Рішення № 25141606, 05.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/5995-2012 05.07.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»простягнення несплаченої перестрахувальної премії, 3 % річних та індексу інфляції в загальному розмірі 205 354,41 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 20 від 10.01.2012 р.від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 4074 від 15.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі -відповідач) про стягнення несплаченої перестрахувальної премії, 3 % річних та індексу інфляції в загальному розмірі 205 354,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 0012/01 від 02.08.2001 р. та Ковер-ноту № 4112/11 від 18.11.2008 р. відповідач не виконав свого зобов'язання з оплати перестрахувальної премії. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 191 849,85 грн. та 3% річних у розмірі 13 504,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/5995-2012, розгляд справи призначено на 30.05.2012 р.

30.05.2012 р. представником позивача через відділ діловодства подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5995-2012.

30.05.2012 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано письмовий відзив на позов.

У судове засідання 30.05.2012 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 30.05.2012 р. судом оголошено перерву у судовому засіданні до 21.06.2012 р.

15.06.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заперечення на письмовий відзив відповідача.

У судове засідання 21.06.2012 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 21.06.2012 р. судом оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.2012 р.

04.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подані доповнення до позовної заяви.

У судове засідання 05.07.2012 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.07.2012 р. з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2001 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-класік» (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», перестраховик, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(перестрахувальник, відповідач) було укладено Договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 0012/01 ФП-01 (надалі -Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 1.4 Договору предметом договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорам факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії). Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним страховиком ризику виконання усіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом. Передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах (по правилам страхування) страховика, що уклав договір страхування, якщо інше не передбачено ковер-нотом. Правове врегулювання відносин сторін по всіх конкретних договорах перестрахування, укладених на підставі цього договору, буде здійснюватися в строгій відповідності з положеннями дійсного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування" перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на підставі Договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

18.11.2008 р. між сторонами укладено Ковер-нот № 4112/11 (надалі -"Ковер-нот"), об'єктом перестрахування якого є майнові інтереси Страхувальника (Закрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «СІНКОМ-АВІА»), пов'язані з володінням, використанням та розпорядженням майном, а саме повітряним судном МІ-8Т, реєстраційни номерний знак UP-MI848, відповідно до умов оригінального Договору страхування цивільної авіації № ОСПС/390/08 від 17.11.2008 р. обов'язкового страхування повітряних суден, укладеного відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2002 р. № 1535.

Відповідно до п. 1.21 Ковер-ноту доля відповідальності відповідача складає 5 % від страхової суми, зазначеної у п. 1.9 цього ковер-ноту, але у межах 25 000,00 доларів США.

Згідно з п. 1.22. Ковер-ноту відповідальність перестраховика по об'єкту страхування становить 475 000,00 доларів США (95 %).

Погоджена премія в перестрахування складає еквівалент 42 037,50 доларів США, відповідно до п. 1.24 Ковер-ноту.

Пунктом 1.25 Ковер-ноту встановлені умови внесення перестрахувальної премії, а саме, перестрахувальна премія сплачується 4-ма частинами у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату перерахування перестрахувальної премії:

1 частина - сплачується у розмірі 10 509,38 доларів США в строк по 01.12.2008 р.;

2 частина -сплачується у розмірі 10 509,38 доларів США в строк по 28.02.2009 р.;

3 частина -сплачується в розмірі 10 509,37 доларів США в строк по 28.05.2009 р.;

4 частина -сплачується у розмірі 10 509,37 доларів США в строк по 28.05.2009 р.

Позивач у своїй позовній стверджує, що станом на дату подання позовної заяви відповідачем сплачено частину перестрахувальної премії, а саме 27.11.2008 р. відповідачем було сплачено 10 509,38 доларів США та 13.04.2009 р. - 10 509,38 доларів США, що підтверджується банківським виписками з рахунку позивача.

З огляду на вищенаведене позивач стверджує, що відповідачем порушені умови Ковер-ноту щодо сплати перестрахувальної премії у визначені строки та у відповідному розмірі, передбаченому в конкретному договорі перестрахування, а саме 2 -х платежів, які передбачені п. 1.25 Ковер-ноту.

Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти позовних вимог позивача з огляду на те, що перестрахувальний захист згідно з Договором та Ковер-нотом було припинено з 29.05.2009 р., а тому немає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача третьої та четвертої частин перестрахувальної премії.

Суд погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку, якщо перестрахувальник не перерахував перестрахувальну премію по конкретному договору перестрахування в термін, передбачений п. 5.3. цього Договору, відповідальність перестраховика по цьому конкретному Договору перестрахування припиняється з дати, наступної за кінцевою датою сплати перестрахувальної премії (її частини). Перестрахувальник не несе відповідальності по страховим випадкам, що наступили у період призупинення відповідальності.

Якщо протягом 10-ти банківських днів із моменту початку призупинення відповідальності перестраховика перестрахувальник не перераховує перестрахувальну премію або сторони не узгодять перенос терміна сплати перестрахувальної премії, конкретний договір перестрахування припиняє свою дію.

Якщо протягом 10-ти банківських днів з моменту початку призупинення відповідальності перестраховика, перестрахувальник перерахує перестрахувальну премію, відповідальність перестраховика відновиться з дня, наступного за днем надходження перестрахувальної премії на його рахунок.

Відповідно до п. 5.3 Договору перестрахувальник зобов'язаний перерахувати перестраховику перестрахувальну премію (за вирахуванням комісійних -якщо вони передбачені конкретним договором перестрахування) протягом 5 банківських днів з моменту надходження страхової премії від страхувальника (якщо інший термін сплати не вказаний у конкретному договорі перестрахування), але не раніше підписання конкретного договору перестрахування.

Відповідачем не заперечується факт перерахування лише 2-х з 4-х частин перестрахувальної премії та зазначається, що третя та четверта частина перестрахувальної премії не були перераховані у зв'язку з неотриманням страхової премії від страхувальника за оригінальним договором страхування.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, що вбачається із змісту ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування", ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищезазначені положення до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Як вбачається з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобов'язання, зокрема, виплатити свою частину страхового відшкодування.

Пунктом 3.2.3 Договору встановлено, що перестрахувальник зобов'язується перерахувати перестраховику перестрахувальну премію за надання перестрахувального захисту по конкретному договору перестрахування в термін, обумовлений цим Договором, якщо інший порядок сплати перестрахувальної премії не обговорений у конкретному договорі перестрахування.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що перестрахувальний захист було призупинено 29.05.2009 р., оскільки відповідачем не було перераховано дві частини перестрахувальної премії в термін до 28.05.2009 р.

Оскільки відповідачем не було перераховано позивачу третю та четверту частини перестрахувальної премії в період з 29.05.2009 р. по 11.06.2009 р. (10 банківських днів), на підставі п. 4.3. Договору Ковер-нот припинив свою дію 12.06.2009 р.

Оскільки Ковер-нот припинив свою дію 12.06.2009 р., а Договором та Ковер-нотом не передбачено поновлення строку дії Ковер-ноту в разі перерахування простроченої перестрахувальної премії (або її частини), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача третьої та четвертої частин перестрахувальної премії у відповідності з вищезазначеним Ковер-нотом, враховуючи ту обставину, що договірні відносини між сторонами із зазначеної дати припинились.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 191 849,85 грн. та 3 % річних в розмірі 13 504,56 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Ковер-нот припинив свою дію 12.06.2009 р., так як відповідачем не було перераховано третю та четверту частини перестрахувальної премії протягом 10 банківських днів з моменту початку припинення відповідальності позивача (29.05.2012 р.), то стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних (184,27 грн.) та інфляційні втрати (16 270,00 грн.) за період з 29.05.2009 р. по 11.06.2009 р. (10 банківських днів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідентифікаційний код: 2003353) 3 % річних в розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 27 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 270 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 09 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 10.07.2012 р.