погашені відповідачем своєчасно та у повному обсязі платіжними дорученнями № 757 від 30.11.2010р. та № 809 від 27.12.2010р. (а.с 117-118).

Суд дійшов висновку, що позивач, стосовно вище зазначених платіжних доручень, діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні", не мав право самостійно без узгодження з платником податків перераховувати платежі за поточними зобов'язаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах.

Тому будь яки підстави для стягнення податку на додану вартість за жовтень 2010р. у сумі 2987,62 грн. та за листопад 2010 р.у сумі 1138,00 грн. - відсутні.

Що стосується інших платіжних доручень, за якими відповідач здійснював сплату податкового боргу з 01.01.2011 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.87.1. ст. 87 ПК України Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином податковий орган з 01.01.2011р. відповідно до вимог ПК України мав право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, що і було здійснено позивачем у період з 28.01.2011р. по 29.07.2011 року.

Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідно до розрахунків, заборгованість з податку на додану вартість, склала 35 741,00 грн.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

З наданого позивачем розрахунку пені за не своєчасну та не в повному обсязі сплату заборгованості з податку на додану вартість у сумі 2741,75 грн. встановлено, що вона нарахована наростаючим підсумком за період з 05.05.2010р. по 28.07.2011р., тобто включаючи період, в який діяло вищевказане податкове законодавство.

Таким чином, заборгованість з пені склала 2 741,75 грн. та зазначена сума боргу також підлягає стягненню.

У судовому засіданні, що відбулося 26.01.12р. відповідач заборгованість з податку з доходів з фізичних осіб у сумі 8 651,67 грн. визнав у повному обсязі.

Відповідно до платіжного доручення №247 від 05.05.2010 року відповідач сплатив ПДФО, яке зазначене в повідомленні - рішенні №0000301701/0 від 29.04.2010 року (а.с. 124), однак зазначив не вірні реквізити (номер акту), внаслідок чого позивачем правомірно перераховані кошти в рахунок боргу з пені.

Таким чином, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб склала 8 651,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 14.03.08р. було винесено першу податкову вимогу №1/87 на суму 92 292,87 грн. та отримано відповідачем 17.03.08р.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості зазначеної в першій податковій вимозі, позивач 14.04.08р. виніс другу податкову вимогу №2/110 на суму 87 769,09 грн. та отримано відповідачем 14.04.08р.

Визначена сума заборгованості частково сплачена.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи сума заборгованості становить 47 134,42 грн.: з ПДВ у сумі 38 482,75 у тому числі 35 741,00 грн. основного боргу та пені у сумі 2 741,75 грн., з ПДФО у сумі 8 651,67 грн.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надані докази сплати заборгованості у повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 47 134,42 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанову складено у повному обсязі 08.02.2012 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Закрите акціонерне товариство "Жилстрой-99" (вул. 1-ої П`ятерічки, 40, Керч, Автономна Республіка Крим, 98306, ідентифікаційний код 30411176) заборгованість у сумі 47 134,42 грн.:

- з податку на додану вартість та пені у сумі 38 482,75 грн. (код платежу 14010100, р/р 31118029700019) на користь Державного бюджету м. Керчі АР Крим (УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740946);

- з податку з доходів фізичних осіб у сумі 8 651,67 грн. (код платежу 11010100, р/р 33216800700019) на користь Державного бюджету м. Керчі АР Крим (УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740946).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.