Постанова № 25137240, 06.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4606/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Липової К.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 13.06.2012 № 9),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 02.04.2012 № 3/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугцукор» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000312310,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Лугцукор» до Ленінської МДПІ Луганської області Державної податкової служби, в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки з підстав порушення порядку проведення такої перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21 лютого 2012 року за № 0000312310, яким було збільшено податок на прибуток у розмірі 103926,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 25981,50 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. На підставі наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 05.12.2011 № 2132 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АПК Улан» за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 та з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом від 22.12.2011 № 1014/23/36637900.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000312310, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 103926,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 25981,50 грн.

З діями відповідача щодо організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, посилається, що на письмовий запит Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ «Лугцукор» надало всі документи на підтвердження правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АПК Улан» за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 та з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010. Таким чином, перевірку було здійснено з порушенням порядку її проведення, оскільки підстав для проведення документальної позапланової перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, немає.

Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток усього на суму 103926 грн., у тому числі за перший квартал 2010 року в сумі 51471 грн., за четвертий квартал 2010 року в сумі 52455 грн. Свої висновки податковий орган зробив на підставі актів невиїзної документальної перевірки ТОВ «АПК Улан» та ТОВ «Майра», складених ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, яким було встановлено, що укладені договори є нікчемними.

Позивач зазначає, що акт перевірки не містить посилань на те, в чому полягають порушення законодавства ТОВ «Лугцукор», не доводить умислу підприємства на порушення публічного порядку.

Надані Ленінській МДПІ у м. Луганську документи підтверджують факт постачання товару - цукру-піску. Таким чином, висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, крім того, пояснив, що господарська діяльність позивача за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 вже була предметом планової виїзної перевірки у квітні 2011 року, висновками акту перевірки порушень не встановлено.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову з наступних підстав. У квітні та травні 2011 року на адресу позивача було направлено запити про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 та з ТОВ «АПК Улан» за період з 01.04.2009 по 30.09.2010.

У квітні 2011 року до Ленінської МДПІ у м. Луганську надійшов акт невиїзної документальної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова по підприємству ТОВ «АПК Улан» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.04.2009 по 30.09.2010, в ході якої було встановлено наступне. Згідно наданих ВПМ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова пояснень від теперішнього засновника, керівника ОСОБА_3, первинна бухгалтерська документація підприємства згідно акту прийому-передачі бухгалтерських та інших документів, печаток, штампів та майна ТОВ «АПК Улан» була загублена в таксі. Звернення до правоохоронних органів зі вказаного питання відсутнє. За місцем реєстрації ТОВ «АПК Улан» та його посадові особи відсутні, про що складено акт про відсутність суб'єкта господарювання за місцезнаходженням від 19.11.2010 № 2464/182/36371820. Згідно аналізу податкової звітності не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводиться господарська діяльність. Господарські операції ТОВ «АПК Улан» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Зазначені обставини свідчать про наявність у сторін договорів під час їх укладання мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Отже, договори, укладені між ТОВ «АПК Улан» та його контрагентами, не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними з огляду на аналіз норм чинного законодавства.

Крім того, у квітні 2011 року до Ленінської МДПІ у м. Луганську надійшов акт невиїзної документальної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова по підприємству ТОВ «Майра» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, в ході якої було встановлено наступне. У підприємства відсутні власні вантажні транспортні засоби, тобто підприємство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами. В ході перевірки встановлено укладання ТОВ «Майра» нікчемних правочинів, без мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців.

Враховуючи викладене, ТОВ «Лугцукор» вчинено правочини з придбання цукру з ТОВ «АПК Улан» у період з 01.04.2009 по 30.09.2010 у загальній сумі 203500 грн., у тому числі ПДВ - 33917 грн., з ТОВ «Майра» у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 у загальній сумі 193776 грн., у тому числі ПДВ - 32296 грн., що не спричинили реального настання правових наслідків та відповідно до вимог статей 203, 215, 216, 228 ЦК України є нікчемними. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України перевірки призначаються у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 № 1245 (далі - Порядок № 1245), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом установлено, що позивач - ТОВ «Лугцукор», зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.12.2009 (арк. справи 45-46), перебуває на обліку як платник податків та зборів у Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Ленінською МДПІ у м. Луганську на адресу ТОВ «Лугцукор» було направлено запит від 26.04.2011 № 17576/23-223 (арк. справи 152). У вказаному запиті відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України просив надати у законодавчо встановлений термін пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010.

Листом від 05.05.2011 № 19 позивач надав на адресу відповідача письмові пояснення та копії документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій з ТОВ «Майра» за вказаний період (арк. справи 153-175).

Також Ленінською МДПІ у м. Луганську на адресу ТОВ «Лугцукор» було направлено запит від 06.05.2011 № 19320/23-223 (арк. справи 176). У вказаному запиті відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України просив надати у законодавчо встановлений термін пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АПК Улан» за період з 14.04.2009 по 30.09.2010.

Листом від 18.05.2011 № 24 позивач надав на адресу відповідача письмові пояснення та копії документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій з ТОВ «АПК Улан» за вказаний період (арк. справи 177-192).

05.12.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську видано наказ № 2132 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугцукор» з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносини з ТОВ «АПК Улан» за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 та з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 (арк. справи 97). Даним наказом на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача 09.12.2011.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 22.12.2011 № 1014/23/36637900 (арк. справи 12-35). В акті відповідач зробив висновок про порушення позивачем, зокрема, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 103926 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 51471 грн., за IV квартал 2010 року в сумі 52455 грн.; встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання цукру на загальну суму 331063 грн. між ТОВ «Лугцукор» та контрагентами-постачальниками, у тому числі: ТОВ «АПК Улан» на загальну суму 169583 грн., ТОВ «Майра» на загальну суму 161480 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000312310, яким ТОВ «Лугцукор» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 129907,50 грн., у тому числі за основним платежем - 103926 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25981,50 грн. (арк. справи 10).

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про неправомірність дій позивача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Судом установлено, що запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 26.04.2011 № 17576/23-223 та від 06.05.2011 № 19320/23-223 складено відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства, а саме - в запитах не зазначено підставу для їх направлення. Суд не приймає доводи відповідача про те, що підставою для направлення запитів є п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Підставою для направлення запиту є конкретні фактичні обставини, а посилання на положення норм законодавства є лише нормативним обґрунтуванням. Крім того, запити не містять конкретного переліку документів, надання яких вимагається.

Незважаючи на ту обставину, що зміст запитів не відповідає вимогам закону, позивач надав відповідачу письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «Майра» та ТОВ «АПК Улан» за вказаний період.

Таким чином, у відповідача не було підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки.

Суд також вважає обґрунтованими й вимоги позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000312310 з наступних підстав.

На час здійснення господарських операцій позивачем питання щодо оподаткування прибутку підприємств регулювалося Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), відповідно до приписів якого об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2010 між позивачем та ТОВ «Майра» було укладено договір купівлі-продажу цукру-піску № М-0109-9-КП (арк. справи 59-60). 01.02.2010 між позивачем та ТОВ «АПК Улан» було укладено договір купівлі-продажу цукру-піску № У-10/02/01/2-КП (арк. справи 178).

На виконання вказаних договорів підприємствами-контрагентами позивачу було видано податкові накладні від 18.10.2010 № 1451, від 15.10.2010 № 1420, від 13.10.2010 № 1400, від 05.02.2010 № 304 (арк. справи 56-58, 77).

Товар було поставлено на адресу позивача та повністю ним оплачено, що підтверджується рахунками-фактурами (арк. справи 43, 50, 62-63, 65, 75), платіжними дорученнями (арк. справи 44, 76), банківськими виписками (арк. справи 44, 52-54, 61, 67-68, 76), видатковими накладними (арк. справи 43, 51, 62, 75), актами прийому-передачі виконаних робіт (арк. справи 42, 64, 66, 74), договором про надання послуг з додатками (арк. справи 69-73), товарно-транспортними та залізничними накладними (арк. справи 40-41, 55), подорожнім листом (арк. справи 43).

Отриманий за вказаними договорами товар у подальшому було використано позивачем у своїй господарській діяльності, про що зазначено в акті перевірки.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Майра», ТОВ «АПК Улан» підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою в судовому засіданні.

Посилання податкового органу в акті перевірки на положення статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України щодо нікчемності правочинів позивача суд до уваги не бере.

Правочини між позивачем та ТОВ «Майра», ТОВ «АПК Улан» не визнавалися в судовому порядку недійсними. Вказані правочини не підпадають під вимоги частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони є звичайними правочинами та не спрямовані на порушення публічного порядку. Суд вважає безпідставними доводи відповідача про непідтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, зазначені доводи є припущенням відповідача та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Щодо посилань відповідача на неможливість контрагентами позивача здійснювати господарську діяльність, суд зазначає наступне. Доводи податкового органу про відсутність ТОВ «АПК Улан» за юридичною адресою суд до уваги не бере, оскільки фінансово-господарські операції між ТОВ «Лугцукор» та ТОВ «АПК Улан» було здійснено в першому кварталі 2010 року, а акт про відсутність ТОВ «АПК Улан» за місцезнаходженням було складено податковим органом лише 19.11.2010, що підтверджується актом перевірки від 12.03.2011 № 1000/182/36371820 (арк. справи 99-108), тобто, за сплином тривалого проміжку часу після здійснення господарських операцій. Посилання податкового органу про неможливість ТОВ «Майра» здійснювати господарську діяльність суд також оцінює критично, оскільки згідно з актом перевірки від 09.03.2011 № 905/233/36817495 ТОВ «Майра» знаходиться за юридичною адресою, у своїй діяльності використовує офісні, виробничі (торговельні, складські) приміщення (арк. справи 109-142).

Фактично відповідачем було зроблено висновки про порушення податкового законодавства позивачем на підставі актів перевірок його контрагентів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що господарська діяльність позивача за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 вже була предметом планової виїзної перевірки у квітні 2011 року, висновками акту перевірки від 12.04.2011 № 208/23/36637900 зазначених порушень не встановлено (арк. справи 86-88).

На підставі наведеного суд робить висновок, що в судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення позивачем вимог норм чинного законодавства, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1331,27 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі вказані витрати належать до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугцукор» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000312310 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугцукор»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АПК Улан»за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 та з ТОВ «Майра»за період з 01.10.2010 по 31.12.2010.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 21.02.2012 № 0000312310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугцукор»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 грн. 27 коп. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 27 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 11 липня 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун