Рішення № 25141573, 05.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-16/6336-2012 05.07.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента"

до Державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами"

про стягнення 6 177 548, 40 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 -предст. за дов.

Від відповідача : ОСОБА_2 -предст. за дов.

Обставини справи:

21.06.12р., 26.06.12р. в засіданнях суду оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 6 177 548,40 грн. передоплати за послуги згідно договору № 025/9-У на надання послуг з організації збирання, знезареження, перевезення, та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин від 20.01.2011р.

07.06.12р. через канцелярію суду позивачем подані документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву поданному через канцелярію суду 20.06.12р., який долучений до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що кошти перереховані на підставі чинного договору, тож позовні вимоги щодо повернення безпідставно отриманих коштів є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, відповідачем систематично протягом 2011р. та початку 2012р. послуги передбачені договором надавалися.

20.06.12р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, яке у відповідності до ст. 38 ГПК України судом залишене без задоволення.

25.06.12р. через канцелярію суду відповідачем подані документи для долучення до матеріалів справи.

25.06.12р. через відділ діловодства суду відповідачем подане клопотання про призначення судової експертизи, посилаючись на ст.41 ГПК України. У клопотанні просить призначити судову економомічну експертизу документації щодо виконання договору № 025/9-У від 20.01.2011р.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення судової експертизи, оскільки встановлення обсягу та вартісті робіт не потребує спеціальних знань.

26.06.12р. через канцелярію суду відповідачем подані документи для долучення до матеріалів справи.

26.06.12р. у судовому засіданні позивачем подані заперечення на відзив.

27.06.12р. через канцелярію суду відповідачем подані документи для долучення до матеріалів справи.

27.06.2012р. через канцелярію суду відповідачем подане клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. У клопотанні зазначено, що відповідно до п.4.4.1 договору № 025/9-У від 20.01.2011р. відповідачем залучено до робіт по збиранню, перевезенню та знешкодженню небезпечних відходів третю особу ТОВ «Український цент поводження з відходами», між останнім та відповідачем було укладено догорів № 087/9-У від 10.05.2011р. ТОВ «Український цент поводження з відходами»виконував роботу по збору і утилізації небезпечних відходів відповідача за оплату.

Згідно частини 1 статті 26 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Суд не вбачає підстав для залучення ТОВ «Український цент поводження з відходами»в якості третьої особи без самостійних вимог на строні відповідача, оскільки не вказано на які саме його права чи обов'язки щодо якої із сторін, може вплинути рішення суду в даній справі.

За таких обставин клопотання відповідача не задовольняється судом.

05.07.2012р. через канцелярію суду відповідачем подане клопотання про колегіальний розгляд справи в якому заявник, посилаючись на ст.ст. 4-6, 22 ГПК України, враховуючи складність справи, просить розглянути справу №5011-16/6336-2012 колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання відповідача судом не задовольняється, оскільки, заявником не наведено підстав в обґрунтування потреби у призначенні колегіального розгляду справи та не вказано, у чому саме полягає складність справи №5011-16/6336-2012, що є підставою для її колегіального розгляду.

Суд розцінює подання відповідачем вказаних клопотань нічим іншим, як способом затягнути розгляд справи.

Вказані клопотання є підставними, тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив:

20 січня 2011 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 025/9-У на надання послуг з організації збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тар из-під небезпечних хімічних речовин. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по збиранню, знезараженню, перевезенню та утилізації тари з-під небезпечних хімічних речовин.

Відповідно п. 3.3 договору, вартість послуг становить 12 700,00 грн. за одну тонну тари з-під небезпечних відходів.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість послуг розраховується згідно письмової заявки замовника або калькуляції до договору та зазначається в актах прийому-передачі.

Позивач зобов'язувався здійснювати передоплату послуг у розмірі 12 700,00 грн. відповідно до п. 3.2 договору.

Пунктом 2.3. договору по завершенню надання послуг, протягом 3-х робочих днів сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до умов п.8.1, договір набирає чинності з моменту його підписання, та зарахування передоплати на розрахунковий рахунок сторонами, та діє до 31 грудня 2011р.

На виконання умов договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму у розмірі 6 323 700,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги по утилізації тари згідно договору 025/9-У від 20.01.2011р., що підтверджується довідкою ПАТ «Сітібанк»за вихідним № 11-2437/04-01-1 від 06.12.2011р.

Відповідачем були надані послуги по договору на суму 146 151,60 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000082 від 02.08.11р., який підписаний сторонами без зауважень.

Як стверджує позивач, решту обумовлених договором наданих послуг, відповідачем виконано не було.

Таким чином, позивач здійснив передоплату по договору 025/9-У від 20.01.2011р. на суму у розмірі 6 323 700,00 грн., а відповідач свої зобов'язання з надання послуг виконав частково.

Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6 177 548, 40 грн. (6 323 700,00 грн. -146 151,60 грн. = 6 177 548,40 грн.).

19.09.2011р., 19.04.12р. відповідачу були направлені листи з вимогою повернути невитрачені кошти за надання послуг, які залишені без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що строк дії договору закінчився 31.12.2011р., однак попередня оплата залишилась не повернута, послуги надані частково.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Доказів повернення відповідачем позивачу попередньої оплати суми у розмірі 6 177 548,40 грн. суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що послуги систематично надавалися протягом 2011р. та початку 2012р., акти прийому -передачі (надання послуг) позивачу надсилались.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки ніяких доказів надсилання актів протягом 2011р. та початку 2012р., окрім акту №ОУ-0000082 від 02.08.11р. на суму 146 151,60 грн., суду не надано.

Лист № 58/09 від 26.04.12р. не є належним доказом надсилання актів, оскільки зазначення на ньому вхідного номера та дати не встановленою особою, не підтверджує його отримання позивачем. Інших доказів направлення вказаного листа позивачу суду не надано.

Надані відповідачем в якості доказів акти щодо збору небезпечних відховів та акти щодо знищення цих відходів ТОВ «Сингента»на 448 аркушах не є належним доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують надання послуг відповідачем позивачу за спірним договором відповідно до п. 2.3. договору. Вказані акти не мають відношення до договору № 025/9-У від 20.01.11р.

Згідно зі статями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В данному випадку факт виконання робіт за договором мав довести відповідач.

Таким чином, відповідачем не доведено суду та не надано належних доказів, щодо виконання ним своїх зобов"язань за договором.

Свого контррозрахунку суми позову відповідач не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємтва «Національний центр поводження з небезпечними відходами»(03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39, код ЄДРПОУ 25589850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»(03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, код ЄДРПОУ 30265338) 6 177 548 (шість мільйонів сто сімдесят сім тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М. Ярмак