Постанова № 25138869, 31.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2012 р. № 2-а- 2598/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Ємельяненка Д.Д.,

відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом підприємства "Солід XXI" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000181520 від 30.01.2012 року.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова №0000181520 від 30.01.2012 року, прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Підприємство "Солід-ХХІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.01.2002 року згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.29).

З 22.01.2002 року Підприємство "Солід-ХХІ" у формі ТОВ перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова в якості платника податків за 3634, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.30).

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.01.2012 року №59/152-31796392 (а.с.16-17).

Вказаним актом перевірки встановлено, що позивачем допущено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2011 року на суму ПДВ 77086,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 77086,00 грн.

Такого висновку податковий орган дійшов з того, що позивач до складу податкового кредиту відніс суму ПДВ по контрагенту ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 14.10.2011 року.

За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення -рішення від 30.01.2012 р. №0000181520, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 96357,50 грн., з яких за основним платежем -77086,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -19271,50 грн. (а.с.15)

Однак, суд не погоджується з такими висновками органу податкової інспекції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Так, між ТОВ "Промбуд-монтажінвест"(Виконавець) та Підприємство "Солід-ХХІ" ТОВ (Замовник) укладено договір підряду №20 від 17.12.2010 року (а.с.24-25).

Відповідно до умов договору Замовник доручає, в Виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт з ремонту і монтажу сантехсистем, систем електрозабезпечення, освітлення, металоконструкцій, виконання загальнобудівельних робіт на обьєкті ВАТ "ХАРП" м.Харків, пр.Фрунзе, 3

На виконання договору підряду №20 від 17.12.2010 року ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" була виписана податкова накладна №249 від 30.11.2011 р. на суму 462513,62 у т.ч. ПДВ 77085,60 грн. (а.с.74).

На підтвердження виконання умов даного договору надано також докази фактичної оплати за отримані роботи, що підтверджується копіями виписок по рахункам (а.с. 71-73), довідки про вартість виконаних робіт, локальні кошториси, акти приймання виконаних робіт (а.с.30 -68). Тобто, в матеріалах справи містяться докази реальності фактичного виконання умов вищезазначеного договору.

Як вбачається з акту перевірки єдиною підставою для неврахування суми ПДВ до податкового кредиту є те, що 14.10.2011 року рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова анульовано свідоцтво реєстрації платника на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Однак, суд звертає увагу на те, що Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2-а-14157/11/2070 прийнята постанова від 24.11.2011р., якою визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-монтажінвест», зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-монтажінвест»як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. залишено без змін.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. набрала законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р. у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку ( п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.8., 201.9., 201.10. ст. 201 вказаного кодексу визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі № 2-а-14158/11/2070 набрала законної сили, рішення № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-Монтажінвест" скасовано та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмонтажінвест", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, а відтак позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмонтажінвест", оскільки останній є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим, тобто, є дійсним, а тому документи оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення -рішення № 0000181520 від 30.01.2012 р., не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підприємства "Солід ХХІ" у формі ТОВ є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов підприємства "Солід XXI" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000181520 від 30.01.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 5 червня 2012 року.

Суддя М.О. Лук'яненко