Постанова № 25139225, 06.06.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/3517/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретарі Варченко В.В. , за участі: представників позивача представників відповідача Марусій П.В., Лозінської Г.В., Глуховець Л.М., Назарко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державного підприємства "Ярмолинецьке лісове господарство" смт. Ярмолинці Хмельницької області до Ярмолинецького відділення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення відповідача форми «Р» № 0000062300 від 03 травня 2012 року, в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 29384,75 грн., в тому числі 27847 грн., за основним платежем та 1537,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення - рішення відповідача форми «Р» № 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким було збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4172,25 грн., в тому числі 3338 грн., за основним платежем та 834,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За наслідками перевірки відповідач склав акт перевірки від 13.04.2012 року № 72/23/00993343. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33177,75 грн., та 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4172,25 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також права формувати валові витрати по податку на прибуток підприємств, висновки посадової особи державного податкового органу, яка проводила перевірку позивач вважає такими, що суперечать законодавству.

Податкове повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33177,75 грн., просить скасувати частково в сумі 29384,75 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними, так як позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість і валові витрати по податку на прибуток підприємств.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року підлягає частковому скасуванню, а податкове повідомлення-рішення № 0000072300 від 03 травня 2012 року підлягає повному скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення є законними, так як перевіркою встановлено відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також валових витрат по податку на прибуток підприємств.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 20.05.1996 року зареєстрований Ярмолинецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Державним податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 13.04.2012 року № 72/23/00993343 «Про результати планової виїзної перевірки Д П «Ярмолинецьке лісове господарство», код за ЄДРПОУ 00993343 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року».

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 31640 грн., за перший, другий, третій, четвертий квартал 2009 року, перший, третій, четвертий квартал 2010 року, перший, другий, третій, четвертий квартал 2011 року, а також встановлено порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме: позивачем занижено податок на додану вартість на суму 3560 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33177,75 грн., та 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4172,25 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадові особи державного податкового органу прийшли в зв'язку з тим, що в перевіряємому періоді державне підприємство «Ярмолинецьке лісове господарство» завищило валові витрати за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року всього у сумі 116993 грн., в результаті не підтвердження витрат відповідними первинними документами, які б відповідали правилам ведення бухгалтерського обліку та ПК України, та відсутністю зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Між державним підприємством «Ярмолинецьке лісове господарство» та державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг» укладено договір № ХМ-166 від 01 листопада 2010 року на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини.

У вказаному договорі відсутні істотні умови договору, а саме: не визначено найменування та кількість наданих послуг, вимоги до їх якості, а також відсутні вимірники господарських операцій у вартісному виразі.

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні обов'язкові реквізити, тобто місце складання, посада осіб, їх прізвище відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт не було встановлено програмне забезпечення державному підприємству «Ярмолинецьке лісове господарство», тобто первинні документи не підтверджують факт здійснення господарської операції.

Також між державним підприємством «Ярмолинецьке лісове господарство» та державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг», в послідуючому державним підприємством «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» укладено договори № 287-1 від 27 червня 2008 року, № 22-287 від 30 грудня 2009 року, № 22-287-с від 30 грудня 2009 року, № 22-287-с від 16 липня 2010 року на перевірку та підготовку матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них матеріалів для забезпечення експортних операцій».

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні обов'язкові реквізити, тобто місце складання, посада осіб, їх прізвище відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Натомість зміст операцій носить загальну назву. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять даних відповідно до якого розрахунку визначена вартість робіт, послуг. Крім того не вказано за який період виконано роботи, тобто первинні документи, зміст та обсяг зазначених в них господарських операцій не підтверджують факт здійснення операцій.

За таких же обставин державний податковий орган прийшов до висновку про включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по роботах, послугах, виконання яких не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Із такими висновками податкового органу у акті перевірки від 13.04.2012 року № 72/23/00993343 суд не погоджується враховуючи наступне.

Як встановлено судом із пояснень сторін та досліджених матеріалів справи між позивачем-державним підприємством «Ярмолинецьке лісове господарство» яке виступає в якості замовника та державним підприємством «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» яке виступає в якості виконавця було укладено договір № 287-1 від 27 червня 2008 року предметом якого є те, що виконавець виконує для замовника роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій». Вказаний договір діяв до 31 грудня 2008 року. Згідно додатку № 2 від 11 грудня 2008 року до договору № 287-1 від 27 червня 2008 року строк дії договору № 287-1 від 27 червня 2008 року продовжено до 31 грудня 2009 року.

В послідуючому між сторонами був підписаний договір № 22-287-с від 30 грудня 2009 року терміном дії до 31 грудня 2010 року предметом якого є те, що виконавець виконує для замовника роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій».

На 2010 рік між сторонами укладений договір № 22-287-с від 16 липня 2010 року про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій».

Також між позивачем-державним підприємством «Ярмолинецьке лісове господарство» яке виступає в якості замовника та виконавцем-державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» укладено договір № 22-287с від 07 лютого 2011 року про виконання виконавцем послуг з електронного оформлення, перевірки та інформаційного супроводу зовнішньоекономічної діяльності замовника, пов'язаної з експортом лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Крім того позивач-державне підприємство «Ярмолинецьке лісове господарство» яке виступає в якості замовника та виконавець-державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» уклали між собою договір № ХМ-166 від 01 листопада 2010 року на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини.

Необхідність забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини обумовлена розпорядженням Кабінету міністрів України від 16 вересня 2009 року № 1090-р, яким схвалено концепцію створення єдиної державної системи електронного обліку деревини на базі автоматизованої інформаційної системи Держкомлісгоспу.

З метою реалізації зазначеної концепції розпорядженням Кабінету міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1408-р, затверджено план заходів щодо реалізації концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини, відповідальним за виконання якого визначено Держкомлісгосп України.

Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України № 159 від 27 травня 2010 року «Про активізацію роботи щодо створення єдиної державної системи електронного обліку деревини» головним підприємством-оператором по впровадженню та організаційно-технічному супроводу системи електронного обліку деревини визначено державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг».

За таких обставин суд вважає, що роботи визначені договором № ХМ-166 від 01 листопада 2010 року на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини і є частиною робіт, виконання яких необхідне для впровадження державної системи електронного обліку деревини на державному рівні.

Необхідність укладення договорів № 287-1 від 27 червня 2008 року про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій», № 22-287-с від 30 грудня 2009 року про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій», № 22-287-с від 16 липня 2010 року про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій», № 22-287с від 07 лютого 2011 року про виконання виконавцем послуг з електронного оформлення, перевірки та інформаційного супроводу зовнішньоекономічної діяльності замовника, пов'язаної з експортом лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, обумовлена тим, що відповідно до статті 3 Закону України від 08.09.2005 № 2860-IV "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів") реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів.

Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Сертифікат про походження лісоматеріалів видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері лісового господарства або його територіальним органом і підтверджує законність придбання лісоматеріалів.

Право експорту певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, має суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, зазначену у відповідному сертифікаті.

Митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про їх походження.

Після митного оформлення товарів копія сертифіката про походження лісоматеріалів вилучається і зберігається митницею разом з іншими документами, що стосуються цієї експортної операції.

Сертифікат про походження лісоматеріалів не може передаватися іншим суб'єктам підприємницької діяльності при подальшій реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України.

Пунктом 11 «Програми боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009 роки», затвердженої Указом Президента України «Про Програму боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009 роки» від 04.03.2008 року № 195, передбачено створення та запровадження органами митної служби та іншими органами державної влади комплексної системи електронного документообігу дозвільних документів та здійснення зовнішньоекономічних операцій, передбачивши уніфікацію таких документів.

Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України «Щодо врегулювання окремих питань роботи по видачі Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів» від 16.12.2008 року № 339 державне підприємство «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» забезпечує постійне ведення електронного документообігу (реєстр Сертифікатів) на здійснення зовнішньоекономічних операцій і надання відповідної інформації Держкомлісгоспу України та Державній митній службі України.

На виконання вказаного Указу Президента України Держкомлісгоспом України та Державною митною службою України затверджено Протокол погодження реквізитів та способу обміну інформацією між Держкомлісгоспом України та Державною митною службою України № 3 від 28.01.2009 року.

Згідно цього Протоколу Держкомлісгосп України надає Державній митній службі України на постійній, безоплатній основі у електронному вигляді інформацію щодо виданих дозвільних документів на здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Протоколом визначено, що від імені Держкомлісгоспу України відповідальною особою за надання інформації є державне підприємство «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції».

На підставі наказу Держкомлісгоспу України від 30.04.2010 року № 131 правонаступником державного підприємства «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» стало державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг». Відповідно до Протоколу погодження реквізитів та способу обміну інформацією між Держкомлісгоспом України та Державною митною службою України № 3 від 28.01.2009 року були внесені відповідні зміни Протоколом № 43 від 28.07.2010 року, тобто відповідальною особою за надання інформації стало державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг».

Державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» забезпечує ведення відповідного єдиного електронного реєстру Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та надає по електронній мережі інформаційні матеріали та електронні копії документів, що підтверджують легальність походження деревини до Державної митної служби України.

Аналіз визначених нормативних документів, встановлених обставин дає суду підставу не брати до уваги при вирішення спору заперечення представників відповідача, щодо того, що відсутній зв'язок витрат по вказаних договорах з господарською діяльністю платника податку.

Необхідність укладення таких договорів доведена у судовому засіданні стороною позивача та дослідженими матеріалами справи.

Також між позивачем-державним підприємством «Ярмолинецьке лісове господарство» яке виступає в якості комітента та комісіонером-державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» укладено договір комісії № ХМ/9 від 01.03.2011 року відповідно до якого комісіонер зобов'язується за комісійну плату здійснити продаж декоративних рослин, хвойних та листяних дерев, саджанців та іншого посадкового та декоративно-посадкового матеріалу, що є у розпорядження комітента.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, до 01.01.2011 року регулювалося Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, починаючи з 01.01.2011 року ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 3.2 статті 3 цього ж Закону встановлено, які операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, статтею 5 цього Закону визначено операції, що звільнені від оподаткування.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами. (пункт 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до підпункту б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно підпункту в) пункту 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Статтею 196 ПК України встановлено, які операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, статтею 197 ПК України визначено операції, що звільнені від оподаткування.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. (пункт 188. статті 188 ПК України).

Аналізуючи вказані норми Закону України «Про податок на додану вартість», ПК України суд приходить до висновку, що надання послуг позивачу по виконанню робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій», на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини на 2008, 2009, 2010, 2011 роки, продаж декоративних рослин, хвойних та листяних дерев, саджанців та іншого посадкового та декоративно-посадкового матеріалу, що є у розпорядженні комітента, згідно укладених договорів є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, базою оподаткування операцій з поставки таких послуг є їх договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками обов'язкові реквізити.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися у операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно підпункту а) пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Ставки податку як це передбачено підпунктами а), б) пункту 193.1 статті 193 ПК України встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.8, 201.9, 201.10, 201.15 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно до пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Аналізуючи вказані норми Закону України «Про податок на додану вартість», ПК України суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна.

Як встановлено із пояснень сторін, матеріалів перевірки та справи, позивачем при її проведенні з питань достовірності заявленої суми податкового кредиту з податку на додану вартість за період, який перевірявся, було надано відповідачу договори, належно оформлені податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів за отримані послуги, та документи бухгалтерського обліку, які підтверджують використання отриманих сертифікатів та інформації у господарській діяльності підприємства, копії сертифікатів, товарно-транспортні накладні.

Копії вказаних документів додані до матеріалів справи, вибірково додані копії самих сертифікатів. Оригінали електронних дисків, підтверджуючих виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини досліджені у судовому засіданні і поверненні представникам позивача в зв'язку із неможливості приєднання їх копій до матеріалів справи.

Державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Посилання державного податкового органу на те, що в укладених договорах відсутні істотні умови передбачені пунктами 2, 3, 4 статті 180 ГК України суд не бере до уваги при вирішенні спору, оскільки договори в судовому порядку недійсними визнані не були.

Наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів не може бути підставою для висновку про те, що первинні документи не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» № 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4172,25 грн., в тому числі 3338 грн., за основним платежем та 834,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) необхідно визнати протиправним та скасувати.

Крім того відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33177,75 грн., в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 29384,75 грн., в тому числі 27847 грн., за основним платежем та 1537,75 грн.

Таке податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі таких же висновків акту перевірки, що і податкове повідомлення-рішення № 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4172,25 грн., в тому числі 3338 грн., за основним платежем та 834,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Пунктом 5.11 статті 5 цього ж Закону визначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платників податків, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пунктів 138.1, 138.2 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України.

Склад валових витрат позивача в зв'язку з проведенням господарських операцій із державним підприємством «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції», в послідуючому із державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг», підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку і які додані до матеріалів справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33177,75 грн., в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 29384,75 грн., в тому числі 27847 грн., за основним платежем та 1537,75 грн., є протиправним.

Враховуючи, що суд не вправі проводити розрахунки та визначати в грошову виразі в якій частині таке податкове повідомлення-рішення є неправомірним, а в якій відповідає нормам податкового законодавства, тому за таких обставин суд вважає, що таке податкове повідомлення-рішення необхідно визнати неправомірним та скасувати повністю.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити, податкове повідомлення-рішення № 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4172,25 грн., в тому числі 3338 грн., за основним платежем та 834,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33177,75 грн., в тому числі 31640 грн., за основним платежем та 1537,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)необхідно визнати протиправними та скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 185, 198, 201 ПК України, ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ярмолинецького відділення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0000062300 від 03 травня 2012 року, яким державному підприємству "Ярмолинецьке лісове господарство" смт. Ярмолинці Хмельницької областібуло збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 29384,75 грн., в тому числі 27847,00 грн., - за основним платежем та 1537,75 грн., - за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000072300 від 03 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 4172,25 грн, в тому числі 3338,00 грн., - за основним платежем та 834,25 грн., - за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 11.06.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2012 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський