Рішення № 25141828, 04.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2012 р. Справа № 2/051-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія»,

м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»,

м. Вишгород Київської області

про стягнення 399 458,78 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 11.06.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом б/н, б/д до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд», м. Вишгород Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 399 458,78 грн. заборгованості за Договором поставки №138ПП11 від 09.08.2011р. з яких: 366 000,00 грн. основної заборгованості, 25 983,05 грн. пені, 5 071,73 грн. 3% річних та 2 404,00 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору поставки №138ПП11 від 09.08.2011р. поставив відповідачу товар, проте відповідач в порушення своїх господарських зобов'язань за Договором грошові кошти за поставлений товар позивачу належним чином не сплатив, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість сумі 366 000,00 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення 25 983,05 грн. пені, 5 071,73 грн. 3% річних та 2 404,00 грн. збитків, завданих інфляційними процесами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

02.07.2012р. від позивача до господарського суду надійшли письмові обґрунтування позовних вимог б/н, б/д, в яких позивач просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 04.07.2012р. представником позивача подані суду витребувані документи та додаткові докази. Представник позивача в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду, викладені в ухвалі від 12.06.2012р. не виконав, про причини нез'явлення представника в судове засідання суд належним чином не повідомив. Як свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судового засідання. Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відповідач у справі включений до ЄДРПОУ і місцезнаходження його відповідає адресі вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Полімерна компанія»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд», м. Вишгород Київської області (далі по тексту -ТОВ «Артпласт Трейд»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 09.08.2011р. між ТОВ «Полімерна компанія»(далі -постачальник) та ТОВ «Артпласт Трейд»(далі -покупець) Договір поставки №138ПП11 (далі -Договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти й передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати на умовах даного Договору поліетилен, полівінілхлорид, поліпропілен та інші види полімерної сировини (далі -Товар). Відповідно до умов Договору:

- загальна ціна договору складається із вартості всіх поставок за період дії Договору (п.2.1. Договору);

- ціна, кількість та асортимент встановлюються в видаткових накладних по кожній поставці товару (п.2.2. Договору);

- продаж товару здійснюються на умовах 100% передоплати. За домовленістю сторони можуть встановлювати інший порядок розрахунків, що викладається в додатках до Договору по даній поставці товару (п.2.3. Договору);

- поставка товару за даним Договором проводиться партіями в кількості й строки, встановлені сторонами в процесі співробітництва. Разом з товаром повинні бути представлені наступні документи: накладна, податкова накладна (п.3.1. Договору);

- товар вважається зданим по кількості та якості згідно накладній (п.4.2. Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у випадку, якщо сторони не домовилися про інше, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного в Україні законодавства (п.8.1. Договору);

- покупець сплачує пню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми несвоєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.8.3. Договору).

15.09.2011р. сторонами укладено Додаток №4 до Договору поставки №138ПП11 від 109.08.2011р., згідно якого:

- постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити і прийняти продукцію -ПЕНД НХF 4810Н у кількості 20 тон та загальною вартістю 322 000,00 грн., графік поставки товару 15.09.2011р-16.09.2011р. (п.1 Додатку №4);

- датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана у відповідній накладній (п.5 Додатку №4);

- оплата продукції здійснюється протягом 30 (тридцять) календарних днів з дати поставки продукції покупцеві (п.6 Додатку №5);

- відвантаження чергової партії продукції здійснюється лише після 100% оплати відпущеної партії продукції (п.7 Додатку №4).

20.10.2011р. сторонами укладено Додаток №5 до Договору поставки №138ПП11 від 109.08.2011р., згідно якого:

- постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити і прийняти продукцію -ПЕНД НХF 4810Н у кількості 10 тон та загальною вартістю 158 000,00 грн., графік поставки товару 21.10.2011р. (п.1 Додатку №5);

- датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана у відповідній накладній (п.5 Додатку №5);

- оплата продукції здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки продукції покупцеві (п.6 Додатку №5);

- відвантаження чергової партії продукції здійснюється лише після 100% оплати відпущеної партії продукції (п.7 Додатку №5).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 480 000,00 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками підприємств видаткові накладні, а також довіреності на отримання матеріальних цінносте представником ТОВ «Артпласт Трейд»та відповідні податкові накладні, а саме:

ь видаткова накладна від 15.09.2011р. №1124 на суму 322 000,00 грн., довіреність від 15.09.2011р. №АТ-955, податкова накладна від 15.09.2011р. №166;

ь видаткова накладна від 24.10.2011р. №1447 на суму 158 000,00 грн., довіреність від 21.10.2011р. №АТ-1067, податкова накладна від 24.10.2011р. №153 (належним чином засвідчені копії видаткових накладних, довіреностей та податкових накладних наявні у матеріалах справи).

Відповідно до положень пунктів 6 Додатку №4 та Додатку №5 до Договору оплата продукції здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки продукції покупцеві.

Позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату поставленого товару, а саме: від 15.09.2011р. №1204 та від 20.10.2011р. №1490 (копії наявні у матеріалах справи). Проте, відповідач свої господарські зобов'язання за Договором належним чином не виконав та з позивачем належним чином та у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем були перераховані на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за поставлений товар в сумі 120 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (копії наявні у матеріалах справи), а саме:

ь платіжним дорученням від 17.01.2012р. №682 на суму 15 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 18.01.2012р. №15 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 19.01.2012р. №682 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 20.01.2012р. №690 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 26.01.2012р. №10 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 31.01.2012р. №686 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 01.02.2012р. №681 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 02.02.2012р. №681 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 08.02.2012р. №675 на суму 5 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 13.02.2012р. №6 на суму 10 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 14.02.2012р. №11 на суму 5 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 15.02.2012р. №9 на суму 5 000,00 грн.,

ь платіжним дорученням від 17.02.2012р. №17 на суму 10 000,00 грн., а всього в сумі 120 000,00 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за Договором, щодо сплати грошових коштів за поставлений товар, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 360 000,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 366 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню судом в сумі 360 000,00 грн.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .

Проте, станом на день розгляду справи, відповідач у визначений договором строк свого обов'язку зі сплати грошових коштів за поставлений товар в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводи позивача не спростував та доказів належного виконання своїх господарських зобов'язань за Договором суду не надав.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 360 000,00 грн. строк оплати якого настав 14.10.2011р.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 8.3. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення, що в сумі складає 25 983,05 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 2 404,00 грн., а також 3% річних в розмірі 5 071,73 грн.

Згідно положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» від 27.12.2007р. №480 визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 3.2. Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 8.3. Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

- постанову правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постанову правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та

виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

назва документусума, грн.строк оплати (п.6 Додатків №4,6 до договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняПеня, грн 3% річнихзбитки, завдані інфляційними процесамивидаткова накладна від 15.09.2011р. №1124322 000,0014.10.11 322 000,0040 днів (14.10.11-22.11.11)5 469,591058,63322,00видаткова накладна від 24.10.2011р. №1447158 000,0022.11.11 480 000,0056 днів (23.11.11-17.01.12)11414,792 209,321 920,00платіжне доручення 17.01.2012р. №682 15 000,00465 000,0018.01.12196,9338,22 платіжне доручення 18.01.2012р. №15 10 000,00455 000,0019.01.12192,6937,40 платіжне доручення 19.01.2012р. №682 10 000,00445 000,0020.01.12188,4636,58 платіжне доручення 20.01.2012р. №690 10 000,00435 000,005 днів (21.01.12-26.01.12)1 105,33214,52 платіжне доручення 26.01.2012р. №10 10 000,00425 000,005 днів (27.01.12-31.01.12)899,93174,66 платіжне доручення 31.01.2012р. №686 10 000,00415 000,0001.02.12175,7534,11 платіжне доручення 01.02.2012р. №681 10 000,00405 000,0002.02.12171,5233,29 платіжне доручення 02.02.2012р. №681 10 000,00395 000,005 днів (03.02.12-08.02.12)1 003,69194,79 платіжне доручення 08.02.2012р. №675 5 000,00390 000,005 днів (09.02.12-13.02.12)825,82160,27 платіжне доручення 13.02.2012р. №6 10 000,00380 000,0014.02.12160,9331,23 платіжне доручення 14.02.2012р. №11 5 000,00375 000,0015.02.12158,8130,82 платіжне доручення 15.02.2012р. №11 5 000,00370 000,002 дні (16.02.12-17.02.12)313,3960,82 платіжне доручення 17.02.2012р. №17 10 000,00360 000,00115 днів (18.02.12-11.06.12)17134,433402,74 всього480 000,00 120 000,00360 000,00 39412,067717,402 242,00Судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача пеня становить в сумі 39 412,06 грн., 7 717,40 грн. 3% річних та збитки, завдані інфляційними процесами становлять в сумі 2 242,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені 25 983,05 грн., 5 071,73 грн. 3% річних та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 2 404,00 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 25 983,05 грн., 5 071,73 грн. 3% річних та збитків, завдані інфляційними процесами в сумі 2 404,00 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія»обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»заборгованості в розмірі 393 458,78 грн., з яких: 360 000,00 грн. основної заборгованості, 25 983,05 грн. пені, 5 071,73 грн. 3% річних, 2 404,00 грн. збитків завданих інфляційними процесами та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія»до товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»(07300, Київська обл., м. Вишгород, Промисловий майданчик «Карат», буд. 2, кім. 18, код ЄДРПОУ 37266432)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 13, код ЄДРПОУ 36998670)

360 000,00 грн. (триста шістдесят тисяч гривень нуль копійок) основної заборгованості,

25 983,05 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні п'ять копійок) пені,

5 071,73 грн. (п'ять тисяч сімдесят одну гривню сімдесят три копійки) 3% річних,

2 404,00 грн. (дві тисячі чотириста чотири гривні нуль копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

7 869,17 грн. (сім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень сімнадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 09.07.2012р.