Рішення № 25142017, 03.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.12 Справа№ 5015/2024/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер", м.Дніпропетровськ.

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

Про: стягнення 112 625,58 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 -представники;

Стороні роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про: стягнення 112 625,58 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 24.05.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 07.02.2012 року.

В судове засідання 07.06.12р. представники сторін не з'явилися, вимог ухвали суду від 24.05.12р. не виконали, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення № 7901407235056 та №7901407234548.

На електронну адресу суду 06.06.12 р. позивачем направлено заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання та наданням часу для подання доказів витребуваних ухвалою суду.

Розгляд справи було відкладено на 07.06.12р.

20.06.12р. позивачем було подано через канцелярію суду додаткові письмові пояснення та уточнення по справі в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 68 352,06 грн. основного боргу, 32 808,98 грн. штрафних санкцій та 1 910,11 грн. пені.

В судовому засіданні 20.06.12р. оголошувалась перерва до 03.07.12р. для надання сторонам можливості провести звірку взаєморозрахунків.

02.07.12р. позивач подав через канцелярію суду акт звірки взаєморозрахунків та докази його направлення відповідачу.

03.07.12р. відповідач подав через канцелярію суду відзив, в якому позовні вимоги заперечив.

В судове засідання 03.07.12р. представник позивача не зявився, причин неявки не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, а саме не надав видаткових накладних , які підтверджують факт поставки товару відповідачу, на які позивач посилається у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, зокрема зазначив, що відповідачем отримано від позивача з 22.04.10р. товару на суму 307 991,82 грн., оплатив товар на суму 243 140,70 грн. та повернув товар на суму 58 665,37 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

1 березня 2010року між ТзОВ «Мушкетер»(постачальник) та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки №29, за умовами якого постачальник зобовязався поставити а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору. Кількість та ціна товару визначається в накладних і специфікаціях на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 3.3 договору поставка товару здійснюється протягом 5-ти календарних днів після отримання заявки на поставку товару.

Відповідно до п.п. 3.4 договору, Товар вважається поставленим покупцеві з моменту підписання накладних на товар.

В позовній заяві позивач стверджує, що поставив відповідачу товар на загальну суту 346 744,72 грн. Підтверджуючи факт поставки позивач посилається на видаткові накладні:

Від 20.04.10р. №1062-02 на суму 190 119,78 грн.;

Від 25.07.10р. № 2165-02 на суму 35867,26 грн.;

Від 26.10.10р. №3254-02 на суму 62 092,31 грн.;

Від 28.10.10р. №GRA7601561 на суму 31367,64 грн.;

Від 28.10.10р. №GRA7601562 на суму 10 312,70 грн.;

Від 28.10.10р. №GRA7601563 на суму 16985,03 грн.;

В заяві про уточнення позовних вимог позивач, стверджує що позивач поставив відповідачу товар на суму 370 158,13 грн. з яких відповідачем було частково оплачено вартість товару в сумі 243 140,70 грн. та здійснено повернення товару на суму 58 665,37 грн. і таким чином основний борг відповідача становить 68 352,06 грн.

Однак в заяві про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи факт поставки товару на суму 370 158,13 грн., позивач посилається на наступні накладні:

Від 20.04.10р. №1062-02 на суму 190 119,78 грн.;

Від 07.06.10р. № 1578-02 на суму 8 803,00 грн.;

Від 24.06.10р. №1806-02 на суму 10849,26 грн.;

Від 25.07.10р. № 2165-02 на суму 35867,26 грн.;

Від 23.08.10р. №2582-02 на суму 62435,27 грн.;

Від 26.10.10р. №3254-02 на суму 62 083,56 грн.;

Окрім того, за неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу:

- пеню в сумі 1 910,11 грн. за період з 16.02.12р. по 24.04.12р.;

- штрафні санкції в розмірі 1% від суми заборгованості в розмірі 32 808,98 грн. за період з 07.03.12р. по 24.04.12р.

Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 березня 2010року між ТзОВ «Мушкетер»(постачальник) та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки №29, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору. Кількість та ціна товару визначається в накладних і специфікаціях на товар, які є невід'ємною частиною договору.

В позовній заяві позивач стверджує, що поставив відповідачу товар на загальну суту 346 744,72 грн. та посилається на накладні:

Від 20.04.10р. №1062-02 на суму 190 119,78 грн.;

Від 25.07.10р. № 2165-02 на суму 35867,26 грн.;

Від 26.10.10р. №3254-02 на суму 62 092,31 грн.;

Від 28.10.10р. №GRA7601561 на суму 31367,64 грн.;

Від 28.10.10р. №GRA7601562 на суму 10 312,70 грн.;

Від 28.10.10р. №GRA7601563 на суму 16985,03 грн.;

В заяві про уточнення позовних вимог, позивач стверджує, що поставив відповідачу товар на загальну суму 370 158,13 грн., та посилається на накладні:

Від 20.04.10р. №1062-02 на суму 190 119,78 грн.;

Від 07.06.10р. № 1578-02 на суму 8 803,00 грн.;

Від 24.06.10р. №1806-02 на суму 10849,26 грн.;

Від 25.07.10р. № 2165-02 на суму 35867,26 грн.;

Від 23.08.10р. №2582-02 на суму 62435,27 грн.;

Від 26.10.10р. №3254-02 на суму 62 083,56 грн.;

Відповідно до п.п. 3.4 договору, Товар вважається поставленим покупцеві з моменту підписання накладних на товар.

Як уже зазначалося судом, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з 22.04.10р. відповідачем отримано від позивача товару на суму 307 991,82 грн., оплачено товар на суму 243 140,70 грн. та повернуто товар на суму 58 665,37 грн.

Позивачем у заяві про уточнення позовних вимог зазначається, що відповідачем було частково оплачено вартість товару в сумі 243 140,70 грн. та здійснено повернення товару на суму 58 665,37 грн., і таким чином основний борг відповідача становить 68 352,06 грн.

Тобто, відповідачем визнається факт існування боргу в сумі 6 185,75 грн.

Тобто факт поставки товару має буити підтверджений видатковими накладними, які підписані обоима сторонами.

Ухвалою про порушення пролвадженння у справі та в ухвалах про відкладенння розгляду справи суд зобовязував позивача надати первинні документи, а саме накладні, які підтверджують факт поставки товару.

Позивачем долучено до матеріалів справи тільки податкові накладні, які на його думку підтверджуютьфакт поставки відповідачу товару на загальну суму 370 158,13 грн.

Однак, дані твердження не буруться судом джо уваги, оскільки податкові накладні є підставою для бюджетного відшкодування, вони виписуються продавцем, проте не засвідчують факт поставки товару.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в процесі судового розгляду не довів обставини на які посилався, не підтвердив належними та допустимими доказами факту поставки товару на суму 370 158,13 грн., зокрема не довів факт постаки товару на суму 62 166,31 грн., яка заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 6.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату винекненння заборгованості , за кожний день прострочення платежу.

Позивачем здійснено нарахуванння пені на суму боргу в розмірі 68 352,06 грн. за період з 16.02.12р. по 24.04.12р.

Суд звертає увагу на те, що здійснюючи нарахування пені з 16.02.12р. позивач посилається на ст. 530 ЦК України та враховує той факт, що вимога позивача про погашення боргу від 07.02.12р. №12 була отримана відповідачем 16.02.12р.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, у вимозі від 07.02.12р. №12 про погашення боргу, яка отримана відповідачем 16.02.12р. позивачем надано відповідачу термін для погашення боргу до 23.02.12р.

Судом здійснено перерахунок пені за період з 23.02.12р. по 24.04.12р. на суму боргу, яка підлягає до стягнення 6 185,75 грн., та встановлено, що до стягнення підлягає пеня в сумі 157,61 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку якщо прострочка платежів становить більше 20 календарних днів, постачальник має право вимагати від покупця сплату штрафних санкцій в розмірі 1% від суми боргу.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано штрафні санкції в розмірі 1% від суми заборгованості в розмірі 32 808,98 грн. за період з 07.03.12р. по 24.04.12р.

Судом також здійснено перерахунок штрафних санкцій в розмірі 1% від суми заборгованості за період з 07.03.12р. по 24.04.12р. на суму боргу, яка підлягає до стягнення 6 185,75 грн., та встановлено, що до стягнення підлягають штрафні санкції в сумі 8,13 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 6 351,48 грн. ( з яких: 6 185,75 грн. - основний борг, 157,61 грн. -пеня, 8,13 грн.- 1% штрафу.)

Судовий збір суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 127,03 грн.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до п.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 112 625,58 грн. та відповідно при поданні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2 252,52 грн., що становиить 2% від ціни позову.

Однак, згідно заяви від 14.06.12р. №43-ю про уточнення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 103 071,15 грн. а відтак судовий збір мав становити 2 061,42 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 191,10 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 712 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мушкетер»(49000, м.Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський,6, код ЄДРПОУ 20211130 ) -6 185,75 грн. - основного боргу, 157,61 грн. -пені, 8,13 грн.- 1% штрафу, 127,03 грн. -судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Мушкетер»(49000, м.Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський,6, код ЄДРПОУ 20211130 ) з державного бюджету 191,10 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.07.2012р.

Суддя Запотічняк О.Д.