Рішення № 25140424, 02.07.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2012 р. Справа № 5004/499/12

Господарський суд Волинської області у складі колегії під головуванням судді Пахолюк В.А., суддів Костюк С.В., Якушевої І.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд", м. Луцьк

треті особи на стороні відповідача:

1) Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група"у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м.Луцьк,

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укрнафто-Ресурс", м.Луцьк,

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс", м.Луцьк

про стягнення 1 807 521, 85 доларів США, 7 815 621, 10 Євро та 5 000, 00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 -представник, дов. від 05.04.2012 р.,

від відповідача: не прибув,

від третіх осіб: не прибули.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал", звертаючись до суду, просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" 1 807 521, 85 доларів США та 7 815 621, 10 Євро, в т.ч. 1 736 146, 90 доларів США та 7 507 000, 00 Євро -заборгованість за кредитом, 71 374, 95 доларів США та 308 621, 10 Євро -заборгованість за процентами, а також 5 000, 00 грн. штрафу за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений 21.12.2011р. між ПрАТ "Банк Форум" (Первісний кредитор) та ТОВ "Сантос Капітал" (Кредитор) договір купівлі -продажу прав вимоги за кредитами № 2, згідно умов якого до ТОВ "Сантос Капітал" перейшли права вимоги, в тому числі і за кредитним договором від 29.11.2006р. №0041/06/22- KL, укладеним між Акціонерним комерційним банком "Форум"(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум") та Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група"у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" згідно договору поруки № 05/11 від 25.06.2011р. виступив поручителем перед ПрАТ "Банк Форум" за виконання Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група"у формі товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 0041/06/22-KL від 29.11.2006р., а також за усіма додатковими угодами та додатковими договорами до нього, які укладені або можуть бути укладені в майбутньому.

26.12.2011 р. Первісним кредитором на адресу Поручителя було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за Кредитним договором та Повідомлення про відступлення прав вимоги за Договором поруки.

Про невиконання Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група"у формі товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 0041/06/22-KL від 29.11.2006р. ТОВ "Сантос Капітал" інформував відповідача письмовим повідомленням від 29.03.2012р., яке було отримано адресатом 04.04.2012р.

На виконання вимог ухвали суду від 07.05.2012 р. позивачем надано довідку, якою підтверджує, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та немає рішення цих органів з такого спору. Крім того, до матеріалів справи долучає копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал"; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію вимоги від 14.03.2012 р. адресованої Спільному українсько - англійському підприємству "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про сплату заборгованості та докази її направлення.

Крім того, позивачем подано уточнення позовних вимог від 17.05.2012 р., відповідно до якого ціна позову складається із наступних вимог:

вимоги щодо сплати заборгованості у сумі 7 815 621,10 Євро, що на момент визначення Позивачем розміру заборгованості за кредитом відповідно до офіційного курсу НБУ складало еквівалент 81 423 382,90 гривень, в тому числі: 7 507 000,00 Євро, що на момент визначення Позивачем розміру заборгованості за кредитом відповідно до офіційного курсу НБУ складало еквівалент 78 208 158,72 гривень - заборгованість за кредитом, 308 621,10 Євро, що на момент визначення Позивачем розміру заборгованості за кредитом відповідно до офіційного курсу НБУ складало еквівалент 3 215 224,19 гривень - заборгованість за процентами;

вимоги щодо сплати заборгованості у сумі 1 807 521, 85 доларів США, що на момент визначення Позивачем розміру заборгованості за кредитом відповідно до офіційного курсу НБУ складало еквівалент 14 441 918,83 гривень, в тому числі: 1 736 146, 90 доларів США, що на момент визначення Позивачем розміру заборгованості за кредитом відповідно до офіційного курсу НБУ складало еквівалент 13 871 640,12 гривень - заборгованість за кредитом, 71 374,95 доларів США, що на момент визначення Позивачем розміру заборгованості за кредитом відповідно до офіційного курсу НБУ складало еквівалент 570 278,71 гривень - заборгованість за процентами;

вимоги щодо сплати 5 000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.4 Кредитного договору.

Загальна ціна позову у гривневому еквіваленті становить 95 870 301,73 гривень.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2012 р. до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0041/06/22-KL від 29.10.2006 р., укладеним між СУАП "Західна нафтова група"у формі ТОВ та ПАТ "Банк Форумстаном на 24.05.2012 р.; розрахунок заборгованості по кредиту (відповідно до графіку, затвердженого Додатковим договором № 0041/06/22-KL-16 від 30.05.2011 р. у доларах США); розрахунок заборгованості по процентах у доларах США; розрахунок по кредиту (відповідно до графіку, затвердженого Додатковим договором № 0041/06/22-KL-16 від 30.05.2011 р. у Євро); розрахунок заборгованості по процентах у Євро; витяг руху коштів по особовому рахунку (по валюті) СП "Західна нафтова група"за період з 29.11.2006 р. по 14.06.2010 р.; довідку Національного банку України офіційного курсу гривні до іноземних валют № 205/165 від 28.04.2012 р.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. позивачем було подано клопотання на підставі ст.ст.46, 22 ГПК України про колегіальний розгляд справи у зв'язку з її складністю та огляду на можливі наслідки прийняття рішення у цій справі, що може вплинути на авторитет судової влади та держави Україна в цілому.

Розпорядженням голови господарського суду № 01-4/91 від 08.06.2012 р. розгляд справи № 5004/499/12 призначено у колегіальному складі: головуючої судді Пахолюк В.А., суддів Костюк С.В., Якушевої І.О.

В судовому засіданні 02.07.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав частково. На підставі письмового клопотання № 01-29/8208/12д від 02.07.2012 р. просить суд стягнути з відповідача 1 807 521,85 доларів США та 7 815 621,10 Євро. Від вимоги щодо стягнення 5000, 00 грн. відмовляється.

Оскільки відмова від позову є правом позивача та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання позивача з наступним припиненням провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафних санкцій 5000 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач у справі - ТзОВ "Континент Нафто Трейд" повноважного представника в судове засідання не направив.

Водночас, у письмових поясненнях від 02.07.2012р. №481 позовні вимоги ТзОВ "Сантос Капітал" вважає такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на неправомірність стягнення з відповідача заборгованості у доларах США та Євро.

При цьому, зазначає, що здійснення валютних операцій в Україні є обмеженим та має відбуватись із додержанням вимог валютного законодавства. Правовідносини, що виникають з валютних кредитів, мають складний характер і регулюються як цивільним законодавством (яким, зокрема, визначено порядок передачі та набуття права вимоги за валютним кредитом), так і валютним законодавством (яким, зокрема, визначено умови реалізації права вимоги, вираженої в іноземній валюті).

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. У відповідності із ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15- 93 валютними операціями є операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Декрету до валютних цінностей відноситься, зокрема, іноземна валюта (тобто, іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України).

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету здійснювати валютні операції мають право лише ті суб'єкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій. Згідно із п. "г" ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

В даному випадку ТзОВ "Сантос Капітал" не має індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, права вимоги ТзОВ "Сантос Капітал" щодо повернення кредитних коштів та процентів за Генеральним кредитним договором може бути реалізовано лише за умови наявності у ТзОВ "Сантос Капітал" індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

У зв'язку з відсутністю такої ліцензії ТзОВ "Сантос Капітал" не має право на отримання грошових коштів у іноземній валюті. Таким чином, встановивши, що у позивача відсутня ліцензія НБУ на здійснення валютних операцій в порядку, що є обов'язковою передумовою здійснення валютних операцій, місцевий господарський суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог товариства "Сантос Капітал".

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТзОВ, ТзОВ "Золотий екватор", ТзОВ "Континіум-Укрнафто-Ресурс", ТзОВ "Континіум-Укр-Ресурс" в судові засідання впродовж розгляду справи не з'являлись, вимог суду щодо подачі письмових пояснень на заявлений позов не виконали.

02.07.2012р. треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Континіум-Укр-Ресурс", ТзОВ "Західна нафтова група" через канцелярію суду подали клопотання, в яких просять розгляд справи відкласти, посилаючись на неможливість забезпечити участь у судовому засіданні уповноваженого представника підприємства.

Повідомлення, наявні в матеріалах справи, в тому числі клопотання третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підтверджують, що зазначені учасники судового процесу вчасно і належно повідомлені про час і місце розгляду судом справи.

Вказана у клопотаннях третіх осіб про чергове відкладення судом розгляду справи причина не є поважною.

Згідно із ст. 28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

Тому зайнятість однієї уповноваженої особи не перешкоджає довірителю доручити представництво інтересів іншому представнику при наявності відповідного волевиявлення.

За таких обставин клопотання третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про відкладення розгляду справи залишені судом без задоволення.

В судовому засіданні 02.07.2012р. було розглянуто клопотання позивача про забезпечення позову, подане до суду разом із позовною заявою.

В клопотанні позивач на підставі ст.ст.22, 66, 67 ГПК України просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд», які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, а саме, в розмірі, еквівалентному заборгованості.

На обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що позичальник не проводить розрахунки з позивачем, що свідчить про його стійку неплатоспроможність, а отже ставить під загрозу виконання рішення суду.

Зазначене клопотання до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В постанові №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" Пленуму ВГСУ роз'яснив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В клопотанні не наведено обставин і до нього не додано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення сум заборгованостей з поручителя.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив.

29 листопада 2006 року між АКБ "Форум" (правонаступником якого на даний час є публічне акціонерне товариство "Банк Форум") та спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було укладено генеральний кредитний договір №0041/06/22-KL з додатковими договорами №0041/06/22-KL-1 від 29.11.2006р., №0041/06/22-KL-2 від 05.01.2007р., №0041/06/22-KL-3 від 29.11.2007р., №0041/06/22-KL-4 від 29.10.2008р., №0041/06/22-KL-5 від 28.11.2008р., №0041/06/22-KL-6 від 25.03.2009р., №0041/06/22-KL-7 від 21.08.2009р., №0041/06/22-KL-8 від 27.11.2009р., №0041/06/22-KL-9 від 28.01.2010р., №0041/06/22-KL-10 від 18.05.2010р., №0041/06/22-KL-11 від 31.05.2010р., №0041/06/22-KL-12 від 31.05.2010р., №0041/06/22-KL-13 від 01.10.2010р., №0041/06/22-KL-14 від 14.12.2010р., №0041/06/22-KL-15 від 30.12.2010р., №0041/06/22-KL-16 від 30.05.2011р.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Судом встановлено, що в даному випадку кредитні зобов'язання виникли саме на підставі підписаного та скріпленого печатками кредитного договору №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. з додатковими договорами, зазначені угоди предметом судових розглядів не виступали, недійсними чи неукладеними не визнавались, сторонами розірвані не були.

Відповідно до умов генерального кредитного договору №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у формі мультивалютної відновлюваної кредитної лінії в межах 12 000 000 доларів США з терміном повернення до 27.11.2009р. та сплатою 19% річних за користування кредитними коштами в гривні, 12% річних за користування кредитними коштами в доларах США., 12% річних за користування кредитними коштами в Євро.

На виконання вказаного договору банком було перераховано позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №6415 від 29.11.2006р., №6844 від 30.11.2006р., №669 від 04.12.2006р., №3959 від 19.12.2006р., №5900 від 26.12.2006р.

Між тим, позичальник -спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТзОВ свої зобов'язання у строки, порядку та на умовах, визначених кредитним договором в повному обсязі не виконав.

Відповідно до п. 4.1. генерального кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник зобов'язувався сплатити банку неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутих кредитних коштів та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кожний день прострочення.

Додатковим договором №0041/06/22-KL-16 від 30.05.2011р. до кредитного договору №0041/06/22-KL банк та позичальник внесли зміни до пункту 1.1 кредитного договору, встановивши максимальний ліміт кредитування у розмірі 12 500 000,00 доларів США.

Крім цього, додатковими договорами до кредитного договору №0041/06/22-KL було змінено початкову дату повернення позичальником кредитних коштів з 27.11.2009р. на 30.01.2014 р.

Згідно пояснень та розрахунків позивача заборгованість спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТзОВ за генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. з додатковими угодами до нього, станом на 21.12.2011р. складала 1 807 521,85 доларів США та 7 815 621,10 Євро, з яких: 1 736 146,90 доларів США та 7 507 000 Євро основної заборгованості за кредитом, 71 374,95 доларів США та 308 621,10 Євро заборгованості за процентами.

Оскільки основний позичальник заборгованість за договором в добровільному порядку не сплатив, позивач просить стягнути наявну заборгованість з поручителя за генеральним кредитним договором - Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд".

В обгрунтування стягнення суми заборгованості з поручителя позивачем зазначається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" згідно договору поруки №05/11 від 25.06.2011р. виступив поручителем перед ПАТ "Банк Форум" за виконання спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ зобов'язань за Генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р., а також за усіма додатковими договорами до нього.

Судом при цьому встановлено, що відповідно до п. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договір поруки підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, що свідчить про їх волевиявлення на укладення. Укладений між сторонами договір поруки предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною. Докази припинення як кредитного договору, так і договору поруки, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 4.1 договору поруки від 25.06.2011р. відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" поручається перед ПАТ "Банк Форум" за виконання спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ, зобов'язань по кредитному договору №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. (а також усіх додаткових угод та додаткових договорів до цього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому), який було укладено між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ, у повному обсязі зобов'язань, за умовами якого ТзОВ "Континент Нафто Трейд" зобов'язаний повернути позивачу кредитні кошти (залишок заборгованості) в розмірі 7 507 000.00 Євро та 1 736 146,90 доларів США з кінцевим терміном повернення 30 січня 2014 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами в розмірі, передбаченому кредитним договором (з усіма додатковими угодами до нього) з розрахунку 10% річних за користування кредитними коштами в доларах США та Євро, в разі несвоєчасної повної чи часткової сплати процентів відсоткова ставка підвищується на 2% на період порушення і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбаченим кредитним договором. Вказані зобов'язання «поручителя» перед ПАТ "Банк Форум" є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують. Відповідач зобов'язується в разі невиконання та/або порушення спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ своїх зобов'язань перед ПАТ "Банк Форум" та погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі передбачені кредитним договором. Порука припиняється з припиненням зобов'язань за кредитним договором, якщо позивач протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Разом з тим, 21 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2, відповідно до умов якого до ТзОВ "Сантос Капітал" перейшли всі права і обов'язки кредитора за генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно п. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.2.5 генерального кредитного договору №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. сторони передбачили, що банк має право уступати свої права, що виникли з кредитного договору чи у зв'язку з кредитним договором, іншим особам та повідомляти таким особам інформацію про позичальника і його діяльність та передавати документи, що стосуються позичальника і його діяльності.

26.12.2011р. первісним кредитором на адресу «позичальника»та поручителя було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором та повідомлення про відступлення прав вимоги за договором поруки.

29.03.2012р. ТзОВ "Сантос Капітал" звернулось з вимогою до поручителя -ТзОВ "Континент Нафто Трейд" про необхідність сплати заборгованості за генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. в розмірі 1 807 521,85 доларів США та 7 815 621,10 Євро, в т.ч. 1 736 146,90 доларів США та 7 507 000 Євро заборгованості за кредитом, 71 374,95 доларів США та 308 621,10 Євро заборгованості за процентами.

Згідно поштового повідомлення про вручення вказана вимога була отримана ТзОВ "Континент Нафто Трейд" 29.03.2012р., однак залишена поручителем без задоволення. Відповідач відповіді на пред'явлену вимогу не подав, заборгованість не сплатив.

Направленню цієї вимоги передувало здійснення позивачем направлення аналогічної вимоги про сплату заборгованості за генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. в розмірі 1 807 521,85 доларів США та 7 815 621,10 Євро на адресу основного позичальника -спільного українсько-англійського підприємства у формі ТзОВ "Західна нафтова група".

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів.

В силу п. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову та задоволення його частково на суму 1 807 521,85 доларів США та 7 815 621,10 Євро.

При цьому, судом врахована відсутність доказів погашення заборгованості спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ за генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р., підтвердженість заявлених до стягнення сум матеріалами справи та фактичними обставинами.

Водночас, судом не приймаються доводи відповідача щодо відсутності у позивача індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, що унеможливлює повернення кредитних коштів та процентів за генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Однак, ч.2 вказаної норми визначає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Разом з тим, згідно ч.3 вказаної норми, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (нормами якого визначаються, зокрема, правові засади діяльності банків) передбачено, що банки на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати таку банківську операцію як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яка є кредитною операцією в силу ч.1 ст. 49 Закону.

За змістом ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" термін "кошти" вжитий у значенні гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ч.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Водночас, у відповідності з ч.4 вказаної норми, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Вказаною нормою також визначено, що режиму індивідуального ліцензування потребує, зокрема, така операція як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, однак, лише, у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Між тим, відповідні межі чинним законодавством для кредитних операцій в іноземній валюті не визначені.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що наявність ліцензії на такий вид діяльності, як стягнення коштів в судовому порядку згідно та на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами законодавством України не встановлена.

Беручи до уваги ту обставину, що спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380, 00 грн. слід покласти на нього у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.174, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 192, 512, 514, 516, 525, 526, 533, 543, 553, 554, 559, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково на суму 1 807 521,85 доларів США та 7 815 621,10 Євро.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" (43000, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33681103) як солідарного боржника за кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" (м. Київ, провулок Музейний, 10, код ЄДРПОУ 37700941) 1 807 521,85 доларів США, 7 815 621,10 Євро, в тому числі 1 736 146,90 доларів США та 7 507 000,00 Євро заборгованості за кредитом, 71 374, 95 доларів США та 308 621,10 Євро заборгованості за процентами, а також 64 380 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі на суму 5000, 00 грн. штрафу припинити.

Головуюча суддя В.А. Пахолюк

Судді С.В. Костюк

І.О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано -06.07.2012 р.