Постанова № 25138977, 03.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 2-а-1588/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Блонського Д.М.,

представників відповідача - Боровик М.О., Вареги В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Лартіс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Лартіс" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. № 0000081705, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 87776,10 грн., у тому числі за основним платежем на 70220,88 грн. та за штрафними санкціями на 17555,22 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ у м.Херсоні для визначення грошових зобов'язань за спірним податковим повідомленням-рішенням використало необгрунтовані висновки акту фактичної перевірки № 1/17-5/32392077. Позивач стверджує, що розрахунки отриманого доходу та податку з доходів фізичних осіб зроблені на підставі документально не підтверджених свідчень членів екіпажу т/х "Тавр" та підроблених відомостей про виплачені кошти. На думку позивача, ці обставини не можуть бути підтвердженням висновку відповідача про заниження грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за спірним податковим повідомленням-рішенням від 24.04.2012 р. № 0000081705, а тому це податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, оскільки висновки про нарахування зобов"язань з податку з доходів фізичних осіб повинні грунтуватися на первинних бухгалтерських документах, а не на поясненнях фізичних осіб.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, вказавши на те, що існування трудових відносин з позивачем громадян ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтверджено їхніми поясненнями та даними послужної книжки моряка. У розрахункових відомостях на нарахування та видачу заробітної плати, що були надані перевірці, ці особи були відсутні. Відповідач вважає доведений факт існування трудових відносин між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і тому позивач, як податковий агент, зобов'язаний був утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб з цих виплат. На цій підставі відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі висновків акту від 27.03.2012 р. №1/17-5/32392077 про результати фактичної перевірки позивача з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та нарахування податку на доходи фізичних осіб за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року (далі - акт № 1/17).

За наслідками перевірки відповідач встановив, що позивач у порушення ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ (далі - Закон №889) як податковий агент не утримав податок з доходів фізичних осіб у сумі 70220,88 грн. з фактичної винагороди, виплаченої громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за час роботи на т/х "Тавр".

Як зазначено у акті перевірки № 1/17, капітаном т/х "Тавр" ОСОБА_9 було надано копії відомостей в доларах США та гривні, згідно яких відбувалась виплата заробітної плати членам екіпажу т/х "Тавр", а також отримані письмові пояснення ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які перебували у трудових відносинах з ПП "Лартіс".

При співставленні пояснень членів екіпажу т/х "Тавр" та копій відомостей, згідно яких відбувалась виплата заробітної плати членам екіпажу, з розрахунково-платіжними відомостями по нарахуванню заробітної плати, наданими ПП "Лартіс", за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року, відповідачем було встановлено, що суми виплат заробітної плати по відомостям членам екіпажу не відповідають розрахунково-платіжним відомостям та бухгалтерському обліку ПП "Лартіс".

Згідно з поясненнями, наданими вищезазначеними працівниками, вони отримували заробітну плату, розмір якої перевищував суми, відображені у розрахунково-платіжних відомостях, бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до копій відомостей, згідно яких відбувалась виплата заробітної плати членам екіпажу т/х "Тавр", наданих капітаном ОСОБА_9, шість громадян отримували доходи за виконану роботу, при цьому у розрахунково-платіжних відомостях по нарахуванню заробітної плати ПП "Лартіс" за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року зазначені особи відсутні, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Тобто, висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та трудового законодавства відповідачем зроблено на підставі пояснень та копій відомостей, наданих капітаном ОСОБА_9

Інших підстав для встановлення невідповідності виплачених доходів та утриманого податку в акті перевірки № 1/17 не зазначається.

Для підтвердження правомірності своїх висновків у судовому засіданні представниками відповідача надано копії розрахунково-платіжних відомостей ПП "Лартіс", відомості на видачу заробітної плати за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року, пояснення громадян ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями ст.70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами пп.3.1 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (пп.3.4 п.3 Положення № 637).

Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами) (пп.3.8 п.3 Положення № 637).

Згідно з вимогами пп.3.9 п.3 Положення № 637 після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум; у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)"; здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Відповідно до пп.3.10 п.3 Положення № 637 прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік) (пп.3.12 п.3 Положення № 637).

З аналізу вказаних правових норм слідує, що документи складені у інший спосіб, не є бухгалтерськими документами та не можуть бути підтвердженням господарських операції, здійснених суб'єктом підприємництва.

На підтвердження правомірності свого рішення представниками відповідача надано копії відомостей на видачу заробітної плати за березень, травень, вересень, жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень-серпень, вересень 2010 року, з 01.10 по 16.10.2010 р., 16-31.09.2010 р., які надані під час перевірки капітаном т/х "Тавр" ОСОБА_9

Однак дані відомості за своїм змістом не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та додатку № 1 даного Положення, у якому визначено форму такої відомості, оскільки не містять підписів керівника та бухгалтера ПП "Лартіс", даних про їх приналежність до позивача.

Між тим, надані представником позивача платіжні відомості за березень, травень, вересень, жовтень, листопад 2009 року, січень-жовтень 2010 року повністю відповідають зазначеним вимогам.

Розглядаючи позицію сторін по даній справі, суд погоджується з твердженням відповідача, що стосовно виплат грошової винагороди найманим працівникам позивач виступає податковим агентом, в обов'язки якого входить своєчасне утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб. При цьому податок має утримуватись з усіх доходів, виплачених найманим працівникам у якості заробітної плати за час виконання трудових обов'язків.

Відповідно до Податкового кодексу України підставою для збільшення грошових зобов'язань платника податків з ініціативи податкового органу мажуть бути висновки про результати перевірок цих платників податків.

Згідно ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За приписами Податкового кодексу України для обрахування грошових зобов'язань платником податків до уваги не приймаються документально не підтверджені дані цього платника податків, які зменшують розрахований об'єкт оподаткування чи податок, саме тому суд вважає, що не можуть бути підставою для перегляду грошових зобов'язань платника податків документально не підтверджені дані податкового органу про заниження задекларованих цим платником податку об'єктів оподаткування.

З матеріалів справи суд слідує, що обчислення податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки № 1/17 здійснено на підставі непрямих доказів про отримання доходів найманими працівниками позивача, оскільки послужна книжка моряка підтверджує факт існування трудових відносин позивача з найманими працівниками, а послужна книжка та пояснення не підтверджують фактичне нарахування та отримання заробітної плати найманими працівниками.

Збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників за спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем здійснено на підставі акту фактичної перевірки позивача.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). На думку суду даних фактичної перевірки замало для висновку про несплату позивачем зобов'язань з податку на доходи з найманих працівників. Ці висновки відповідача можливі при детальному вивчені всіх обставин бухгалтерського та податкового обліку, надходження та витрачання коштів при здійсненні господарської діяльності позивача, про що зазначається зокрема в п.7 Положення № 637, а не лише на підставі пояснень та відомостей, які за формою та змістом не відповідають вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги ПП "Лартіс" щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. № 0000081705.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 24.04.2012 р. № 0000081705.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 липня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.8