Постанова № 25140164, 09.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5015/28/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 на рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. у справі № 5015/28/12за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА"доЛьвівського комунального автотранспортного підприємства № 1за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4простягнення 14 088,80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" (надалі -"ПрАТ СК "ГРАВЕ УКРАЇНА") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 (надалі -"АТП № 1") в порядку регресу компенсації здійснених страхових виплат в сумі 14 088,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. (суддя Гулик Г.С.) позов задоволено та стягнуто з АТП № 1 на користь ПрАТ СК "ГРАВЕ УКРАЇНА" 14 088,80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати.

Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю позовних вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. (судді Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., Мурська Х.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з підстав правильного застосування судом норм чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, АТП № 1 звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р., і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані невідповідністю висновків господарських судів нормам ст. 43 ГПК України, що призвело до неправильного застосування ст. 1172 ЦК України.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 35 ГПК України та з посиланням на постанову Франківського районного суду міста Львова від 05.10.2011 р. у справі № 3-3264/11 встановлено, що 07.09.2011 р. о 08 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Стрийська, 81 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю "Citroen Berlingo VP X" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) та автобусу А09202 Богдан (державний реєстраційний номер НОМЕР_2).

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, постановою Франківського районного суду міста Львова від 05.10.2011 р. визнано ОСОБА_5, під керуванням якого перебував автобус А09202 Богдан (державний реєстраційний номер НОМЕР_2). Судами також встановлено, що порушення зазначеною особою правил дорожнього руху спричинило пошкодження автомобілю "Citroen Berlingo VP X" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

Під час розгляду справи № 5015/28/12 з'ясовано, що автомобіль "Citroen Berlingo VP X" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) застрахований ПрАТ СК "ГРАВЕ Україна" відповідно до Договору страхування № 6630.30-125.499 від 28.01.2011 р. (надалі -"Договір страхування"), укладеного із Монастирем Свято-Успенської Лаври Студитського Уставу УГКЦ (страхувальник).

Строк дії Договору страхування визначено з 31.01.2011 р. по 30.01.2012 р. Страховим випадком за договором є, в тому числі, дорожньо-транспортна пригода.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На виконання умов Договору страхування, з урахуванням Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості від 15.09.2011 р. № 328, на підставі Заяви № 14760 від 06.10.2011 р. про виплату страхового відшкодування та відповідно до страхового акту № СНТ/06630.030-0125.0499/1 від 07.10.2011 р. позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 14 088,80 грн. (платіжне доручення № 24498 від 11.10.2011 р.).

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Поряд з цим, ч. 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Крім того, ч. 1 ст. 1172 ЦК України унормовує, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судами встановлено, що автобус А09202 Богдан (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) використовувався відповідачем для здійснення господарської діяльності. Дане підтверджується Тимчасовим реєстраційним талоном НОМЕР_3 та Ліцензійною карткою НОМЕР_4, згідно яких даний автотранспортний засіб зареєстровано за АТП № 1 та використовується останнім .

Отже, матеріалами справи підтверджено та встановлено господарськими судами, що АТП № 1 є особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. З огляду на дане та враховуючи ст.ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України колегія суддів погоджується з висновком про наявність підстав для стягнення з відповідача 14 088,80 грн.

Посилання скаржника на те, що винний у спричиненні збитків, відшкодованих позивачем, ОСОБА_5 є працівником третьої особи -ФОП ОСОБА_8, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки матеріали справи не містять належних в розумінні ст.ст. 32 -34 ГПК України доказів даного твердження.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. у справі № 5015/28/12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець В. Саранюк