Рішення № 25141865, 03.07.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р.Справа № 5013/44/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/44/12

за позовом: державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", м. Житомир, вул. 1-го Травня, 38

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ", Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп", м. Київ, просп. Московський, 9-В

про стягнення 7768162, 40 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.02.2012р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.07.2012р.;

від третьої особи - не брав участі.

Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (надалі - ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод") звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" (надалі - ТОВ "Олександрія-БЛіГ") заборгованості в розмірі 7768162,40 грн. за лікеро-горілчані вироби, поставлені за договором купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р., з покладенням на відповідача судових витрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи свою позицію тим, що між позивачем, відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" укладено договір №07/12 від 07.12.2011р. про відступлення права вимоги і за умовами цього договору право вимоги до ТОВ "Олександрія-БЛіГ" перейшло у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп".

За повідомленням позивача договір №07/12 від 07.12.2011р. про відступлення права вимоги ним не укладався. Тому за клопотанням останнього ухвалою від 28.03.2012 р. було призначено почеркознавчу експертизу підпису керівника позивача та технічну експертизу відтиску печатки позивача, які проставлені на цьому договорі. Цією ж ухвалою провадження у справі було зупинено.

В свою чергу відповідач наполягав на тому, що ані договору купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р., ані будь-яких документів на підтвердження отримання товару за цим договором він не підписував, а тому останнім було подано до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису посадової особи відповідача та технічної експертизи відтиску печатки філії відповідача, які проставлені на договорі купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р. Проте зазначене клопотання не було розглянуте господарським судом, оскільки господарському суду не було надано документів, необхідних для проведення цієї експертизи, до того ж воно було подане відповідачем після того, як провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 25.06.2012 р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 03.07.2012 р.

У судове засідання 03.07.2012 р. відповідачем подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Кіровоградської області, пов"язаної з нею справи №5013/274/12, у якій оспорюється дійсність договору купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р. З огляду на те, що дійсність договору купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р. оспорюється в іншій справі, представник відповідача не підтримав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису посадової особи відповідача та технічної експертизи відтиску печатки філії відповідача, які проставлені на договорі купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р.

Третя особа своїх пояснень щодо заявлених ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" позовних вимог не надала.

Розглянувши наявні матеріали справи, оглянувши оригінали, доданих позивачем до позовної заяви документів, в тому числі договору купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р., заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011р. між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (надалі - продавець) та ТОВ "Олександрія-БЛІГ" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №221 (надалі - договір №221 від 20.06.2011р.), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти лікеро-горілчану продукцію та оплатити її, відповідно до умов цього договору, по ціні, яка встановлена в прейскуранті.

Згідно умов п.п. 2.1, 2.2. п. 2 договору №221 від 20.06.2011р. кількість та асортимент продукції, визначається сторонами на кожну партію окремо і відображається ними у відповідних накладних та/або товаро-транспортних накладних; факт передачі продукції, її кількість та асортимент відображаються сторонами у відповідних накладних та/або товаро-транспортних накладних.

Ціни на одиницю продукції кожного виду, встановлюються у прейскуранті (прайсі) продавця - п.п. 2.3. п. 2 договору №221 від 20.06.2011р.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. п. 3 договору №221 від 20.06.2011р. продукція передається покупцю з відстроченням платежу; покупець зобов'язується провести повну оплату вартості продукції, наданої на умовах відстрочки платежу, по мірі її продажу, але не пізніше двох днів з моменту реалізації; оплата за продукцію здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок продавця.

Умовами договору №221 від 20.06.2011р. сторонами також погоджено умови доставки продукції; передачу продукції; відповідальність сторін; форс-мажорні обставини; розв'язання спорів; додаткові умови.

На виконання умов договору №221 від 20.06.2011р. позивачем передано відповідачеві товар на загальну суму 13828162,40 грн. згідно наступних товарно-транспортних накладних: №167288 від 21.06.2011р. на суму 812361,60 грн.; №167292 від 21.06.2011р. на суму 1369137,60 грн.; №167293 від 21.06.2011р. на суму 1347547,20 грн.; №167297 від 22.06.2011р. на суму 550000,00 грн.; №167298 від 22.06.2011р. на суму 275500,00 грн.; №167299 від 22.06.2011р. на суму 212488,00 грн.; №167300 від 22.06.2011р. на суму 342000,00 грн.; №167302 від 22.06.2011р. на суму 485638,00 грн.; №167303 від 23.06.2011р. на суму 150000,00 грн.; №167306 від 23.06.2011р. на суму 253500,00 грн.; №167307 від 23.06.2011р. на суму 517000,00 грн.; №167308 від 23.06.2011р. на суму 260708,00 грн.; №167317 від 25.06.2011р. на суму 281000,00 грн.; №167318 від 25.06.2011р. на суму 247500,00 грн.; №167319 від 25.06.2011р. на суму 803952,00 грн.; №167320 від 25.06.2011р. на суму 700000,00 грн.; №167324 від 29.06.2011р. на суму 225000,00 грн.; №167325 від 29.06.2011р. на суму 61380,00 грн.; №167326 від 30.06.2011р. на суму 1369137,60 грн.; №167331 від 30.06.2011р. на суму 748180,80 грн.; №167333 від 30.06.2011р. на суму 1049981,20 грн.; №167334 від 30.06.2011р. на суму 39886,80 грн.; №167335 від 30.06.2011р. на суму 1327395,60 грн.; №167336 від 30.06.2011р. на суму 398868,00 грн.

Відповідач поставлений товар на загальну суму 13828162,40 грн. отримав, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями: №64 від 21.06.2011р.; №65 від 21.06.2011р.; №66 від 21.06.2011р.; №67 від 22.06.2011р.; №71 від 22.06.2011р.; №70 від 22.06.2011р.; №68 від 22.06.2011р.; №69 від 22.06.2011р.; №76 від 23.06.2011р.; №77 від 23.06.2011р.; №78 від 23.06.2011р.; №75 від 23.06.2011р.; №81 від 25.06.2011р.; №82 від 25.06.2011р.; №83 від 25.06.2011р.; №84 від 25.06.2011р.; №87 від 29.06.2011р.; №88 від 29.06.2011р.; №90 від 30.06.2011р.; №91 від 30.06.2011р.; №92 від 30.06.2011р.; №93 від 30.06.2011р.; №94 від 30.06.2011р.; №95 від 30.06.2011р.

Отримання відповідачем лікеро-горілчаних виробів також підтверджується податковими накладними та видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1, а.с.18, 19, 22, 23, 26, 27, 30, 31, 34, 35, 38, 39, 42, 43, 46, 47, 50, 51, 54, 55, 58, 59, 62, 63, 66, 67, 70, 71, 74, 75, 78, 79, 82, 83, 86, 87, 90, 91, 94, 95, 98, 99, 102, 103, 106, 107, 110, 111).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 6060000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками №2464 від 21.09.2011р. на суму 5000000,00 грн.; №2579 від 13.12.2011р. на суму 260000,00 грн.; №2582 від 15.12.2011р. на суму 800000,00 грн. (т. 1 а.с. 130-132).

Враховуючи часткову оплату поставленого товару за відповідачем залишилась непогашена сума заборгованості в сумі 7768162,40 грн., доказів сплати якої суду не подано.

23.12.2011р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про проведення повного розрахунку за отриманий товар в сумі 7768162,40 грн. (т. 1 а.с. 113), у відповідь на який відповідач повідомив про те, що не отримував товару на таку суму (т. 1 а.с. 129).

Поряд з цим у відзиві на позов відповідач звернув увагу суду на те, що між позивачем, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" (надалі - ТОВ "Інвест-Капітал-Груп") 07.12.2011р. було укладено договір №07/12 про відступлення права вимоги. За умовами цього договору ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" передав належне йому право вимоги до ТОВ "Олександрія-БЛіГ" згідно з договором купівлі-продажу від 20.06.2011 р. №221, а ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" прийняв право вимоги, сплативши позивачу 7768162,40 грн.

Оцінюючи договір №07/12 про відступлення права вимоги від 07.12.2011 р., господарський суд враховує висновки судових експертиз, які містяться в матеріалах справи. Так, висновком №3218/03 судово-технічної експертизи (т.3, а.с.19-21) встановлено, що відтиск печатки ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" нанесений не печаткою ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", а рельєфним кліше, виготовленим фотополімерним способом, а висновком №3219/02 судово-почеркознавчої експертизи (т.3., а.с. 25-26) встановлено, що підпис від імені в.о. генерального директора ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За змістом вказаної статті вона застосовується до випадків, коли спірний правочин вчинюється представником особи (в силу вимог законодавства чи на підставі довіреності), яка, натомість, вийшла за межі повноважень, наданих їй законом чи довіреністю.

Однак стаття 241 Цивільного кодексу України не може бути застосована у разі, коли правочин вчинено особою, що не є представником сторони правочину.

Як вбачається із матеріалів справи, підпис на договорі №07/12 про відступлення права вимоги від 07.12.2011 р. від імені ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконаний не повноважним представником позивача ОСОБА_3, а іншою особою. Доказів підписання договору іншим повноважним представником позивача, чи подальшого схвалення позивачем спірного договору зі сторони позивача сторони суду не надали.

Відповідно до статі 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріали справи не містять доказів стосовно того, що особа, яка підписала договір №07/12 про відступлення права вимоги від 07.12.2011 р. від імені ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", мала на це відповідні повноваження. Таким чином, відсутні докази досягнення позивачем, як сторони цього договору, згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законодавством для даного виду правочинів, а тому зазначений договір відступлення права вимоги слід вважати неукладеним.

Дана правова позиція підтверджується в узагальненні Верховного Суду України від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними", в якому зазначено, що судам потрібно розмежовувати недійсні та неукладені правочини, тобто такі, в яких відсутні встановлені законодавством необхідні умови для їхнього укладення (наприклад, відсутня згода щодо всіх істотних умов, передбачених законодавством; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для укладання правочину потрібно його передати; не затверджено правочин вищим органом господарського товариства, якщо це передбачено в законі чи статуті товариства; не здійснено державну реєстрацію правочину в разі, коли законом ця обставина визначена як момент його вчинення).

Правочин, який фактично не укладався не може породжувати будь-яких правових наслідків.

З огляду на те, що договір №07/12 про відступлення права вимоги від 07.12.2011 р. є неукладеним, твердження відповідача про те, що заборгованість в сумі 7768162,40 грн. за лікеро-горілчані вироби, поставлені за договором купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р. має бути стягнута з ТОВ "Інвест-Капітал-Груп", є безпідставними.

Господарський суд враховує вимоги ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши наявні матеріали справи в сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли господарські зобов'язання купівлі-продажу лікеро-горілчаних виробів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалось господарським судом, позивач відповідно до умов договору №221 від 20.06.2011р. поставив на адресу відповідача лікеро-горілчану продукцію на загальну суму 13828162,40 грн.

При цьому господарський суд враховує презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач заперечує отримання цієї продукції, посилаючись на те, що ним не підписувались ні договір №221 від 20.06.2011р., ні документи на отримання товару.

Але, дане твердження відповідача спростовується матеріалами справи. Як вже зазначалось судом, поставка продукції підтверджується товарно-транспортними, видатковими, податковими накладними та довіреностями. При цьому, як вбачається з матеріалів справи товарно-транспортні та податкові накладні, згідно яких була відвантажена позивачем продукція на адресу відповідача, знаходились у відповідача до січня 2012 р., після чого безпідставно були знищені останнім відповідно до акту про вилучення документів з метою знищення (т.3, а.с. 43-45).

Крім того, господарський суд враховує, що операції позивача та відповідача з постачання (придбання) лікеро-горілчаних виробів є об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу вимог п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України.

Зазначені операції були проведені сторонами по податковому обліку, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість, поданою до органу державної податкової служби позивачем за червень 2011 р. (т.2., а.с. 48-56) та податковою декларацією з податку на додану вартість, поданою до органу державної податкової служби відповідачем за червень 2011 р. (т.2., а.с. 33-44).

При цьому, позивачем включено до податкового зобов"язання суму ПДВ 2304693,75 грн. з операції постачання товарів відповідачу (т.2, а.с. 52), а відповідачем включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2304693,73 грн. (т.2, а.с. 42).

Відповідно до підпункту „а" пункту 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому в силу вимог п. 198.2 цієї статті визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, включивши до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року суму ПДВ з операції купівлі-продажу лікеро-горілчаних виробів, яка проведена між сторонами відповідно до вищезазначених товарно-транспортних, видаткових та податкових накладних, відповідач тим самим підтвердив факт придбання лікеро-горілчаної продукції у позивача на загальну суму 13828162,40 грн.

Матеріалами справи підтверджується часткова оплата поставленого товару на суму 6060000,00 грн.

В силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача від 23.12.2011р. про сплату заборгованості залишена відповідачем без задоволення.

Доказів погашення заборгованості в сумі 7768162, 40 грн. господарському суду не надано.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису посадової особи відповідача та технічної експертизи відтиску печатки філії відповідача, які проставлені на договорі купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р. не підлягають задоволенню господарським судом, оскільки представник відповідача не підтримав подане клопотання. До того ж, дійсність договору купівлі-продажу №221 від 20.06.2011р. оспорюється у справі №5013/274/12.

Розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Кіровоградської області, пов"язаної з нею справи №5013/274/12, господарський суд враховує положення ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд прийшов до висновку, що дану справу можливо розглянути до вирішення спору у справі №5013/274/12, а тому у господарського суду відсутні підстави для зупинення провадження у ній.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42, ідентифікаційний код 31969320) на користь державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир, вул. 1-го Травня, 38, ідентифікаційний код 00375504) - 7768162,40 грн. заборгованості, 64380,00 грн. судового збору, а також 1912,56 грн. за проведення судової експертизи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити третій особі за адресою: м. Київ, просп. Московський, 9-В.

Повне рішення складено 09.07.2012р.

Суддя О.Б. Шевчук