Постанова № 25137552, 21.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. № 2а-1177/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представника позивача Держицького І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Рясне-402»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Львівське комунальне підприємство «Рясне-402»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000282340/27684 від 01.11.2011 року, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 137590 грн., в т.ч. основний платіж 110072 грн. та штрафні (фінансові) санкції 27518 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки не враховано той факт, що ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» було помилково виписано позивачу податкову накладну №216 від 31.07.2011р. на суму 660431,87 грн., замість трьох інших податкових накладних, та помилкового відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. У зв'язку з цим, позивачем було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за липень 2011р., в якому внесені зміни до додатку 5, де відображено окремими правильними податковими накладними ЛМКП «Залізничнетеплоенерго».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином, що підтверджується розпискою від 15.06.2012р. Відповідачем надано суду заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з підстав, аналогічно викладених в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

03.10.2011р. посадовими особами ДПІ в Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» за липень 2011р., за результатами якої складено акт №2459/23-410/20826593 від 03.10.2011р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282340/27684 від 01.11.2011р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 137590 грн., з яких 110072 грн. -основний платіж, 27518 грн. -штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 21.12.2011р. позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА у Львівській області №32444/10/25-005/2635 від 28.12.2011р. та рішенням ДПС України від 16.01.2012р. №959/6/10-2115 податкове повідомлення -рішення №0000282340/27684 від 01.11.2011р. залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ЛКП «Рясне-402» порушило пп.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2011р. на суму 110071,98 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 110071,98 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ЛКП «Рясне-402»подано до ДПІ Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби податкову декларацію з ПДВ за липень 2011р., в якій відображено суму податкового кредиту в розмірі 171437 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи реєстру отриманих та виданих податкових накладних платника ЛКП «Рясне-402», позивачем відображено в рядку 57 податкову накладну №216 від 31.07.2011р., видану ЛМКП «Залізничнетеплоенерго»на суму 660431,87 грн в т.ч. ПДВ 110071,98 грн.

Судом встановлено, що ЛМКП «Залізничнетеплоенерго»помилково видано податкову накладну №216 від 31.07.2011р., та в подальшому ЛМКП «Залізничнетеплоенерго»видано податкові накладні від 31.07.2011р. №216 на суму 498031,87 грн., в т.ч. ПДВ -83005,31 грн., №348 -на суму 123300 грн., в т.ч. ПДВ -20550 грн. та №349 на суму 39100 грн., в т.ч. ПДВ -6516,67 грн.

Вказані податкові накладні позивачем відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідно у рядках 58, 59 та 60.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за липень 2011р., в додатку 5 якого по ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» відображено суму ПДВ, що надає право формування податкового кредиту від операцій з постачання в розмірі 110071,98 грн.

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

На підтвердження правомірності включення позивачем відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту за липень 2011р. позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011р. між ЛКП «Рясне-402»та ЛМКП «Залізничнетеплоенерго», реєстр виданих та отриманих податкових накладних платника ЛМКП «Залізничнетеплоенерго», лист ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» від 30.01.2012р. №08-118, а також додаток до 5 декларації з ПДВ за липень 2011р. ЛМКП «Залізничнетеплоенерго».

Крім того в судовому засідання в якості свідка допитано ОСОБА_2 -головного бухгалтера ЛКП «Залізничнетеплоенерго» яка підтвердила факт помилкової виписки податкової накладної № 216 від 31.07.2011 року на суму 660431,87 грн. в т.ч. ПДВ 110071,98 грн. та уточнення відповідної звітності.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011р. та податковій декларації з ПДВ за липень 2011р.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (1375,90 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 01.11.2011 року №0000282340/27684.

3. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в користь ЛКП «Рясне -402»1375 (одну тисячу триста сімдесят п'ять) грн. 90 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2012 року

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Суддя Костецький Н.В.