Постанова № 25138962, 10.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. 08 год. 30 хв.Справа № 2а-4229/11/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Горностаївського районного споживчого товариства "Райст" до Горностаївського відділення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Горностаївське районне споживче товариство "Райст" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Горностаївського відділення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.07.2011 р. № 0000092308 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 015,50 грн.

Сторони просили розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що працівниками податкового органу було проведено перевірку у відділі магазину, що належить Горностаївському районному споживчому товариству "Райст", складено акт перевірки від 26.04.2011 р. № 2/21/12/01777452 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. № 0000022308 про застосування штрафних санкцій в сумі 14 612,80 грн. за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Підприємством назване податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової адміністрації у Херсонській області, в результаті чого Горностаївським відділенням Великолепетиської МДПІ 13 липня 2011 р. прийнято окремі податкові повідомлення-рішення за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та норм з регулювання обігу готівки №№ 0000092308 на суму 14 015,50 грн., 0000112308 на суму 1,00 грн. та 0000102308 на суму 340,00 грн.

Позивач заперечує проти застосування до нього штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0000092308 у сумі 14 015,50 грн. Вказує, що це рішення прийняте відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки. Позивач стверджує, що ні Закон № 265/95-ВР, ні Положення № 637, ні Указ № 436/95 не містять термінів "неповне оприбуткування", "несвоєчасне оприбуткування". Факт проведення готівки через РРО підтверджується даними Z-звітів. Позивач також вказує на порушення процедури самої перевірки, ненаданні перевіряючими наказу та направлення на перевірку, складених відповідно до вимог ПК України.

Ще однією підставою для скасування оскаржуваного рішення, на думку позивача, є та обставина, що застосовані цим рішенням штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, які можуть встановлюватися виключно законами, а тому їх застосування у відповідності до Указу Президента України є протизаконним.

Від відповідача до суду надійшло заперечення проти позову, відповідно до якого він вважає вимоги Горностаївського районного споживчого товариства "Райст" необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що перевірка проведена в межах та на підставі вимог законодавства, рішення про застосування фінансових санкцій до позивача застосовано також правомірно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.

За змістом п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби, зокрема, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби встановлені нормами статті 80 ПК України.

Так, за приписами статей 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених п. 80.2 ст. 80.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 р. № 0000092308 прийняте на підставі акту від 26.04.2011 р. № 2/21/12/01777452, складеного за результатами фактичної перевірки у відділі магазину "Универмаг", що розташований по вулиці Леніна, 150 в смт. Горностаївка Херсонської області та належить позивачу, та за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. № 0000022308.

Перевірка проведена в присутності продавця - ОСОБА_1, якій було пред'явлено направлення на перевірку від 20.04.2011 р. №№ 248, 249 та вручено копію наказу ДПА у Херсонській області "Про проведення фактичних перевірок" від 19.04.2011 р. № 124, підписаного головою ДПА у Херсонській області. Пред'явлення направлень та отримання копії наказу засвідчено підписом ОСОБА_1 в направленнях на перевірку. Копії направлень додані до матеріалів справи.

Судом в якості свідка було допитано ОСОБА_2., який відповідно до направлення від 20.04.2011 р. № 248 здійснював перевірку. Його показаннями підтверджуються викладені обставини, він пояснив суду, що перевірку проведено на підставі направлення та наказу, продавця ознайомлено з направлення та вручено їй копію наказу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, посадові особи органу державної податкової служби були допущені до проведення перевірки, акт перевірки підписаний продавцем ОСОБА_1 без зауважень, про що також зроблено відмітку в акті.

Таким чином, відповідач дотримався всіх вимог законодавства щодо порядку проведення фактичної перевірки.

Фінансові санкції застосовані до позивача у зв'язку з порушенням ним п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

За приписами пункту 1.2 гл. 1 зазначеного Положення оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

За змістом акту перевірки податковим органом встановлено неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження в КОРО, а саме не внесено готівкові кошти на підставі Z-звітів № 2047 від 15.01.2011 р. у сумі 849,00 грн., № 2048 від 18.04.2011 р. у сумі 708,00 грн. та № 2049 від 19.04.2011 р. у сумі 1 246,10 грн. Загальна сума неоприбуткованих готівкових коштів складає 2 804,10 грн.

Посилання відповідача на проведення готівки через РРО не спростовує порушення викладене в акті перевірки, оскільки оприбуткування готівки є не лише проведення розрахункової операції через РРО, але й внесення (підклеювання) щоденних звітів до КОРО.

Відповідальність за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки встановлена абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" та передбачає штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд не погоджується із твердженням позивача про протиправність застосування такої адміністративно - господарської санкції як штраф за неоприбуткування готівки на підставі Указу Президента, оскільки відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України в межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

З огляду на викладене суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог щодо оприбуткування готівкових коштів та, відповідно, податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2011 р. № 0000092308 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 015,50 грн., а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог Горностаївського районного споживчого товариства "Райст" до Горностаївського відділення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.07.2011 р. № 0000092308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 015,50 грн. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 9.2