Постанова № 25138943, 15.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2012 р. 09 год.45 хв.Справа № 2-а-1466/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю:

представника позивача- Кермача А.І.,

представника відповілдача- Міськів М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.12.2011р. № 0004442301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011р. на 47755,87 грн.

Спірне рішення прийняте на підставі акту від 19.12.2011 р. № 4392/23-2/34370123, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД «Палладіум» за вересень 2011 р. (далі - акт перевірки).

За актом перевірки податковим органом встановлено порушення:

1.ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Мельхіор-Агро" при придбанні товарів у постачальника ТОВ „ТД „Палладіум" у вересні 2011 року; відповідному зменшенню підлягають податкові зобов'язання з податку на додану вартість у вересні-жовтні 2011 року в межах податкового кредиту (по ланцюгу постачання від ТОВ „ТД „Палладіум").

2.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у вересні 2011 року на суму ПДВ 139304,07 грн.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД «Палладіум», такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними податкового органу частину податкового кредиту у вересні 2011р. позивачем було сформовано із вартості товарів (нафтопродуктів), нібито отриманого по видатковим накладним, виписаним від імені ТОВ ТД «Палладіум», у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності. В свою чергу, ТОВ ТД «Паладіум» сформував податковий кредит за документами по операціями з придбання товару у ТОВ «Будтех інтеграл компані», яке сформувало податковий кредит від ТОВ «СП «Агромрія».

Податковий орган вважає, що якщо не було операцій із придбання товару ТОВ ТД «Паладіум», то відповідно не було його подальшої реалізації позивачу.

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ ТД «Палладіум».

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про нікчемність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність поставки товарів (мінеральних добрив) підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, таким чином, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами в ланцюгах постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що ТОВ ТД «Палладіум», контрагент позивача у першому ланцюгу постачання, не має відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, в тому числі для виконання операцій з постачання товарів позивачу. У ТОВ ТД «Палладіум» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорті засоби.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Під час проведення перевірки ревізором був використаний акт перевірки ТОВ ТД «Палладіум».

Згідно акту перевірки від 23.11.11 року №77/15-2/36672180 „Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ „ТД „Палладіум" за вересень 2011 року, податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності "ТОВ „Торговий дім «Палладіум» з наступних підстав.

За даними автообліку ДАІ у м. Херсоні транспортні засоби за ТОВ ТД «Паладіум» не зареєстровані. Згідно звіту ф. №1ДФ за II кв.2011 року працюючих у штаті - 2 особи. Отримано пояснення від громадянина ОСОБА_1, який зареєстрований та фактично мешкає поряд з податковою адресою ТОВ Торговий дім „Палладіум", та який повідомив, що про ТОВ „Торговий дім „Палладіум" ніколи не чув, про здійснення ним діяльності інформацію не володіє. У вересні 2011 року ТОВ „Торговий дім „Палладіум" формовано податковий кредит в сумі 2124550,56 грн. від ТОВ „Будтех інтеграл компані" (код 33228849, м.Київ), яке не відобразило зобов'язання з ПДВ по даній операції. Документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ „Будтех інтеграл компані" у вересні 2011 року ТОВ „Торговий дім „Палладіум" до ДПІ у м. Херсоні не надано. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ ТД «Палладіум» анульовано 14.11.2011 року.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

Між позивачем і ТОВ ТД «Палладіум» укладено договір від 05.05.11 №05/05 -24 на поставку нафтопродуктів. Предметом договору визначено: Постачальник (в особі директора ТОВ „ТД „Палладіум" ОСОБА_2) зобов'язується передати дизельне пальне у власність Покупця (в особі директора ТОВ „Мельхіор - Агро" Бутрий Н.В.), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Асортимент, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору. Якість товару, який належить передачі по договору, повинна відповідати ДСТУ ТУ для даного виду товару, підтверджуватися паспортом якості заводу-виробника і відповідати показникам, які в ньому вказані. Поставка товару здійснюється на наступних базових умовах (правила „Инкотермс" в редакції 2000 р.), 1.5.2. при навантаженні на автомобільний транспорт, наданий постачальником, „СРТ місце призначення"; 1.5.3. при навантаженні на автомобільний транспорт, наданим покупцем, „РСА назва місця призначення".

У акті перевірки відображено, що позивач до перевірки надав паспорт продукції, сертифікат відповідності, свідоцтво про визнання щодо якості поставленого дизельного пального. Поставка товару оформлена видатковими та податковими накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка керівник ТОВ ТД «Палладіум» ОСОБА_2, суду пояснив, що працює керівником підприємства із квітня 2010р. по сьогодні. Підприємство займалось оптовою торгівлею ПММ. Підприємство до листопада 2011р. винаймало складські приміщення та утримувало двох найманих працівників. Із ТОВ «Мельхіор-Агро» співпрацювали тривалий час, зокрема травень-листопад 2011р., поставляли дизельне пальне на підставі угоди, оплата проводилась у безготівковому порядку, перевезення товару здійснювалось за рахунок покупця ТОВ «Мельхіор-Агро».

Представник позивача повідомив, що перевезення ДП здійснювалось на підставі угоди, укладеної ТОВ «Мельхіор-Агро» із ФОП ОСОБА_5,

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що він є суб'єктом підприємницької діяльності та надає послуги із перевезення вантажів. Із позивачем співпрацює декілька років. Для ТОВ «Мельхіор-Агро» на підставі угоди перевозив ПММ власним транспортом із м. Херсона по Херсонській області. Надав суду копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів - вантажних паливоцистерн із причепами. ФОП ОСОБА_5 повідомив, що він має 5 осіб найманих працівників, які працюють у нього із 2007 року, надав копії довідок про трудові відносини та трудових договорів. Перевезення здійснювали від ТОВ ТД «Палладіум», як перевізник завжди отримував ТТН.

Матеріали справи містять копії договору про поставку нафтопродуктів ТОВ ТД «Палладіум» позивачу, договору із ФОП ОСОБА_5 про надання транспортних послуг, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, ТТН, докази подальшої реалізації придбаного товару позивачем, тобто поставлений товар був використаний у господарській діяльності позивача.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД «Палладіум».

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана.

Судом встановлено, що ТОВ ТД «Палладіум» у декларації ПДВ за вересень 2011р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ТОВ ТД «Палладіум» на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість не заперечується ДПІ.

Також відповідачем не заперечується, що ТОВ ТД «Палладіум» зареєстроване в ЄДР юридичною особою, щодо нього відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням на момент здійснення поставок позивачу.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ТОВ ТД «Палладіум» та його контрагентів на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Порушення податкового законодавства контрагентами позивача в другому ланцюгу постачання не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011р. № 0004442301.

Стягнути із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 477,57 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 червня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1