Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
23.05.2012 р. 11:39 Справа № 2а-9737/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Ополинський О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр" Граніт", юридична адреса: 18000, Черкаська область, м.Черкаси, Соснівський район; фактична адреса: вул.Гранітна 1, с.Болеславчик, Миколаївська область Первомайський район, 55220;доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС, вул.Дзержинського 18, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55213;проскасування податкового повідомлення - рішення від 15.11.11р. №0000681501. за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність №2 від 04.01.12р.;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №2042/10/10-001 від 04.04.12р.;
Відкрите акціонерне товариство "Первомайський кар'єр "Граніт" звернулось до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС з вимогою про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.11.11р. №0000681501.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (а.с.5-6). На підтримку своєї правової позиції позивач також послався на відповідну судову практику з зазначеного питання та на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансової, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1160 від 10.11.2011 року.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000681501 від 15.11.11р. прийнято у відповідності до чинного законодавства (а.с.41-43).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -
встановив:
28.09.2011р. відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача за 2кв. 2011р.
Актом перевірки (а.с.8-12) встановлено порушення позивачем норми п.150.1. ст.150 та п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2132372,00грн. за 2кв. 2011р. (півріччя), що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 490445,00грн. За результатом перевірки відповідачем прийняте відповідне податкове повідомлення-рішення №0000681501 від 15.11.11р форми "П" (а.с.7).
Крім того, в Акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем порушено п.3 підрозділу 4 розд. XX Податкового кодексу України, а саме: "п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року". Так, згідно з Декларацією з податку на прибуток за 1кв. 2011р. від 10.05.11р. №6979 з урахуванням Уточнюючих розрахунків за 1кв. 2011р. від 09.06.11р. №7647, від 14.06.11р. №7713 за підсумками першого кварталу отримано валовий дохід в сумі 8005197грн., валові витрати - 7272603грн., амортизаційні відрахування -1145971грн., відповідно від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року становить 413377грн., яке підлягає включенню в декларацію з податку на прибуток за другий квартал 2011р.
В поданій Податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. від 09.08.2011р. №9971 до р.06.6 "Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього (податкового) періоду (від'ємне значення р.7 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011р.) "платником включено 2545749грн., тобто завищено на 2132372грн." (а.с.9).
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
В судовому засіданні було досліджено копії податкових декларацій позивача та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань позивача (а.с.13-17).
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п.6.1 ст.6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У I кварталі 2011р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010р., та збитки, які утворилися у 2011р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням ст.6.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з п.3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, п.150.1 ст.150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Одночасно, положення п.150.1 ст.150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Зі змісту вказаної норми не вбачається, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України містить заборону на врахування у другому, другому - третьому кварталах 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011р., а тому, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат декларації за 2, 2-3 квартали 2011 року.
На підставі зазначено, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача викладених в Акті перевірки стосовно спірного питання та, відповідно, безпідставності та необґрунтованості податкового повідомлення -рішення, що оскаржується.
Доводи відповідача, щодо того, що його позиція є тотожною з позицією законодавця при прийнятті спірних норм Податкового кодексу України, спростовуються листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансової, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1160 від 10.11.2011 року.
Слід також зазначити, що на необхідність дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.10р. у справі "Щокін" проти України".
В зазначеній справі Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника -платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини»№3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до положень ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи пояснення позивача у судовому засіданні, надані їм докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати оскаржуване рішення відповідача (а не визнати недійсним як зазначив в позові позивач, з огляду на не відповідність обраного способу захисту своїх прав та інтересів фактичним обставинам у справі).
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.11.2011р. №0000681501.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства" Первомайський кар'єр "Граніт" (код 00292356) суму сплаченого судового збору в розмірі 2146грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Зіньковський О.А.
Вступну та резолютивну частини постанови
складено в нарадчій кімнаті і проголошено
в присутності представників сторін 23.05.12р.
Повний текст постанови складено та підписано 28.05.12р.
Судове рішення № 25137884, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9737/11/1470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: