Постанова № 25137173, 04.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4361/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Липової К.С.

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 19.01.2012);

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 105466,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 105466,41 грн., в обґрунтування якого позивач посилається на наступне. Станом на 30.04.2012 за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.02.2012 по 30.04.2012 в розмірі 105466,41 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого посилається на наступне. Позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом було пропущено шестимісячний строк встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Також відповідачем зазначено, що згідно Додатку № 9 до розподільчого балансу майна, майнових та немайнових прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія», правонаступником якого являється відповідач, станом на 31.10.2006 Державному підприємству «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» передано поточні зобов'язання за розрахунками з страхування по науковим пенсіям проектної та наукової частини ДП «Хімтехнологія». ОСОБА_2 переданий до ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» як особа, яка має науковий ступінь, а отже по ньому є обов'язок відповідача тільки на відшкодування наукової пенсії. Виходячи з викладеного, відповідач не вважає себе правонаступником щодо сплати витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом установлено, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» в установленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків.

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», що підтверджується розрахунками (арк. справи 12-22).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Щодо посилань відповідача, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем було пропущено шестимісячний строк встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, відповідно до пункту п'ятнадцятого статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Щодо сплати витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, правонаступником якої відповідач себе не вважає, суд зазначає наступне. За заявою від 25.01.2008 ОСОБА_2 переведений з пенсії по Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» на пенсію за списком №1 по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2011 у справі № 2а-8910/10/1270 (арк. справи 45-48) та розпорядженням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 04.04.2008 № 178197 (арк. справи 34).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 105466,41 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу»(ідентифікаційний код 33968601) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738, в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792459) заборгованість зі сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 105466 грн. 41 коп. (сто п'ять тисяч чотириста шістдесят шість грн. 41 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 09 липня 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун