Постанова № 25137804, 04.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

04.05.2012 р. справа № 2а-1743/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Гаращенко Д.А.

за участю

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1/11 від 12.01.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 42/9/10-007 від 03.03.2012 р.);

свідок: ОСОБА_3 (паспорт Серія ЕО № НОМЕР_3 від 25.05.1998 р.);

свідок: ОСОБА_4 (паспорт Серія ЕО № НОМЕР_4 від 30.10.1998 р.);

свідок: ОСОБА_5 (паспорт Серія ЕО НОМЕР_5 від 27.08.1998 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Миколаїв", вул. Скороходова, 194-А, м. Миколаїв,54042

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв,54028

проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000492360 від 29.11.2011р.,

керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 29.11.2011 року № 0000492360, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "АМВ-Миколаїв" визначене зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 61609,20 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 15402,30 грн. (загальна сума за повідомлення-рішення складає - 770011,50 грн.).

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Миколаїв" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04.05.2012 р. справа № 2а-1743/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Гаращенко Д.А.

за участю

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1/11 від 12.01.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 42/9/10-007 від 03.03.2012 р.);

свідок: ОСОБА_3 (паспорт Серія ЕО № НОМЕР_3 від 25.05.1998 р.);

свідок: ОСОБА_4 (паспорт Серія ЕО № НОМЕР_4 від 30.10.1998 р.);

свідок: ОСОБА_5 (паспорт Серія ЕО НОМЕР_5 від 27.08.1998 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Миколаїв", вул. Скороходова, 194-А, м. Миколаїв,54042

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв,54028

проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000492360 від 29.11.2011р., В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення - рішення №0000492360 від 29.11.2011р. про нарахування зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 61609,20 грн та застосування штрафної санкції в розмірі 15 402,30 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що перевірку було проведено незаконно - з порушенням порядку, висновки ДПІ покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення ґрунтуються на хибних посиланнях на нікчемність угоди між ТОВ «АМВ-Миколаїв» та ТОВ «Нокіан-Юг».

Представник ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проти задоволення позову заперечував.

Проаналізувавши матеріали справи, діюче законодавство, пояснення представників сторін, суд дійшов наступного,-

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва 29.11.2011р. на підставі даних акту позапланової виїзної перевірки від 15.11.2011р. № 2955/23-100/34889133 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492360 про визначення ТОВ «АВМ-Миколаїв» зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 61 609,20 грн. та застосування штрафної санкції на суму 15 402,30 грн.

Перевірку було проведено на підставі наказу № 2015 від 31.10.2011р. на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АМВ-Миколаїв». В наказі визначено предмет перевірки - відносини Позивача з ТОВ «Паритет-78». Направлення на перевірку від 31.10.2011р. видано на виконання вищезазначеного наказу. Як свідчить лист ДПІ на ім'я керівника ТОВ «АМВ-Миколаїв» від 03.11.11 № 11606/10/23-117 та акт, перевірку було проведено щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «Паритет-78» та ТОВ «Нокіан-Юг».

Таким чином ДПІ було порушено ст. 78 Податкового кодексу України, так як даною статтею передбачено перелік обставин, за наявності однієї з яких податковою проводиться позапланова виїзна перевірка, а як зазначено в наказі на проведення перевірки її належало провести з метою перевірки правомірності формування податкового кредиту за серпень 2011р. по взаємовідносинах з ТОВ «Паритет-78» відповідно до п.п. 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПКУ, бо було виявлено факти, що свідчать про можливі порушення Позивачем законодавства саме у взаємовідносинах з ТОВ «Паритет-78», про ТОВ «Нокіан-Юг» не йшло мови. Такої обставини, як наявність виявлених фактів що свідчать про можливі порушення законодавства у взаємовідносинах Позивача з ТОВ «Нокіан-Юг» не існувало.

Як встановлено судом, ТОВ «АМВ-Миколаїв» здійснює оптову та роздрібну торгівлю автомобільними деталями, приладдям, авто аксесуарами. Між Позивачем та ТОВ «Нокіан-Юг» було укладено договір поставки № 000317 від 31.08.2011р. Суму ПДВ 61 609,20 грн. за операцією по придбанню Позивачем автомобільних шин по вказаному договору, ТОВ «АМВ-Миколаїв» було відображено в графі «податковий кредит» в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому 28.10.2011р. Про здійснення операцій по поставці автомобільних шин свідчать рахунок-фактура СФ-0001094 від 31.08.2011р., видаткова накладна № РН-0000926 від 31.08.2011р., товаротранспортна накладна № 31.08.2011р. Оплату було здійснено у безготівковій формі.

В акті перевірки, на підставі висновків якого ґрунтувалось оскаржуване повідомлення-рішення, зазначено про вірогідність штучної заміни одного контрагента постачальника іншим для подальшого уникнення до сплати в бюджет суми ПДВ та про те, що правочини, здійснені ТОВ «АМВ-Миколаїв» з контрагентом постачальником ТОВ «Нокіан-Юг» можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в зв'язку з тим, що згідно пояснень водія ТОВ «АМВ-Миколаїв» ОСОБА_4 назву ТОВ «Паритет-78» він чує вперше, а повернення зайвої частини шин ТОВ «Нокіан-Юг» він не здійснював, також в зв'язку з тим, що при виході фахівців на обстеження за адресою вул. Гречишнікова м. Миколаїв, за якою за словами водія ОСОБА_4 знаходяться склади ТОВ «Нокіан-Юг», складів не знайдено, ОСОБА_4 повідомив що не пригадує точної адреси ТОВ «Автомаг плюс», зазначеної як покупець шин у жовтні 2011р., та в наданій копії товаро-транспортної накладної № 0000000979 від 20.10.2011р. (на подальшому реалізацію нібито отриманих шин від ТОВ «Нокіан-Юг» покупцеві «Автомаг плюс») стоїть не його підпис. ДПІ зазначено про неприйняття товаро-транспортних накладних, як таких, що складені з порушеннями.

Вищезазначені висновки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва відображені в акті та покладені в основу оскаржуваного повідомлення-рішення, в ході судового розгляду було спростовано наступним,-

В судовому засіданні було допитано в якості свідка водія ТОВ «АМВ-Миколаїв» ОСОБА_4, який повідомив суду, що склади ТОВ «Нокіан-Юг» знаходяться за адресою м. Миколаїв вул. Скороходова, біля складів Позивача - там шини він отримував в кінці літа 2011року, товаро-транспорту накладну дійсно не підписував, так як був не проінструктований стосовно цього, зазначив, що замість нього підпис було поставлено іншою посадовою особою їх підприємства.

Свідок ОСОБА_6, що працює директором ТОВ «Нокіан-Юг» зазначив, що їх підприємство здійснює в своїй діяльності торгівлю автомобільними шинами, з ТОВ «АМВ-Миколаїв»дійсно було укладено угоду в кінці літа 2011року, склади його підприємства знаходяться за адресою м. Миколаїв вул. Скороходова, 194.

Свідок ОСОБА_5, що працює директором ТОВ «Автомаг плюс» повідомив суду про те, що його підприємство дійсно отримувало від ТОВ «АМВ-Миколаїв» автомобільні шини.

На думку суду, свідчення зазначених осіб підтверджують реальність вчинення господарської операції, яку ДПІ було визнано такою що не направлена на настання реальних наслідків - Позивачем по договору з ТОВ «Нокіан-Юг» було отримано автомобільні шини та перепродано ТОВ «Автомаг плюс». Товаро-транспортні накладні, як встановлено судом дійсно складені з порушеннями, та на думку суду це не є підставою для визнання взагалі операції недійсною, так як при дослідженні в сукупності всіх доказів реальності вчиненої господарської операції можна дійти висновку про її дійсність.

Також, слід зазначити про неповне дослідження ДПІ всіх документів при проведенні перевірки, що не заперечується податковою та зафіксовано в акті - в ході проведення перевірки Відповідачем було зроблено запит до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо зустрічної перевірки ТОВ «Нокіан-Юг» та не отримання відповіді. Представником Позивача суду було надано Довідку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05.01.2012р. № 13/07-100/36955140, у висновку якої визначено відсутність порушень ТОВ «Нокіан-Юг».

Відносини Позивача з ТОВ «Паритет-78» судом не досліжувались, так як висновки ДПІ на підставі яких було винесено оскаржувані повідомлення-рішення стосуються лише відносин Позивача з ТОВ «Нокіан-Юг».

Посилання Відповідача, викладене в акті перевірки, на нікчемність даного договору з підстав, визначених в п.1,5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, суд вважає таким, що не ґрунтується на законодавстві.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно п.1 ст. 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, п. 5 ст. 203 ЦКУ передбачає що правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 216 ЦКУ передбачено правові наслідки недійсності правочину.

Так, ДПІ, посилаючись на зазначені статті в ході перевірки та в ході судового засідання не довела обґрунтованість такого посилання. Судом встановлено - прямої недійсності такого правочину в законодавстві не передбачено, зміст правочину не суперечить законодавству, інтересам держави і суспільства та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Системним аналізом положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «АМВ- Миколаїв» та ТОВ «Нокіан-Юг», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 29.11.2011 року № 0000492360, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "АМВ-Миколаїв" визначене зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 61609,20 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 15402,30 грн. (загальна сума за повідомлення-рішення складає - 770011,50 грн.).

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Миколаїв" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст постанови складено та підписано 17 травня 2012 року.