Рішення № 25140937, 04.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.12 р. Справа № 5006/16/65/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерне товариство «Будмеханізація» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціально-промислове будівництво «Енерго» м.Донецьк

про стягнення 450756грн.59коп., у тому числі основного боргу в сумі 432329грн.78коп., пені в розмірі 14117грн.20коп., 3%річних в сумі 2808грн.76коп., інфляційні нарахування в сумі 1500грн.85коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 03.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №22/1538/1 від 30.05.2012р.

у судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.07.2012року по 04.07.2012року

СУТЬ СПРАВИ:

18.05.2012року Публічне акціонерне товариство «Будмеханізація» м.Донецьк (далі - ПАТ «Будмеханізація») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціально-промислове будівництво «Енерго» м.Донецьк (далі - ТОВ «СПБ «Енерго») з вимогами про стягнення 450756грн.59коп., у тому числі основного боргу в сумі 432329грн.78коп., пені в розмірі 14117грн.20коп., 3%річних в сумі 2808грн.76коп., інфляційні нарахування в сумі 1500грн.85коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №27У/512ст від 02.03.2011року позивачем надані послуги будівельною технікою, між сторонами договору підписані відповідні акти надання послуг, однак у порушення вимог договору відповідач оплату наданих послуг своєчасно не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 432329грн.78коп., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 21.05.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява ПАТ «Будмеханізація» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/65/2012.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №25У/512ст від 02.03.2011року про надання послуг, додаткових угод до нього №1 від 15.06.2011р., №2 від 30.06.2011р., №3 від 30.06.2011р., №4 від 16.08.2011року, №5 від 03.01.2012р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №УМ5-000192 від 30.12.2011р., №УМ1-000006 від 31.01.2012р., №УМ5-000003 від 30.01.2012р., УМ5-000015 від 24.02.2012р., №УМ1-13 від 28.02.2012р., №УМ-000194 від 30.12.2011р., змінних рапортів, банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 510, 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 174, 175, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач у відзиві б/н від 30.05.2012р. позовні вимоги ПАТ «Будмеханізація» не визнав, посилаючись на те, що сума заборгованості на час розгляду справи не відповідає розрахунку позивача, оскільки відповідачем платіжним доручення від 25.05.2012р. №354 здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 100000грн.00коп. Також зазначив, що при перевірці розрахунку пені виявлено, що нараховані позивачем суми не співпадають з розрахунком відповідача, але у зв'язку з тим, що в позовній заяві не наведено механізм розрахунку пені, немає можливості виявити помилки та спростувати їх. Крім того, вказав, що позивач не повернув відповідачу залишки пального, що відповідно до додаткових угод №2 та №3 від 30.06.2011р. було заправлене до засобів техніки за рахунок Замовника. У підтвердження факту наявності залишків пального та їх кількості надав суду копії дорожніх листів.

12.06.2012р. до суду надійшли письмові пояснення відповідача у доповнення заперечень проти позову, де останній зазначив, що акти наданих послуг з боку позивача нібито підписані головою правління Тумасовим В.Р. При цьому, підпис Тумасова В.Р., що міститься в позовній заяві, договорі та додатках до нього не співпадає з підписами, що містяться у наданих суду актах у графі «Затверджую», хоча там і зазначено посаду, прізвище та ініціали останнього, вважає, що надані суду акти підписані невстановленими особами з невідомими повноваженнями, що не можуть бути підставою для задоволення позову. Оскільки позивачем не надано належним чином оформлених актів надання послуг, тобто затверджених підписом голови Правління підприємства Тумасовим В.Р., вказує, що відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено встановлений строк оплати послуг. Разом з тим, зазначив, що відповідач платіжним дорученням від 06.06.2012р. №432 перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 51183грн.29коп., у підтвердження чого надав суду копію зазначеного платіжного доручення.

На вимогу суду позивач 12.06.2012р. надав розгорнутий розрахунок пені, 3%річних та індексу інфляції. З наданого розрахунку вбачається, що позивачем зменшено розмір стягуваної пені, який за новим розрахунком позивача становить 14111грн.52коп. Втім, клопотання в порядку ст.22 ГПК України щодо зменшення розміру позовних вимог в цій частині позивачем не заявлено. Отже, суд при розгляді справи виходить із первісного розміру пені, стягнути який позивач просить в позовній заяві.

Позивач у підтвердження своїх позовних вимог надав суду належним чином засвідчені копії довіреностей №4 від 03.01.2012року та №2 від 03.01.2012року, яків підтверджують повноваження осіб, які підписали відповідні акти з боку позивача.

У судовому засіданні 04.07.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї.

У судовому засіданні 04.07.2012р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, у зв'язку з чим просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

02.03.2011року між ТОВ «СПБ «Енерго» (Замовник) та ПАТ «Будмеханізація» (Виконавець) укладений договір надання послуг №27/512ст, за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги будівельною технікою, вантажопідйомними машинами (далі - Техніка), що зазначена в додатку №1 до договору для виконання будівельних робіт, у належному стані. Замовник зобов'язується використовувати за призначенням надану Техніку та оплачувати послуги Техніки.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств без складання протоколу розбіжностей.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 8 договору, зокрема, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Додатковою угодою №5 від 03.01.2012р. сторони внесли зміни до п.8.1 договору стосовно стоку його дії та дійшли згоди, що договір діє до 31.12.2012р.

Загальна вартість наданих Виконавцем послуг, згідно п.2.1 договору, визначається з урахуванням розрахунку загального часу надання послуг. Вартість послуг зазначена у Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи наявна копія Додатку №1 до договору, що містить перелік техніки, її характеристику та вартість послуг за виконання робіт погодинно, що відповідає також вартості, зазначеній в калькуляції. (арк.справи 32, 33).

Додатковими угодами №1 від 15.06.2011р., №2, №3 від 30.06.2011р. та №4 від 16.08.2011р. сторони доповнювали додаток №1 до договору таблицями із новими найменуваннями будівельної техніки та вартістю послуг.

У 4 розділі договору сторони домовились щодо порядку приймання-передачі наданих послуг та передбачили, що факт надання послуг підтверджується відповідним актом надання послуг, що складається на підставі первинної документації - змінних рапортів та дорожніх листів. Акт надання послуг підписується уповноваженими особами сторін та скріплюється печатками сторін. Якщо Замовник без поважних причин не підписує акт та не повертає підписаний акт надання послуг Виконавцю протягом 3-х робочих днів, акт вважається підписаним та підлягає оплаті. (п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору).

У відповідності до умов договору за період з грудня 2011р. по лютий 2012р. ПАТ «Будмеханізація» та ТОВ «СПБ «Енерго» підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №УМ5-000194 від 30.12.2011р. на суму 178710грн.00коп., №УМ5-000192 від 30.12.2011р. на суму 31620грн.00коп., №УМ1-000006 від 31.01.2012р. на суму 144215грн.00коп., №УМ5-000003 від 30.01.2012р. на суму 31670грн.00коп., №УМ5-000015 від 24.02.2012р. на суму 13860грн.00коп., №УМ1-13 від 28.02.2012р. на суму 47945грн.00коп. Загалом вартість наданих послуг за переліченими актами становить 448020грн.00коп. (арк. справи 11-15, 38).

Належним чином засвідчені копії первинної документації, а саме: змінні рапорти та дорожні листи, на підставі, яких складено акти, містяться в матеріалах справи.

Перелік техніки, якою надавались послуги повністю відповідає додатку №1 до договору з урахування додаткових угод до нього.

Вищезазначені акти містять посилання на договір №25У/512ст від 02.03.2011року, що беззаперечно свідчить про надання послуг, зазначених в них, на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств. Зокрема, з боку позивача вказані акті підписувались та затверджувались ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які діяли на підставі довіреностей №4 від 03.01.2012року та №2 від 03.01.2012року, які уповноважують вказаних осіб на підписання актів у 2012році. Стосовно акту №УМ5-000194 від 30.12.2011р. суд зазначає, що відповідна довіреність відсутня, але підпис особи, яка підписала акт з боку позивача скріплено печаткою, він відповідає підпису, який міститься у інших актах. Крім того, відповідач частково сплатив вартість послуг, тоді як обов'язок оплати виникає з моменту підписання акту, що свідчить про факт прийняття відповідачем послуг у встановленому договором порядку. До початку судового розгляду справи відповідач не звертався до позивача з будь-якими вимогами щодо встановлення повноважень осіб, якими підписуються акти з боку позивача, підписував акти та скріплював їх печатками без заперечень.

Акти підписано за відсутності заперечень стосовно обсягу наданих послуг, скріплено печатками підприємств із зазначенням, що сторони претензій одна до одної не мають.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти надання послуг є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №25У/512ст від 02.03.2011року з надання послуг будівельною технікою, вантажопідйомними машинами і механізмами.

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.2 договору розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником у національній валюті України, щомісячно протягом 30 днів з моменту підписання актів наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, або в інших формах, що не суперечать діючому законодавству України, за згодою сторін.

Отже, з огляду на дати підписання актів та передбачений 30-ти денний строк, що встановлений для їх оплати, кінцевим строком оплати наданих послуг:

- за актами №УМ5-000194 та №УМ5-000192 від 30.12.2011р. є 30 січня 2012року включно;

- за актом №УМ1-000006 від 31.01.2012р. - 01 березня 2012року включно;

- за актом №УМ5-000003 від 30.01.2012р. - 29 лютого 2012року включно;

- за актом №УМ5-000015 від 24.02.2012р. - 26 березня 2012року включно;

- за актом №УМ1-13 від 28.02.2012р. - 29 березня 2012року включно.

Втім, відповідач за надані послуги розрахувався лише частково, згідно позовної заяви заборгованість відповідача станом на 08 травня 2012р. становить 432329грн.78коп.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків сторін, згідно якого станом на 24.05.2012р. заборгованість ТОВ «СПБ «Енерго» перед ПАТ «Будмеханізація» складає 432329грн.78коп. Проте, зазначений акт з боку відповідача не підписаний. В якості доказу відправлення акту на адресу відповідача позивачем надано фіскальний чек №0347.

Листом від 02.04.2012р. №140 позивач звертався до відповідача з проханням щодо оплати заборгованості за надані послуги згідно договору №25У/512ст від 02.03.2011р., з урахуванням пені, що нарахована за несвоєчасну оплату послуг відповідно до п.5.2 договору.

З матеріалів справи вбачається, в процесі розгляду справи відповідач сплатив частину заборгованості за договором №25У/512ст від 02.03.2011року на загальну суму 151183грн.29коп., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.05.2012р. №354 та від 06.06.2012р. №432 та банківською випискою з рахунку позивача. В той же час, доказів сплати іншої частини заборгованості відповідач суду не надав.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи, відповідачем погашена частина основного боргу в розмірі 151183грн.29коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Доказів погашення залишку заборгованості суду не надано.

В той же час, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №25У/512ст від 02.03.2011року в частині надання послуг, строк виконання зобов'язання відповідача настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 281146грн.49коп. Відповідно ТОВ «СПБ «Енерго» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг у встановленому договором порядку.

Водночас доводи відповідача щодо неповернення останньому пального в баках техніки, яка була заправлена за рахунок відповідача, що підтверджується дорожніми листами, суд не приймає до уваги з огляду на наступне. За умовами укладеного між сторонами договору порядок повернення залишків пального, що надається ТОВ «СПБ «Енерго» не передбачений. Доказів звернення до позивача з вимогою щодо повернення пального, що залишилось у баках будівельної техніки або заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач суду не надав. Крім того, зазначені доводи не звільняють відповідача від обов'язку оплатити надані послуги згідно умов укладеного між сторонами договору, та більш того, не є предметом спору у даній справі, оскільки зустрічний позов відповідачем не заявлявся.

Виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 281146грн.49коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст. 549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п. 5.2 договору передбачено, що у разі прострочки сплати згідно п.2.2 договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені.

Суд, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, зазначає, що з огляду на невірне визначення позивачем граничного терміну сплати заборгованості, здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично невірним. З урахуванням зазначеного, здійснивши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" розрахунок сум пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 14031грн.36коп. В іншій частині у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) відповідно до статті 3 Закону України від 03.07.1991року № 1282-Х11 «Про індексацію грошових доходів населення» обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (Державним комітетом статистики України) і не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (стаття 4).

Як виходить з наданого розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2808грн.76коп. та індекс інфляції в сумі 1500грн.85коп.

Згідно розрахунків суду, здійснених за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що розрахунок 3%річних є арифметично невірним. Внаслідок чого, здійснивши перерахунок, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3%річних підлягають задоволенню на суму 2776грн.01коп. У решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Згідно розрахунків суду, здійснених за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що розрахунок індексу інфляції за вказаний позивачем період є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції в сумі 1500грн.85коп. такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим судовий збір у розмір 9012грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерне товариство «Будмеханізація» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціально-промислове будівництво «Енерго» м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в сумі 151183грн.29коп. припинити за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Публічного акціонерне товариство «Будмеханізація» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціально-промислове будівництво «Енерго» м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 281146грн.49коп., пені в розмірі 14117грн.20коп., 3%річних в сумі 2808грн.76коп., інфляційні нарахування в сумі 1500грн.85коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціально-промислове будівництво «Енерго» м.Донецьк (83062, м.Донецьк, Ленінській р-н, вул.Куйбишева, буд.6, ідентифікаційний код 35456138) на користь Публічного акціонерне товариство «Будмеханізація» м.Донецьк (83056, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, буд.8-А, ідентифікаційний код 01237738) основний борг в сумі 281146грн.49коп., пеню в розмірі 14031грн.36коп., 3%річних в сумі 2776грн.01коп., інфляційні нарахування в сумі 1500грн.85коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 9012грн.00коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.07.2012р.

Суддя Осадча А.М.