Постанова № 25138719, 06.07.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 р. Справа № 2a-1870/5220/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Литвиненко В.М.,

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та ремонт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво та ремонт», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішеня від 06.04.2012 р. №0002731503/3127.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2012 р. № 0002731503/3127 позивачу на підставі акту перевірки від 20.03.2012 р. № 1668/15-319/32779509 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 265 660,0 грн. Позивач з вищезазначеним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вважає його необгрунтованим.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем у зв'язку з господарськими взаємовідносинами позивача з ТОВ «Екобудгруп», які він вважає такими, що не спричиняють реального настання наслідків.

Позивач зазначає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Позивачем неодноразово на запити відповідача на підтвердження обґрунтованості віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за липень 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Екобудгруп» надавались копії всіх первинних бухгалтерських документів (договорів, актів виконаних робіт), докази сплати контрагенту коштів та податкові накладні. Проте, вказані документи безпідставно не були враховані відповідачем при проведені позапланової невиїзної перевірки.

Фактичне реальне виконання субпідрядних робіт контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобудгруп» за вищеукладеним договором субпідряду підтверджується первинними документами, підписаними покупцем (ТОВ «Будівництво та ремонт») та продавцем (ТОВ «Екобудгруп»).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити виходячи з наступного.

Позивачем в декларації за липень 2010р. включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 212 532.68 грн., в той час як податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року контрагента ТОВ «ЕКОБУДГРУП» визнано «не дійсною». Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ЕКОБУДГРУП» анульовано 07.04.2011р. в зв'язку з неподанням звітності протягом року. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Чисельність працюючих згідно розрахунків комунального податку 2 чоловіки. Додаток К/1 до Декларації про прибуток підприємств за 4 квартал 2010р. до ДПІ в Артемівському районі м. Луганськ не надавався, що свідчить про відсутність основних фондів на підприємстві. Відповідач зазначає, що в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ДПІ в м. Сумах було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та ремонт» з питань достовірності визначення податкового кредиту за липень 2010 р., за результатами якої складено акт від 20.03.2012 р. № 1668/15-319/32779509 (далі по тексту - акт перевірки а.с. 15-17).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 р. № 0002731503/3127, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 265 660,0 грн., в т. ч. 212 528,00 грн. - основний платіж, 53 132,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 26).

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що операції між ТОВ «Будівництво та ремонт» з ТОВ «Екобудгруп» носять безтоварний характер, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, в зв'язку з чим відповідачем і було донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи суд вбачає, що між ТОВ «Будівництво та ремонт», як Підрядником, та ЗАТ «Український мобільний зв'язок», як Замовником, укладено договір підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах «під ключ» на виконання комплексу робіт з будівництва, переоснащення, дообладнання та введення в експлуатацію базових станцій та контролерів мобільного зв'язку в межах Північного ТУ ЗАТ «Український мобільний зв'язок» № 3277/08 від 19.05.2008 р. (а.с. 61-87).

Згідно з п.4.2. вищевказаного договору, укладеного з ЗАТ «Український мобільний зв'язок», Підрядник (ТОВ «Будівництво та ремонт») має право залучити до виконання робіт субпідрядні організації.

На підставі вказаної норми, між ТОВ «Будівництво та ремонт», як Генпідрядником, та ТОВ «Екобудгруп», як Субпідрядником, було укладено договір субпідряду від 22.09.2009р. № 22- 06/09 (а.с. 27), згідно з умовами якого ТОВ «Екобудгруп» виконало субпідрядні будівельно-монтажні роботи з влаштування базових станцій С8М 900 в с. Красічки та в с. Стара Гута С - Будського району Сумської області на загальну суму 1 275 196,09 грн., про що між сторонами у липні 2010 р. складено:

- акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 на суму 665 608,81 грн на об'єкт будівництва - с. Красички (а.с. 32-34);

- акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 на суму 609 587,28 грн на об'єкт будівництва - с. Стара Гута (а.с. 28-30).

ТОВ «Будівництво та ремонт», як Генпідрядник, провів повний розрахунок з ТОВ «Екобудгруп» за виконанні ним субпідрядні роботи, що підтверджується оборотами рахунку № 631 та платіжними дорученнями (а.с. 37-54).

На виконання вищевказаного договору субпідряду, на підставі підписаних вищевказаних форм КБ-2в, КБ-3 Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Екобудгруп» на адресу позивача видано податкові накладні № 30-7/3 від 30.07.2010 р. (а.с. 31) на загальну суму 609 587,28 грн, в т.ч. ПДВ - 101 597,88 грн., № 30-7/2 від 30.07.2010 р. (а.с. 35) на загальну суму 665 608,81 грн, в т.ч. ПДВ - 110 934,80 грн,

Крім того, позивач, як платник податку, у відповідності до п.7.2.8. Закону «Про податок на додану вартість» за липень 2010 р. склав та надав до ДПІ у м. Сумах в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, куди включив вищевказані податкові накладні (а.с. 55).

Об'єм будівельно-монтажних робіт з будівництва базових станцій для ЗАТ «Український мобільний зв'язок», який виконувався субпідрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобудгруп» та зазначений в формах КБ-2в, КБ-3 за липень 2010 р. (підписаних між позивачем та ТОВ «Екобудгруп») був включений Замовником ЗАТ «Український мобільний зв'язок» до актів приймання робіт, обладнання та матеріалів, за липень 2010 р, за грудень 2010 р., підписаних між Замовником (ЗАТ «Український мобільний зв'язок») та ТОВ «Будівництво та ремонт» (а.с. 88-97).

Тобто, суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договору субпідряду.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи (акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення) щодо операцій по виконанню договору субпідряду між позивачем та ТОВ «Екобудгруп» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отриманні податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.2.1., 7.2.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.7.2.6. ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних ТОВ «Будівництво та ремонт» та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні. При цьому посилання відповідача на факт анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Екобудгруп», суд вважає безпідставним, оскільки, як зазначає сам відповідач в акті перевірки, дане свідоцтво було анульоване 07.04.2001, тоді як спірні господарські операції відбувалися в липні 2010 року.

Отже, зважаючи, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, то, суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Також суд зазначає, що по Договору субпідряду також було проведено розрахунки, в т.ч. з ПДВ (ця обставина підтверджується платіжними дорученнями), об»єкти по яким здійснювались роботи були прийняті Замовником (ЗАТ «Український мобільний зв'язок»), факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобудгруп» субпідрядних робіт з будівництва базових станцій в с. Красічки, в с. Стара Гута (вказаних в формах КБ-3, КБ-2в за липень 2010 р.), підтверджується актами робочої технічної комісії та сертифікатами відповідності, виданими Інспекцією державного архітектурного контролю у Сумській області (а.с. 140-143), ТОВ «Екобудгруп» на момент здійснення вказаних господарських операцій мало відповідну ліцензію (а.с. 174), що доводить реальність здійснених операції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на одну з основних підстав висновку про нікчемність угоди між ТОВ «Будівництво та ремонт» та ТОВ «Екобудгруп» посилається на те що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ «Екобудгруп» внесено запис про відсутність за місцезнаходженням а також податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року ТОВ «Екобудгруп» визнано «не дійсною».

З цього питання суд зазначає, що в матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, до якого записів про відсутність ТОВ «Екобудгруп» за місцем реєстрації не вносилося (а.с. 144-148), крім того на момент здійснення спірних господарських операцій до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців було внесено записи про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Крім того, відповідно п. 3 наведеної вище норми, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення угод контрагент був в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців як суб'єкт підприємницької діяльності та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Щодо твердження відповідача про те що ТОВ «Екобудгруп» не задекларовано податкове зобов»язання з податку на додану вартість по спірним операціям з позивачем, суд зазначає, що з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. Позивач не може бути відповідальним за достовірність та правильність ведення податкового обліку його контрагентами.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, Відповідач безпідставно пов'язує право позивача на формування податкового кредиту із діями третіх осіб (ТОВ «Екобудгруп»). Актами законодавства України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Тому, право покупця на формування податкового кредиту не може бути поставлено в залежність від додержання третіми особами - продавцями (ТОВ «Екобудгруп») податкової дисципліни. За таких обставин, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, не задекларував податкові зобов'язання, не подав звітність до податкового органу, настає індивідуальна відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, в підтвердження факту відсутності у ТОВ «Екобудгруп» основних фондів, відповідач посилається на неподання підприємством Додатка к/1 до Декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2010 р.

Однак, суд вважає вищенаведені твердження відповідача безпідставними, оскільки податкова звітність (декларація з податку на прибуток з додатками) не може бути належним доказом відсутності у підприємства основних фондів, оскільки в даній податковій звітності не відображаються орендовані основні фонди та основні фонди, на які згідно з нормами законодавства не нараховується амортизація.

Суд зазначає, що згідно ч.4. ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, виходячи з наявних в справі доказів судом встановлено, що оскаржений правочин був направлений на настання реальних наслідків, роботи були виконані та отримані позивачем, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт та податковими накладними, та в подальшому були використаний позивачем в основній діяльності, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірним правочином і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про нікчемність договору між ТОВ «Будівництво та ремонт» та ТОВ «Екобудгруп» ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Отже, суд доходить висновку, що податковий орган не довів суду правомірність висновків викладених в акті перевірки щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Екобудгруп» та донарахованих в зв»язку з цим податкових зобов»язань.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та ремонт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 06 квітня 2012 року № 0002731503/3127.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та ремонт" 2188,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 09 липня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек