Постанова № 25139454, 09.07.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1466/12

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши адміністративний позов Вижницького районного центру зайнятості до Вижницького міського будинкоуправління про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Вижницький районний центр зайнятості просить стягнути з Вижницького міського будинкоуправління заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 295,53 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, яку отримано 27.06.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною плановою перевіркою правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено, що за відповідачем за несвоєчасно сплачені страхові внески обліковується пеня в розмірі 295,53 грн.

Судом встановлено, що представниками позивача було проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.04.2007 року до 31.12.2010 року.

За підсумками проведеної перевірки позивачем складено Акт №17 від 15.03.2012 року. перевіркою виявлено несвоєчасну сплату страхових внесків з 07.09.2007 року по 10.09.2008 року та з 26.12.2008 року по 31.12.2010 року, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 10-12).

Розглянувши матеріали документальної перевірки позивачем винесено Рішення №2 від 17.05.2012 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (а.с. 8-9). Вказане Рішення відповідач отримав 25.05.2012 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі від 17.05.2012 року №13-04-24/765 (а.с. 7). Проте заборгованість відповідачем не погашена, а рішення у встановлений законом строк не оскаржено.

Окрім того, заборгованість відповідача підтверджується розрахунком нарахування страхових внесків та розрахунком пені за результатами перевірки, відповідно до яких заборгованість відповідача становить 295,53 грн. (а.с. 13-18).

У відповідності до ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є страхування на випадок безробіття.

Вижницький районний центр зайнятості є органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який забезпечує реалізацію питань, пов’язаних з системою прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду, тобто здійснює владні управлінські функції.

Відповідачем було порушено п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року N 1533-III (Закону України №1533-III), згідно якої роботодавець зобов'язаний подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

У відповідності із частиною 2 ст. 38 Закону України №1533-III, строк давності у разі стягнення фінансових санкцій, страхових внесків та пені, передбачених цією статтею, не застосовується. Статтею 39 цього ж Закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до пункту 9.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Вижницького міського будинкоуправління (вул. Івасюка, 5, м. Вижниця, Чернівецька область, р/р 260023013192 у ЧОУ ВАТ "Держощадбанк" ТВБВ№10025/0181, МФО 356334, код ЄДРПОУ 33095047) на користь Вижницького районного центру зайнятості заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття у сумі 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 53 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.О. Григораш