Постанова № 25137830, 20.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

20.12.2011 р. Справа № 2а-8612/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Науково - технічне підприємство "Промбезпека,

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

проскасування податкового повідомлення- рішення № 0025791510 від 09.11.11року, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №0025791510 від 09.11.2011 року.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 98 гривень 50 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2011 року Справа № 2а -8612/11/1470

м. Миколаїв

10:31

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство «Промбезпека»,

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

про скасування податкового повідомлення-рішення №0025791510 від 09.11.2011 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство «Промбезпека»(далі -ТОВ «Промбезпека») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі -ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0025791510 від 09.11.2011 року про застосування фінансових санкції у розмірі 2480,20 грн. за затримку сплати суми грошового зобов'язання у відповідності до ст.126 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що ним своєчасно сплачена сума податку на прибуток. Несвоєчасне зарахування сплаченої ним суми до бюджету сталось не з його вини, а у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням цих коштів банком. Тому вважає рішення-повідомлення позивача про застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання необґрунтованим.

Представник відповідача позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство «Промбезпека»є юридичною особою та перебуває на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача, за результатами якої складено Акт №2691/15-001/36433808 від 20.10.2011 року (а.с.9).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення Позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.16.4 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами». Тобто, Відповідачем встановлено факт затримки на 2 дні сплати самостійно визначеної Позивачем суми податку на прибуток. А саме, граничний термін сплати, на думку Відповідача, був 19.02.2011р., а сплачено суму - 21.02.2011р.

За це порушення відповідно до ст.126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми податкового боргу.

За результатами перевірки та підставі акту перевірки №2691/15-001/36433808 від 20.10.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0025791510 від 09.11.2011 року, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 2480,20 грн. за затримку на два дні суми грошового зобов'язання, у відповідності до ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Позивач пояснив, що 19 та 20 лютого 2011р. були вихідним днями, а тому сплатити податок Позивач мав можливість в ці дні тільки використовуючи безготівку форму оплати електронним засобами, тобто через систему «Клієнт-Банк». Позивач намагався протягом 17, 18, 19 та 20 лютого 2011р. здійснити платіж, але це йому не вдалося в зв'язку із нестабільною роботою системи «Клієнт-Банк». Факт нестабільною роботи системи «Клієнт-Банк»був підтверджений банком і це підтвердження надавалося Відповідачу ще 25 лютого 2011р. за вих.326.

Крім того, позивачем надано суду лист МРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»від 28.02.2011 року №654, відповідно до якого 17,18,19 та 20 лютого 2011 року оплата електронними засобами, через систему «Клієнт-Банк»неможливо було здійснити, оскільки система працювала нестабільно.

Зазначених обставин не заперечував в судовому засіданні і представник відповідача.

Відповідно до п.36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати, та сплатити суму податку в порядку та строки визначені цим Кодексом.

Відповідно п.п. 38.1, 38.2 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством банком на підставі податкової поруки.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання з податку на прибуток позивачем сплачено 21 лютого 2011 року, оскільки 19 та 20 лютого 2011 року були вихідними днями. Оскільки останнім днем сплати податку є наступний робочий день, то позивач не пропустив строк сплати. Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем своєчасно звернувся до банку, але затримка перерахування коштів виникла не з його вини.

За таких обставин позивачем не був порушений граничний строк сплати податку на прибуток.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, доказів правомірності свого рішення суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №0025791510 від 09.11.2011 року.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 98 гривень 50 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 23.12.2011 року.

Суддя І.А. Устинов