Постанова № 25140125, 05.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 5008/1144/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівОсетинського А.Й., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.04.12у справі№ 5008/1144/2011 господарського суду Закарпатської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" до1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6простягнення 27 229,35 грн.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03.08-05/406 від 04 липня 2012 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Осетинського А.Й., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

відповідача-1: ОСОБА_5,

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтрогресурс" звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення 27 229,35 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору дистриб'юції від 15.10.10 № 1510/697 в частині оплати отриманого товару. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу Укарїни.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.09.11, винесеною суддею Івашкович І.В., залучено до участі у справі в якості другого відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.01.12, ухваленим суддею Івашкович І.В., позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ТОВ "Продторгресурс" 2 238,31 грн. боргу. Позов в частині стягнення 11 593,19 грн. боргу залишено без розгляду. У позовних вимогах про стягнення 13 397,85 грн. боргу відмовлено. У позові до відповідача 2 - ФОП ОСОБА_6 відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з недоведеності матеріалами справи постачання позивачем відповідачу-1 та відповідачу-2 товару на суму 13 397,85 грн. Залишаючи позов без розгляду в частині стягнення 11 593,19 грн., суд дійшов висновку про відсутність поважних причин ненадання позивачем витребуваних судом документів щодо вартості повернутого товару на цю суму. При цьому, суд керувався приписами статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Михалюк О.В. -головуючого, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І., постановою від 10.04.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтрогресурс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на порушення попередніми судами норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначає про неврахування судами заперечень та обґрунтувань позивача щодо акту звірки від 31.03.11 та доводів щодо не повернення відповідачем-1 частини товару позивачу. Скаржник вважає, що внаслідок цього судами попередніх інстанцій були порушені приписи статей 244, 525, 526, 530, 625, 626 Цивільного кодексу України, статей 32, 33, 34, 36, 41, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення відповідача-1, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.10.10 між ТОВ "Продторгресурс" (постачальник) та ФОП ОСОБА_5 (дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 1510/697 (далі - договір), відповідно до якого позивач (постачальник) зобов'язався передати на умовах договору продовольчу продукцію, а відповідач-1 (дистриб'ютор) - прийняти товар у власність та оплатити за нього обумовлену договором грошову суму. Умовами договору передбачено, що поставка товару здійснюється в пункт доставки, який визначено у пункті 5.8 договору, транспортом та за рахунок постачальника. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень дистриб'ютора. Право власності на товар та всі ризики переходять від постачальника до дистриб'ютора з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної, передачі партії товару та передачі дистриб'ютору повного комплекту документів, оформлених згідно з чинним законодавством (розділ 5 договору). Відповідно до порядку розрахунків, визначеному у розділі 9 договору, дистриб'ютор зобов'язаний оплачувати конкретну партію товару не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару в одному із пунктів, вказаних у пункті 5.8 договору, що підтверджується видатковими накладними. Дистриб'ютор має право зменшити оплату за товар на суму вартості товару, повернутого постачальнику, при умові наявності відповідних документів (актів), складених відповідно до договору та чинного законодавства України. За результатами кожного місяця сторони готують акти звірки взаєморозрахунків і направляють їх другій стороні. Постачальник зобов'язаний на протязі одного тижня з моменту одержання акту звірки підписати його і надіслати дистриб'ютору або заявити письмові мотивовані зауваження. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ТОВ "Продтрогресурс" про стягнення з ФОП ОСОБА_5 27 229,35 грн. боргу за неналежне виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару. Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Вирішуючи спір по суті, попередніми судами було установлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено ФОП ОСОБА_5 товар на суму 54 831,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ ПТ-0001487 від 17.10.10, ПТ-0001581 від 31.10.10, ПТ-0001686 від 14.11.10, ПТ-0001687 від 14.11.10, ПТ-0001752 від 28.11.10, та не заперечувалось відповідачем-1. Також судами установлено, що між ТОВ "Продтрогресурс" та ФОП ОСОБА_5 був оформлений акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.11, що містить підписи, скріплені печаткою кожної із сторін. Вказаний акт звірки містить відображені у ньому дані про здійснення господарських операцій з постачання позивачем на користь відповідача-1 товару за вищевказаними видатковими накладними (за винятком видаткової накладної № ПТ-0001976 від 23.01.11), оплату відповідачем-1 на користь позивача грошових коштів на суму 41 000 грн., а також повернення відповідачем-1 на користь позивача товару на суму 11 593 грн. з посиланням при цьому на накладні на повернення. З метою встановлення фактичних обставин щодо повернення товару на вказану суму, судом першої інстанції ухвалами від 04.01.12 та від 12.01.12 (повторно) було зобов'язано позивача подати, зокрема, документальне підтвердження даних бухгалтерського обліку підприємства стосовно спірних операцій з повернення товару, накладні на повернення товару, на які містить посилання акт звірки від 31.03.11. Внаслідок неподання позивачем витребуваних судом документів, суд був позбавлений можливості встановити дійсні обставини з цього приводу, а відтак правомірно залишив позов у цій частині без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. При вирішенні спору в частині поставки товару на суму 13 397,85 грн. за видатковою накладною № ПТ-0001976 від 23.01.11 та товарно-транспортною накладною № ПТ-0001976 від 23.01.11, попередніми судами був врахований висновок проведеної у справі судово-почеркознавчої експертизи. Вказаною експертизою установлено відсутність на спірних видатковій та товарно-транспортній накладних особистого підпису ОСОБА_5, як одержувача товару. Судами також встановлено, що у вказаних накладних у рядку з реквізитами одержувача (вантажоодержувача) міститься найменування іншого господарюючого суб'єкта -ПП ОСОБА_6 Приписами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги щодо наявності обов'язкових реквізитів на первинних документах, що фіксують факти здійснення господарських операцій, серед яких зокрема, передбачено обов'язкову наявність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Установивши невідповідність вказаних видаткової та товарно-транспортної накладної вимогам Закону щодо ознак доказу здійснення господарської операції, попередні суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність матеріалами справи постачання ФОП ОСОБА_5 товару на суму 13 397,85 грн., а відтак правомірно відмовили у цій частині позову. За таких установлених обставин справи, визнається правомірним і висновок судів про недоведеність факту постачання товару за цією ж накладною на користь ФОП ОСОБА_6 Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування рішень у справі, оскільки спростовуються обставинами встановленими судами. Скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. За таких обставин справи, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційного суду відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.12 у справі Господарського суду Закарпатської області № 5008/1144/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: А. Осетинський

В. Швець