Постанова № 25139933, 03.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5004/2092/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХандуріна М.І.,суддів:Короткевича О.Є., Погребняка В.Я. (доповідач),розглянувши касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро"на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року Господарського суду Волинської області від 07.02.2012 рокуу справі № 5004/2092/11 господарського суду Волинської областіза заявою доДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк"про Банкрутствоза участю представників: - від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" - ОСОБА_4 за довіреністю № 3-Д від 02.07.2012 року; - від Державного підприємства "Державний насіннєвий фонд України" -ОСОБА_5 за довіреністю № 25 від 30.05.2012 року; - від Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" -ОСОБА_6 за довіреністю № б\н від 02.07.2012 року

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.10.2011 року порушено провадження у справі № 5004/2092/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрної виробничо-торгової фірми "Старк" (далі - ТОВ АВТФ "Старк").

Ухвалою господарського суду Волинської області суду від 02.11.2011 року у справі № 5004/2092/11 визнані майнові вимоги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі -ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України") в сумі 355 860 грн. 86 коп., зобов'язано заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ АВТФ "Старк", розпорядником майна призначений Дяченко С.В.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі № 5004/2092/11 (суддя - Кравчук А.М.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ АВТФ "Старк":

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" - на суму 345 636 грн. 44 коп. - 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. - 6 черга, 321 грн. 00 коп. - 1 черга;

- ПАТ "Галичина" - на суму 8 588 грн. 83 коп. - 4 черга, 40 грн. 00 коп. - 1 черга;

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 1 060 528 грн. 82 коп. - 1 черга.

Цією ж ухвалою відмовлено у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 864 206 грн. 12 коп. та Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" (далі - СГ ТОВ "Старк-Агро") на суму 4 261 510 грн. 05 коп..

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року у справі № 5004/2092/11 (судді -Демидюк О.О., Бригинець Л.М., Щепанська Г.А.) апеляційну скаргу СГ ТОВ "Старк-Агро" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі № 5004/2092/11 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі № 5004/2092/11 в частині відмови у визнанні грошових вимог СГ ТОВ "Старк-Агро" залишено без змін. Апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі № 5004/2092/11 задоволено. Визнано грошові вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" до боржника ТОВ АВТФ "Старк" на суму 864 206 грн. 12 коп. з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів. Розпорядника майна Дяченка С.В. зобов'язано внести зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ АВТФ "Старк" у відповідності до даної постанови.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року у справі № 5004/2092/11, СГ ТОВ "Старк-Агро" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог СГ ТОВ "Старк-Агро", а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.34, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст.598, 599, 601 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ст.ст.202, 203 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

На думку скаржника, господарськими судами безпідставно прийнято до уваги зарахування вимог боржника до скаржника, не зважаючи на той факт, що вказані вимоги вважаються погашеними.

Крім того, скаржник вказує на те, що господарськими судами розглянуто по суті не всі вимоги скаржника. Зокрема, дано висновки лише щодо "зарахованих" вимог в розмірі 945 479, 19 грн. та вимог в розмірі 1 143 733,14 грн., які збільшено внаслідок уточнення вимог. Разом з тим, СГ ТОВ "Старк-Агро" заявлено грошові вимоги в розмірі 3 117 776,91 грн., а згідно заяви про уточнення вимог заявлено вимоги в розмірі 4 261 510,05 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Волинської області встановлено, що розпорядник майна Дяченко С.В. подав на затвердження реєстр вимог кредиторів:

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" - на суму 345 636 грн. 44 коп. - 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. - 6 черга, 321 грн. 00 коп. - 1 черга;

- ПАТ "Галичина" - на суму 9 088 грн. 83 коп. - 4 черга, 40 грн. 00 коп. - 1 черга;

- СГ ТОВ "Старк-Агро" - на суму 3 117 776 грн. 91 коп.;

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 1 924 734 грн. 94 коп. - 1 черга.

Вимоги СГ ТОВ "Старк-Агро" розпорядником майна та боржником не визнані повністю у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю підтверджуючих первинних документів.

СГ ТОВ "Старк-Агро" звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог від 15.12.2011 року, до якої долучив первинні документи на суму 2 297 817 грн. 00 коп.

На виконання вимог суду щодо подання доказів на підтвердження майнових вимог СГ ТОВ "Старк-Агро" подав первинні документи на підтвердження загального боргу одночасно з заявою про уточнення грошових вимог від 28.01.2012 року, де просило визнати його грошові вимоги на суму 4 261 510 грн. 05 коп. (в т.ч. 3 117 776 грн. 91 коп. згідно заяви від 15.12.2011 року).

В підтвердження грошових вимог до боржника СГ ТОВ "Старк-Агро" подав накладні, акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення, рахунки-фактури за період 2005-2008 років (т.2, а.с. 4-36, т.3, а.с. 10-150).

Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог СГ ТОВ "Старк-Агро" на суму 4 261 510 грн. 05 коп., виходячи з такого.

Боржником ТОВ АВТФ "Старк" подано договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року (т.2, а.с. 118), з якого вбачається, що згідно акту звірки на 01.01.2008 року узгоджений залишок по розрахунках з ТОВ АВТФ "Старк" становить 945 479 грн. 19 коп. Залишок розрахунків після зарахування взаємних вимог становить станом на 01.01.2009 року -101 903 грн. 80 коп. в користь ТОВ АВТФ "Старк".

На підставі даного договору, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між сторонами існували грошові вимоги, які є юридично однорідними, та були предметом зустрічного зарахування. СГ ТОВ "Старк-Агро" не зверталося до суду з позовом про визнання договору про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року недійсним. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій вказали на те, що зобов'язання між СГ ТОВ "Старк-Агро" та ТОВ АВТФ "Старк" є припиненим у зв'язку із зарахуванням.

При цьому, господарським судом Волинської області, з яким погодився Рівненський апеляційний господарський суд, не взято до уваги посилання ліквідатора СГ ТОВ "Старк-Агро" на неможливість припинення зобов'язання сторони зарахуванням у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться з моменту порушення провадження у справі про банкрутство (ухвала від 13.11.2007 року № 7/162-Б).

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до вимог статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до вимог ст.5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Ст.1 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з абз. 6 ст.1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Волинської області від 13.11.2007 року стосовно СГ ТОВ "Старк-Агро" було порушено провадження у справі № 7/162-Б. Оголошення про порушення справи про банкрутство СГ ТОВ "Старк-Агро" опубліковано в газеті "Голос України" від 14.12.2007 року.

З моменту публікації вказаного оголошення строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав (ч.15 ст.11 Закону про банкрутство).

В оскаржуваних судових рішеннях господарських судів першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ АВТФ "Старк" не пред'являв вимоги у справі № 7/162-Б про банкрутство СГ ТОВ "Старк-Агро".

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені ч.2 ст.14 Закону, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі якою затверджує реєстр вимог кредиторів, а зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи до уваги договір про зарахування взаємних вимог від 05.01.2009 року, не перевірили факт припинення можливих зобов'язань скаржника СГ ТОВ "Старк-Агро" перед ТОВ АВТФ "Старк".

Зокрема, господарським судам необхідно було з'ясувати дійсність зустрічних взаємних вимог, а також момент, коли виникли грошові вимоги у СГ ТОВ "Старк-Агро" до СГ ТОВ "Старк-Агро", тобто до порушення провадження у справі про банкрутство СГ ТОВ "Старк-Агро" (13.11.2007 року) чи після. Оскільки у випадку, якщо вимоги СГ ТОВ "Старк-Агро" до СГ ТОВ "Старк-Агро" є припиненими в силу закону, а саме ч.2 ст.14 Закону про банкрутство, то можливість для їх зарахування відсутня.

Крім того, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, судами попередніх інстанцій не повною мірою були дотримані вимоги ст.43 ГПК України щодо оцінки доказів та вимоги ч.2 ст.34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.

Так, в силу ч.1 ст.14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з вимог ст.ст.14, 15 Закону про банкрутство, обов'язок надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відмовляючи у визнанні грошових вимог СГ ТОВ "Старк-Агро", господарський суд першої інстанції, з яким погодився і господарський суд апеляційної інстанції, дав висновки лише щодо "зарахованих" вимог в розмірі 945479 грн. 19 коп. та вимог у розмірі 1 143 733 грн. 14 коп., які збільшено внаслідок уточнення вимог. Разом з тим, СГ ТОВ "Старк-Агро" заявлено грошові вимоги в розмірі 3 117 776 грн. 91 коп., а згідно з заявою про уточнення грошових вимог заявлено вимоги у розмірі 4 261 510 грн. 05 коп.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що боржником ТОВ АВТФ "Старк" подано договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року, з якого вбачається, що згідно акту звірки на 01.01.2008 року узгоджений залишок по розрахунках з ТОВ АВТФ "Старк" становить 945479 грн. 19 коп.

Проте, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, акт звірки взаємних розрахунків, доданий боржником ТОВ АВТФ "Старк" на підтвердження відсутності заборгованості між ТОВ АВТФ "Старк" та СГ ТОВ "Старк-Агро" не є первинним документом, який свідчить про наявність чи відсутність заборгованості.

Крім того, приймаючи як доказ договір про зарахування зустрічних взаємних вимог між ТОВ АВТФ "Старк" та СГ ТОВ "Старк-Агро", суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що в самому договорі датованому 05.01.2009 року йде посилання, зокрема, на накладні, датовані періодом з 01.01.2008 року по 01.06.2009 року.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій в цій частині не відповідають вимогам ч.2 ст.34 ГПК України та порушують принцип належності та допустимості доказів.

Письмові докази, подані кредитором СГ ТОВ "Старк-Агро" на підтвердження своїх грошових вимог до боржника ТОВ АВТФ "Старк" ні господарським судом першої, ні апеляційної інстанцій по суті не досліджувалися.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, господарськими судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки підставам виникнення грошових вимог кредитора СГ ТОВ "Старк-Агро" до боржника ТОВ АВТФ "Старк", не досліджено їх характер, а також належним чином не встановлено розмір та момент виникнення таких грошових вимог.

Наведені вище порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для привального вирішення спору, і як наслідок розгляд в судовому процесі обставин справи не видається визнати повним та об'єктивним.

Відповідно до ч.2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне, справу, в частині розгляду грошових вимог СГ ТОВ "Старк-Агро" на суму 4 261 510 грн. 05 коп. до боржника ТОВ АВТФ "Старк" передати на розгляд до господарського суду Волинської області для з'ясування характеру, змісту, а також, встановлення підстав, розміру та моменту виникнення грошових вимог даного кредитора.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року у справі № 5004/2092/11 та ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі № 5004/2092/11 в частині відмови у визнанні грошових вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" скасувати, в цій частині справу № 5004/2092/11 передати на розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий М.І. Хандурін

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк