Рішення № 25141716, 25.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/5367-2012 25.06.12

За позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»

Про стягнення 1233,68 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -за дов.

від відповідача ОСОБА_2 -за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі -ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України») до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»(далі -ТОВ «ТБ «Укрбуд») про стягнення за договором № 1368/11 від 04.11.2011 р. 1233,68 грн., а саме: 1061,29 грн. заборгованості, 85,25 грн. трьох процентів річних, 4,25 грн. інфляційних, 8,60 грн. пені та 74,29 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо внесення плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 26.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/5367-2012.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що договір № 1368/11 від 04.11.2011 р. не набрав чинності, оскільки сторонами не було визначено меж земельного сервітуту та не було передано земельну ділянку у користування володарю сервітуту, тобто не відбулась передача земельного сервітуту від позивача до відповідача.

Під час розгляду справи були витребувані:

- докази наявності рішення Кабінету Міністрів України про віднесення дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до підприємств державного сектору економіки;

- дані щодо розміщення відповідачем на території Більської УКПГ комерційних вузлів обліку вуглеводневої сировини, що видобувається зі свердловини № 161 Більської ГКР, та період такого розміщення;

- документи, на підставі яких було зареєстровано договір про встановлення земельного сервітуту на право встановлення обладнання вузлів обліку вуглеводної сировини, що видобувається зі свердловини № 161 Більського родовища, який був укладений між дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд».

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»(покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 10/02-КП, відповідно до якого продавець передав у власність, а покупець отримав комерційний вузол обліку, що знаходиться на свердловині 161 Більського родовища, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2010 р..

У березні 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»листом повідомила Газопромислове управління «Полтавагазвидобування»про укладення вищевказаного договору та зазначила, що даний прилад обліку збудований не за рахунок коштів спільної діяльності, а за рахунок власник коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс».

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»звернулося до Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»про укладення договору користування земельними ділянками (сервітуту), що розташовані в адміністративних межах Зіньківського району Полтавської області, для розміщення та подальшої експлуатації на території Більської УКПГ комерційних вузлів обліку вуглеводневої сировини, що видобувається із свердловини № 161 Більського ГКР.

Розглянувши матеріали вибору земельної ділянки ТОВ «ТБ «Укрбуд» під розміщення майданчика замірного сепаратора на території УКПГ «Більськ»в адміністративних межах Більської сільської ради, землекористувач ДК «Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування»погодила місце розташування вищевказаного об'єкта за рахунок земель, наданих в постійне користування ДК «Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування»(державний акт ЯЯ № 222420), в адміністративних межах Більської сільської ради, Котелевського району Полтавської області.

Розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації № 274 від 26.11.2010 р. надано дозвіл ТОВ «ТБ «Укрбуд»на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування земельною ділянкою (сервітут) загальною площею 0,008 га під розміщення майданчика замірного сепаратора на території УКГП «Більськ»в адміністративних межах Більської сільської ради.

На виконання замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»на підставі договору сервітуту, розпорядження голови Котелевської РДА від 26.11.2010 р. № 274 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права обмеженого користування частиною чужої земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ДК «Укргавидобування»НАК «Нафтогаз України»товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»під розміщення майданчика замірного сепаратора, в присутності зацікавлених сторін, 13.12.2010 р. складено акт з визначення меж земельного сервітуту в натурі (на місцевості), розташованого на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області (УКГП «Більське»).

Розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації № 123 від 19.05.2011 р. затверджено ТОВ «ТБ «Укрбуд»технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування земельною ділянкою (сервітут) загальною площею 0,008 га під розміщення майданчика замірного сепаратора на території УКПГ «Більськ»в адміністративних межах Більської сільської ради.

04.11. 2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд», (володарем або власником сервітуту), відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 13.05.2004 р. № 429, укладеного між ТОВ «Бурова компанія «Рудіс»та ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», та дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національно акціонерної компанії «Нафтогаз України»(розпорядником земельної ділянки), укладено договір про встановлення земельного сервітуту на право встановлення обладнання вузлів обліку вуглеводної сировини, що видобувається зі свердловини № 161 Більського родовища (далі -Договір), за яким розпорядник земельної ділянки надає володарю сервітуту право обмеженого користування земельними ділянками, що розташовані в адміністративних межах Котелевського району Полтавської області дня розміщення на території Більської УКПГ комерційних вузлів обліку вуглеводневої сировини, що видобувається із свердловини № 161 Більського ГКР,

Вказаний Договір зареєстрований в ГПУ «Полтавагазвидобування»07.11.2011 р. за № 1368/11.

Відповідно до п. 2.1. Договору розпорядник земельної ділянки має право вимагати від володаря сервітуту своєчасного внесення плати за встановлення сервітуту.

Згідно з п. 3.2. Договору володар сервітуту зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за встановлення сервітуту згідно з цим Договором.

У відповідності до п. 4.2 Договору він набуває чинності з дня передачі земельної ділянки в користування володарю сервітуту за актом прийому-передачі.

У той же час, оскільки вузли обліку вуглеводної сировини на момент придбання знаходились на свердловині 161 Більського родовища, відповідач фактично використовує земельну ділянку з моменту їх отримання -з 01.02.2010 р.. Крім того, 02.11.2011 р. сторонами підписано акт встановлення земельного сервітуту, яким зафіксовано земельну ділянку, стосовно якої встановлено земельний сервітут. Таким чином, враховуючи узгодження сторонами земельної ділянки, стовно якої встановлено земельний сервітут, та фактичне використання даної земельної ділянки відповідачем на момент такого узгодження, Договір набув чинності з 04.11.2011 р.

Як визначили сторони п. 5.1 Договору за сервітутне землекористування за цим договором володарем сервітуту нараховується оплата в розмірі 12000 грн. в рік, 1000 грн. в місяць. Плата за користування земельною ділянкою сплачується щомісячно на підставі рахунку-фактури до 25 числа в розмірі 1000 грн. на рахунок розпорядника земельної ділянки, починаючи з дати підписання даного Договору.

Договір зареєстровано в відділі Держкомзему Котелевського району, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 2 листопада 2011 року.

Відповідач повинен був оплатити послуги по земельному сервітуту за листопад та грудень 2011 року. Розпорядником земельної ділянки на адресу володаря або власника сервітуту направлено рахунок-фактуру від 30 листопада 2011 року за № 3381-11 на суму 900 грн. та рахунок-фактуру від 05 грудня 2011 року за № 3347-12 на суму 161,29 грн. Ці рахунки-фактури отримані відповідачем 21.12.2011 р..

Згідно ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ст. 402 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 403 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Аналогічні норми передбачені ст. 101 Земельного кодексу України.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1061,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно з законом або цим договором.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Позивачем надано суду докази того, що ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 8,60 грн. пені. та 74,29 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 4,25 грн. інфляційної складової боргу (1065,54 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1061.2926.12.2011 - 15.03.2012813 %7.07За розрахунком суду до стягнення підлягають 7,07 грн. трьох процентів річних. У стягненні 78,18 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 1065,54 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 8,60 грн. пені, 74,29 грн. штрафу, 7,07 грн. трьох процентів річних. У стягненні 78,18 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 89, кв. 84, код 36060404) на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) 1065,54 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 8,60 грн. пені, 74,29 грн. штрафу, 7,07 грн. трьох процентів річних, 1507,50 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 10.07.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун