Постанова № 25138898, 21.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 3821/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Липитинська О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2012 року № 0000151720 та № 00001611720. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману по взаємовідносинам із контрагентами -Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех-агроремпоставка»(далі -ТОВ «Тех-агроремпоставка»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт»(далі -ТОВ «Промтехноопт»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»(далі -ТОВ «Промспец консалтинг»). Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вище зазначеними контрагентами, то він має встановлене законом право на отримання суми бюджетного відшкодування.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача. Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец консалтинг».

Разом з тим, відповідно до інформації отриманої за результатами перевірок контрагентів, а саме: Акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 30.06.2011 року № 1482/15-05-14/37091549 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг»з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року», Акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 01.06.2011 року № 1251/23-03-05/37092055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року», Акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 30.06.2011 року № 1459/15-05-05/36457279 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-агроремпоставка»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року», була встановлена неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій вище зазначеними контрагентами.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що всі договори укладені даним суб'єктом господарювання із продавцями та покупцями, у т.ч. ФОП ОСОБА_3 не створюють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Відповідач вказує, що оскільки законодавством визначено, що платником податку є саме та особа, яка зобов'язана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, то до складу податкового кредиту можуть бути включені лише ті суми податку, які не лише сплачені покупцем у ціні товару (робіт, послуг), а й сплачені постачальниками безпосередньо до бюджету, а як передумова -включені ним до складу податкових зобов'язань.

Таким чином, оскільки відсутні докази сплати до бюджету контрагентами позивача сум ПДВ, то по даним операціям не виник об'єкт оподаткування, а отже у позивача не було достатніх підстав для врахування у складі податкового кредиту сум ПДВ лише за фактом отримання від недобросовісних контрагентів податкових накладних, а отже -і права на відшкодування податку з бюджету.

Ухвалою суду від 25.04.2012 року замінено первинного відповідача -Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова на належного -Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, 04.01.2012 року співробітниками Західної МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства (ПДВ) по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Тех-агроремпоставка»за період з 01.05.2010 року по 30.11.2010 року, ТОВ «Промтехноопт»за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, ТОВ «Промспец консалтинг»за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої було складено Акт № 3/172/2186118092 від 04.01.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" з ФОП ОСОБА_3

-пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі -Закон України № 168/97-ВР), п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі -ПК України). Донараховано податку на додану вартість 68881,78 грн.

- за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, передбачено відповідальність відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України.

На підставі вищезазначеного акту Західною МДПІ від 23.01.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000151720 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 103 322 грн. 67 коп., в т.ч. за основним платежем 68 881 грн. 78 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -34 440 грн. 89 коп.

- № 00001611720 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші платежі у загальному розмірі 510 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем 0 грн. 0 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -510 грн. 00 коп.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені із контрагентами -ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Також контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 121.1 ст. 121 ПК України, що виявилось в ненаданні позивачем пояснень та документального підтвердження взаємовідносин із контрагентами - ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" на запит контролюючого органу від 18.11.2011 року № 6603/7/17-02-11.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Щодо висновків відповідача про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі того, що правочини укладені між позивачем та контрагентами ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" не створюють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, суд зазначає наступне.

При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

Відповідно до п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2011 року між ТОВ «Тех-агроремпоставка" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки №211, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується придбати та передати у власність Покупця автозапчастини, а також інші товари та матеріали. Асортимент товару обговорюється сторонами у вказується у рахунку-фактурі на кожну партію товару (а.с.51-52)

Факт отримання придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками-фактурами (а.с. 53-54, 56-57, 59-60, 62-63, 65-66, 68-69, 71-72, 74-75)

Також, 01.12.2010 року між ТОВ "Промтехноопт" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки №408, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується придбати та передати у власність Покупця автозапчастини, а також інші товари та матеріали. Асортимент товару обговорюється сторонами у вказується у рахунку-фактурі на кожну партію товару (а.с.77-78)

Факт отримання придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками-фактурами (а.с. 80-81,83-84, 86-87)

Крім того, 01.02.2011 року між ТОВ "Промспец консалтинг" (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №102, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: запасні частини до автотранспортних засобів, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати дані товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються у специфікаціях або рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну партію товару (а.с.89-91)

Факт отримання придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною та рахунком-фактурою (а.с. 94-95)

Вартість виконаних робіт була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг", що підтверджується наявними копіями платіжних доручень та виписок із розрахункових рахунків банку (а.с.138-174)

Суд зазначає, що придбаний товар був в послідуючому використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізований іншим суб'єктам господарювання на підставі укладених із ТОВ «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»та ТОВ «СІРІУС-АВТОКОМ»договорів поставки №034993-11 від 31.12.2010 року та купівлі-продажу № 1 від 10.01.2011 року відповідно(а.с.97-99, 106-108)

Факт виконання сторонами господарських зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: рахунком, накладною, рахунками-фактурами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та податковими накладними (102-105, 110-137)

Доказів того, що зазначений у первинних документах товар не було отримано ФОП ОСОБА_3 та в послідуючому використано у своїй господарській діяльності, ані акт перевірки, ані матеріали даної адміністративної справи на містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ФОП ОСОБА_3 витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Суд зазначає, що на виконання умов договорів, на адресу позивача були вписані податкові накладні: ТОВ «Тех-агроремпоставка" №2269 від 01.06.2010 року, №2981 від 01.07.2010 року, №3794 від 02.08.2010 року, 4638 від 06.09.2010 року, № 5348 від 01.10.2010 року, №6066 від 01.11.2010 року, №6162 від 05.11.2010 року; ТОВ "Промтехноопт" №33 від 05.01.2011 року, №174 від 26.01.2011 року; ТОВ "Промспец консалтинг" №6 від 01.04.2011 року (а.с. 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76,82, 85, 96)

На час виконання умов договору та видачі податкових накладних підприємство було зареєстроване платниками податку на додану вартість.

Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обвязковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на неможливість встановити факт сплати податку контрагентами, в тому числі і по ланцюгу до виробника, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування відповідно до вимог Закону України № 168/97-ВР та ПК України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами -ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец консалтинг»і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо посилання контролюючого органу, на те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами -ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец консалтинг», в т.ч. і по ланцюгу, не мають на меті реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец консалтинг»угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року по справі №2а-8226/11/2070, яка надбала законної сили, задоволено адміністративний позов ТОВ "Промспец консалтинг" до ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про скасування наказів та визнання неправомірними дій - задовольнити в повному обсязі. Скасовано Наказ від 24.03.11 за №289 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг"виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Скасовано Наказ від 16.06.11 за №692 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг"виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Скасовано Наказ від 06.05.11 за №525 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг"виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.01.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 07.04.2011 року за № 546/18-011/37091549. Визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 31.03.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 01.06.11 за № 1253/15-05-14/37091549. Визнанонеправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг"з питань дотримання щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.11 по 30.04.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 30.06.2011 року за № 1482/15-05-14/37091549.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року по справі №2а-9036/11/2070 задоволено позов ТОВ "Тех-Агроремпоставка" до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про скасування наказу та визнання дій протиправними. Скасовано наказ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 06.06.2011 року №9682 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тех-Агроремпоставка". Визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тех-Агроремпоставка" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов"язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року за результатами якої було складено акт перевірки за №1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі №2а-9525/11/2070, залишеної без змін ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року, адміністративний позов ТОВ "Промтехноопт" до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про скасування рішення, визнання дій неправомірними. Скасовано накази ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 16.06.2011р. №681 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", від 06.05.2011р. №529 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт". Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", результати якої оформлені актом №1251/23-03-05/37092055 від 01.06.2011р., а також щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", результати якої оформлені актом №1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 р.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законну силу, було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення перевірок ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг"та ТОВ "Промтехноопт", результати яких серед інших були оформлені Актами від 30.06.2011 року № 1482/15-05-14/37091549, від 01.06.2011 року № 1251/23-03-05/37092055, від 30.06.2011 року № 1459/15-05-05/36457279, то у контролюючого органу були відсутні правові підстави для визнання укладених між позивачем та вище зазначеними суб'єктами господарювання такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків з підстав та з урахуванням висновків вище зазначених актів.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами -ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг"та ТОВ "Промтехноопт" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.121.1 ст.121 ПК України в частині незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, та прийняття на їх підставі спірного податкового повідомлення-рішення № 00001611720 від 23.01.2012 року, суд зазначає наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи., фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугувало те, що позивачем не було надано пояснень та документального підтвердження взаємовідносин із контрагентами -ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" на запит контролюючого органу від 18.11.2011 року № 6603/7/17-02-11.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до Акту перевірки позивача № 3/172/2186118092 від 04.01.2012 року, не було встановлено порушень введення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Яке вбачається з акту перевірки та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідач листом від 18.11.2011р. № 6603/7/17-02-11 (який було отримано 23.11.2011 року) запропонував позивачу надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Тех-агроремпоставка" за період з 01.05.2010р. по 31.12.2010 року, ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. та з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., ТОВ "Промспец консалтинг за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.

Листом від 30.11.2011 року, який надійшов на адресу Західної МДПІ 02.12.2011 року позивач з посиланням на відсутність підстав ані для направлення запиту, ані для проведення зустрічної звірки та на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України відмовив у наданні пояснення та їх документального підтвердження.

Згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Кодексу, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи запиту відповідача від 18.11.2011р. № 6603/7/17-02-11, суд відзначає, що зміст оглянутого запиту не містить викладення жодних фактів порушення ФОП ОСОБА_3 вимог податкового чи іншого законодавства.

Суд відмічає, що без зазначення у запиті наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється.

До того ж, запит відповідача, ДПІ не містить посилань на відповідні норми ст.78 ПК України, якою передбачений вичерпний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, що можна кваліфікувати виключно як відсутність нормативного обґрунтування витребування інформацій та її документального підтвердження.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається із вище зазначеного запиту, підставою для витребування пояснень та їх документального підтвердження, слугувало надходження до контролюючого органу матеріалів перевірки ТОВ «Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг".

В свою чергу, як вже було зазначено, судовими рішеннями, які набрали законну силу, було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення перевірок ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг"та ТОВ "Промтехноопт", результати яких серед інших були оформлені Актами від 30.06.2011 року № 1482/15-05-14/37091549, від 01.06.2011 року № 1251/23-03-05/37092055, від 30.06.2011 року № 1459/15-05-05/36457279.

За таких обставин суд вражає, що факт порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44 ПК України матеріалами справи непідтверджений, недоведений жодним доказом, тобто відсутнє з боку позивача порушення за яке передбачено накладення штрафу відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняті не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі районі м. Харкова № 0000151720 від 23.01.2012 року та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі районі м. Харкова № 0000161720 від 23.01.2012 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 33 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27.06.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.