Постанова № 25137233, 05.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4653/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Петросян К.Є.,

при секретарі - Ковіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6733,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6733,47 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 №875 -Х11 на публічному акціонерному товаристві «Іванівський верстатозавод» у 2011 році замість 1 інваліда не працювало жодного. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліду і не зайнято інвалідом, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 6655,00 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується документами, а саме: розрахунком суми позову щодо стягнення заборгованості, а також звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2011 рік від 26.01.2012. Розмір пені у сумі 78,47 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Всього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає -6733,47 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (із наступними змінами і доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно п.3, п.4 зазначеного Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п.п.3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п. 9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - публічне акціонерне товариство «Іванівський верстатозавод» зареєстроване в якості юридичної особи, використовує найману працю, та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 № 875-ХІІ ( далі -ЗУ № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Водночас, щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів"згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів"та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна).

У встановленому порядку, 18.01.2012 відповідачем був поданий до позивача звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік Форми № 10-ПІ від 15.03.12 (а.с. 6).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єд нань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, -у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 6), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 10 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить - 1 особи.

Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві не працювало щодного інваліда, кількість робочих місць не зайнятих інвалідами -1.

Згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с. 5) сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році становить 6733,47 грн., що не оспорюється відповідачем.

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону") з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 5), сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 78,47 грн.

Загальна сума заборгованості підприємства становить 6733,47 грн.

Враховуючи що публічне акціонерне товариство «Іванівський верстатозавод» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, суд вважає, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод» про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені на загальну суму 6733,47 грн. підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6733,47 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод» (94643, Луганська область, антрацитівський район, смт. Іванівка, вул.. Жовтнева, 14, МФО 320478, р/р 26006423853, ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 00285735) адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 6733,47 грн. (шість тисяч сімсот тридцять три гривні 47 коп.) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 10 липня 2012 року.

СуддяК.Є. Петросян