Рішення № 25140587, 06.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 14/5005/4930/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

до

відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова", 94204, м.Алчевськ, Луганська обл., вул. Московська, 6

про стягнення 2756,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 18-229 від 26.12.2011р

Від відповідача-1 ОСОБА_3 - провідний юрисконсульт, довіреність № 80 від 01.01.2012р

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова" про стягнення суми шкоди у розмірі 1 183,36 грн., судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням позивачу майнової шкоди із-за недостачі вантажу.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 20.06.12р.) посилаючись на те що, порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України. Позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний строк, який обчислюється відповідно до вимог п. 134 Статуту залізниць України.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву № 1982 від 20.06.12р.) посилаючись на вину залізниці та на те, що відправником вантажу було вжито всіх необхідних заходів з метою збереження та запобігання втрати вантажу, передбачені ст. ст. 31, 32 Статуту залізниць України та п. 5 Правилами перевезення вантажу у вагонах відкритого типу. Як вказано у комерційних актах АА № 019722/1027 та АА № 019722/1028 на поверхню вантажу нанесене маркування помаранчевою фарбою, течі вантажу немає.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

Справа по суті розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ „ЗФЗ" та ПАТ „Нікопольський завод феросплавів" укладено договір №1007466 від 23.12.2010р. відповідно до якого, по залізничній накладній № 51439453 на адресу позивача зi станції відправлення Яновський Роз'їзд Донецької залізничної дороги на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці 27.11.2011р. прибули вагони № 67876979 №67892158 з вантажем антрациту. Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є ТОВ „ШАХТА „САДОВАЯ" - відповідач №2.

Зазначені вагони видані позивачу згідно зі ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України зi складанням комерційних актів № 019722/1028 від 28.11.2011р. та № 019721/1027 від 28.11.2011р. в яких зафіксовані ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмка вантажу та недостача відповідно у poзмipi 2 260 кг та 1 240 кг. Всього: 3 500 кг.

Відповідно до п. 3 інформаційного листа ВГСУ від 02.02.2010 № 01-08/71 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні cпopiв законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту" відправник зобов'язаний визначити не технічний стан вагону, а його придатність у комерційному відношенні для перевезення конкретного вантажу. До обов'язку відправника згідно зi ст. 32 Статуту залізниць України, зокрема належить підготування вантажу з урахуванням його схоронності під час транспортування.

П. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед завантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу, якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їx ущільнення. У навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Як вказано у комерційних актах АА № 019722/1027 та АА № 019722/1028 на поверхню вантажу нанесене маркування помаранчевою фарбою, теч1 вантажу не має.

Таким чином, відповідачем-2 були виконані вимоги, які передбачені ст. 31, 32 Статуту залізниць України затвердженого Постановою Кабінету Miністрiв України від 06.04.1998 р. № 457, Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р., була перевірена придатність вагону для перевезення в комерційному відношенні та вжиті вci можливі заходи з метою збереження вантажу та запобіганню його просипанню.

Як було з'ясовано в судових засіданнях перед завантаженням вагонів відповідачем - 2, як вантажовідправником, відповідно до Статуту залізниць України затвердженого Постановою Кабінету Miністpiв України № 457 від 06.04.1998 року була визначена їx придатність до перевезення в комерційному відношенні тобто був проведений візуальний огляд на предмет виявлення несправностей, які могли б вести до втрати вантажу. Після завантаження вагону відповідачем-2 був проведений йогo огляд, при якому витоку вантажу (вугілля) виявлено не було.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Як вбачається з комерційного акту АА № 019722/1028 від 28.11.11р., складеному на станції Запоріжжя - Ліве, в якому зафіксовано: на підставі акта загальної форми за № 8408 від 27.11.11р., здійснена комісійна видача вантажу отримувачу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоотримувача за № 0120, перевірка 06.09.11р. За документом значиться 2 напіввагона вагою 138 000 кг, у вагоні № 67876979 вага тари 22 000 кг, нетто 69 000 кг. Фактично у вагоні виявлено вагу брутто 88 740 кг, тара з документу 22 000 кг, нетто 66 740 кг, що менш ваги, вказаної в документі на 2 260 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче рівня бортів 40 см, розрівняне. На поверхні вантажу нанесене маркування помаранчевою фарбою у вигляді 1 поздовжньої та 5 поперечних смуг. Ліворуч над 7-м люком порушено маркування, є виїмка розміром 120х80х30 см. У технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка зачинені щільно, течі вантажу немає.

З огляду на комерційний акт АА № 019721/1027 від 28.11.11р., складеному на станції Запоріжжя - Ліве, в якому зафіксовано: на підставі акта загальної форми за № 8407 від 27.11.11р., здійснена комісійна видача вантажу отримувачу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоотримувача за № 0120, перевірка 06.09.11р. За документом значиться 2 напіввагона вагою 138 000 кг, у вагоні № 67892158 вага тари 21 800 кг, нетто 69 000 кг. Фактично у вагоні виявлено вагу брутто 89 560 кг, тара з документу 21 800 кг, нетто 66 760 кг, що менш ваги, вказаної в документі на 1 240 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче рівня бортів 40 см, розрівняне. На поверхні вантажу нанесене маркування помаранчевою фарбою у вигляді 1 поздовжньої та 5 поперечних смуг. Праворуч над 2-м люком порушено маркування, є виїмка розміром 120х80х30 см. У технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка зачинені, течі вантажу немає.

Акти складені у відповідності з Правилами складання актів.

Тобто, в комерційних актах вказано, що над 2, 7-ми люками є заглиблення на поверхні вантажу i на цьому зaглиблeннi відсутнє маркування. Ці обставини свідчать про те, що до вантажу був доступ сторонніх oci6 в процесі перевезення вантажу.

Таким чином, суд вважає, що недостача вантажу - вугілля виникла з вини залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу при перевезенні.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Статтею 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

З урахуванням вимог ст. 136 Статуту залізниць України, позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 Статуту залізниць України.

Щодо стверджень відповідача-1 про пропуск позивачем строків позовної давності по стягненню вартості недостачі вантажу необхідно зазначити, що відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт, складений перевізником 28.11.2011р. та підписаний вантажоодержувачем, свідчить, що про обставини недостачі вантажу позивач дізнався саме 28.11.2011р., тобто з 29.11.2011р. почався перебіг строку позовної давності на звернення вантажоодержувача до суду із позовом про стягнення суми недостачі вантажу і закінчується цей строк відповідно 29.05.2012р. Саме в цей день - 29.05.2012р. ПАТ "ЗФЗ" звернулося із позовом до суду, про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку на конверті.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 253, 924, 925 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 6, ч. 1 ст. 110, 113, 129, 134, 136, 314 Статуту залізниць України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. - майнової шкоди, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору, про що видати наказ.

В позові до відповідача-2 відмовити.

Суддя С.П. Панна

Повне рішення складено 07.07.12р.

А.С.Грицай